|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживанняПошук шляхів розв'язання проблем з підвищення рівня свідомості та загальної культури населення у питаннях безпеки життєдіяльності, а також нормативно визначена потреба щодо створення для громадян України з боку держави умов для вивчення ними основних способів захисту і дій у надзвичайних ситуаціях, сформували основні методологічні підходи з просвітницько-інформаційної роботи серед населення у сфері цивільного захисту. Просвітницько-інформаційна робота з населенням за місцем проживання здійснюється методом самостійного вивчення розроблених за змістом загальної програми (розділ обов'язкового мінімуму) посібників, пам'яток у поєднанні з можливістю отримання за місцем проживання необхідних консультацій та інформації в мережі навчально-консультаційних пунктів при житлово-експлуатаційних органах та сільських радах. Безпосередня відповідальність за організацію проведення консультацій а для населення за місцем проживання покладається: в містах - на керівників житлово-експлуатаційних органів; в сільських районах - на начальників територіальних підсистем цивільного захисту, які очолюють сільські Ради народних депутатів. Консультації проводяться призначеними інструкторами навчально-консультаційних пунктів, які пройшли попередню підготовку на територіальних курсах, та за сприянням і контролю з боку спеціально призначених осіб з питань цивільного захисту. Навчально-консультаційні пункти містять мінімально достатні відомості про стан безпеки за місцем проживання з урахуванням ризику виникнення техногенних загроз та стихійного лиха, заходи щодо усунення і мінімізації їх наслідків, способи інформування і оповіщення населення, порядок укриття його в захисних спорудах цивільної оборони, забезпечення засобами індивідуального захисту та дій під час проведення евакуації. Обладнання навчально-консультаційних пунктів дозволяє мешканцям засвоїти елементарні навички з використання (виготовлення) засобів індивідуального захисту (найпростіших засобів захисту) та надання першої медичної само- та взаємодопомоги. Методичне керівництво роботою навчально-консультаційних пунктів здійснюють територіальні курси цивільної оборони. Згідно з чинним законодавством, інформацію щодо відомостей, необхідних для виконання правил поведінки і дій при аваріях на об'єктах підвищеної небезпеки, населення отримує через засоби масової інформації від територіальних органів МНС та через локальні системи оповіщення потенційно небезпечних об'єктів від відповідних адміністрацій підприємств, установ, організацій. Пропаганда знань з ЦЗ серед населення організовується безпосередньо начальниками територіальних підсистем ЦЗ всіх рівнів за сприянням профспілкових, громадських організацій, товариств, засобів масової інформації через проведення представницьких заходів (Дня рятівника, виставок, змагань, оглядів-конкурсів тощо), розповсюдженням для самостійного вивчення населенням друкованих матеріалів та створенням відео- та електронної програмної продукції. На сторінках журналу "Надзвичайна ситуація" постійно друкуються рекомендації щодо дій населення у НС, що дозволяє впровадити систему адресної методичної допомоги населенню та керівникам відповідальним за пропаганду знань із захисту населення і територій від НС. Таким чином, вироблений та впроваджений в практичну діяльність Єдиною державною системою цивільного захисту Порядок здійснення підготовки населення до дій у НС, дозволив створити в державі системний підхід з інформування та навчання населення в різних вікових групах, соціальних та професійних колах. Порядком, в залежності від рівня (державного, регіонального, місцевого, об'єктового), передбачено використання певного спектру доступних форм та методів навчання, зокрема: формальна та неформальна освіта в навчальних закладах, навчально-методичних установах та безпосередньо на виробництві; колективна та індивідуальна форми підготовки; просвітницько-інформаційна робота з населенням. Разом з тим, як будь яка інша система, ЄДС ЦЗ домінантою у вирішені проблеми людського чинника ставить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації професійних кадрів. Внаслідок законодавчого розподілу повноважень та відповідальності між професійними кадрами та керівними кадрами і фахівцями органів влади та адміністративного управління, які задіяні у функціональних та територіальних підсистемах цивільного захисту, ЄДС ЦЗ вимушена реалізовувати дві освітні складові: відомчу - для потреб МНС та міжгалузеву - для задоволення потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Сформована Кабінетом Міністрів України міжгалузева система функціонального навчання у сфері цивільного захисту забезпечує на державному, регіональному та місцевому рівнях отримання особами, які обіймають державні та управлінські посади, додаткової освіти в системі підвищення кваліфікації у сфері цивільного захисту. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |