АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сили і засоби ЄДС ЦЗ

Читайте также:
  1. Види публічного мовлення. Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування
  2. Виражальні засоби міжтекстовості та способи їх виявлення
  3. Вості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але
  4. Говорячи про засоби соціальної комунікації, необхідно зазначити, що вони пройшли кілька досить важливих етапів свого розвитку.
  5. Електрозахисні засоби (ЕЗЗ)
  6. ЗАГАЛЬНІ ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ НОРМАЛІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ
  7. Засоби гасіння пожеж
  8. Засоби захисту органів дихання (ЗІЗОД)
  9. Засоби захисту органів зору.
  10. Засоби індивідуального захисту життя людини
  11. ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ І СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ
  12. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Складовою ЄДС ЦЗ є сили ЦЗ (відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ, а також недержавні, добровільні рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт).

Відповідно до [11] сили і засоби ЦЗ це особовий склад і працівники органів і підрозділів ЦЗ, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

До сил ЦЗ належать:

оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи;

аварійно-відновлювальні формування;

спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання ЦЗ;

формування особливого періоду;

авіаційні та піротехнічні підрозділи;

підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Оперативно-рятувальна служба ЦЗ

Основу сил ЦЗ складає Оперативно-рятувальна служба (ОРС) ЦЗ.

ОРС ЦЗ створена відповідно до [11] Державної програми перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005р., затвердженої Указом Президента України [22].

ОРС ЦЗ - спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення НС техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях. Органи і підрозділи ОРС ЦЗ створюються за територіальним принципом, до району включно, з урахуванням техногенного і екологічного навантаження території та завдань у мирний час і в особливий період. Вона виконує аварійно-рятувальні роботи самостійно або у взаємодії з іншими аварійно-рятувальними формуваннями, що входять до складу сил МНС, та силами інших центральних органів виконавчої влади.

ОРС ЦЗ діє на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності, її особовий склад та працівники виконують обов'язки на професійній основі. Діяльність ОРС ЦЗ поширюється на всю територію України. За межами України ОРС ЦЗ діє за рішенням КМУ, згода на обов'язковість яких надається Верховною Радою України.

До складу ОРС ЦЗ входять:

орган управління;

аварійно-рятувальні загони центрального підпорядкування;

мобільний рятувальний центр;

вузли зв'язку;

управління, відділи у складі ГУ (У) МНС в областях;

гарнізони.

Аварійно-рятувальні загони центрального підпорядкування оснащені, в основному, сучасною інженерною та автомобільною технікою, технікою радіаційної і хімічної розвідки та захисту, технікою зв'язку, автономними енергоджерелами, технікою малої механізації і мають завдання щодо проведення рятувальних операцій, спеціальних робіт у складних умовах, участі у ліквідації наслідків НС та відновлювальних роботах регіонального та загальнодержавного рівня, організації і проведення мобілізаційного розгортання формувань, призначених для роботи в особливий період для ліквідації наслідків НС.

Спеціальний морський аварійно-рятувальний загін має завдання щодо своєчасного реагування на НС в акваторії Азовського та Чорного морів;

Спеціальний авіаційний аварійно-рятувальний загін має завдання щодо своєчасного реагування на НС, які виникають внаслідок аварій з літальними апаратами, надання допомоги постраждалим, забезпечення своєчасного прибуття рятувальників в зону НС;

Мобільний рятувальний центр займається проведенням пошуково-рятувальних заходів в місцях їх виникнення та надання медичної допомоги постраждалому населенню (мобільний госпіталь).

Гарнізон ОРС ЦЗ, у відповідності до Положення про Оперативно-рятувальну службу ЦЗ МНС, - це оперативна територіальна структура органів управління, підрозділів, навчальних і науково-дослідних закладів, підприємств

та організацій МНС України, а також інших сил ЦЗ, які залучаються до ліквідації НС та гасіння пожеж, дислокованих у межах адміністративно-територіальної одиниці (обласні, міські та районні гарнізони).

Начальниками гарнізонів ОРС ЦЗ є начальники головних управлінь, управлінь, відділів відповідно в областях, містах, районах.

В обласних гарнізонах ОРС ЦЗ основу сил складають аварійно-рятувальні загони спеціального призначення (АРЗ СП). Вони створюються, в першу чергу, в тих областях, в яких ліквідовані військові частини цивільної оборони. АРЗ СП мають завдання щодо реагування на НС регіонального рівня. Крім АРЗ СП основу сил ОРС ЦЗ в гарнізонах складають пожежно-рятувальні підрозділи, які створені на підставі закону [18].

До таких підрозділів належать: самостійні та підпорядковані державні пожежні частини (СДПЧ, ПДПЧ); професійні пожежні частини (ППЧ); державні пожежні частини (ДПЧ), окремі пости (ОП).

У кожному міському, сільському районі, у містах без районного поділу створені СДПЧ або ППЧ під керівництвом міських або районних відділів Головних управлінь (Управлінь) МНС України в областях.

На об'єктах підвищеної небезпеки та на закритих об'єктах створюються ДПЧ, які утримуються за рахунок коштів таких об'єктів і підпорядковуються ЗДПО (загін державної пожежної охорони) або відділам організації пожежно-профілактичної роботи на закритих об'єктах відповідно.

Особовий склад ОРС ЦЗ комплектується на контрактній основі і перебуває на державній службі особливого характеру [11].

Основними завданнями ОРС ЦЗ є:

забезпечення постійної готовності сил і засобів ОРС ЦЗ щодо ліквідації НС, пожеж та їх наслідків. Підрозділи ОРС ЦЗ знаходяться на цілодобовому чергуванні;

проведення невідкладних робіт із ліквідації НС, гасіння пожеж та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

надання з використанням спеціальних аварійно-рятувальних засобів оперативної індивідуальної допомоги громадянам у разі виникнення подій у побуті, які загрожують їхньому життю і здоров'ю або можуть завдати матеріальної шкоди;

ОРС ЦЗ здійснює контроль за готовністю до проведення робіт з ліквідації НС спеціальних (воєнізованих) і спеціалізованих аварійно-рятувальних формувань та їх підрозділів, аварійно-відновлюваних формувань, спеціальних служб центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання ЦЗ, підрозділів відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони, вносить пропозиції щодо створення зазначених підрозділів та формувань.

Порядок організації та проведення підрозділами ОРС ЦЗ аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж, визначається Статутом дій у надзвичайних ситуаціях, який затверджується МНС України (наказ МНС від 07.02.08 № 96). У підрозділах ОРС ЦЗ організовується цілодобове несення служби, порядок якої встановлює МНС України.

Аварійно-рятувальні служби (АРС) створюються на підставі закону [6].

Аварійно-рятувальна служба - це сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації НС техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

АРС поділяються на спеціальні (воєнізовані) та спеціалізовані, які створюються на професійній або непрофесійній основі. За підпорядкованістю поділяються на: державні, комунальні, АРС громадських організацій, об'єктові.

Професійна аварійно-рятувальна служба - АРС, особовий склад якої працює на постійній основі, а рятувальники їхнього складу також на професійній основі, яка передбачає спеціальну фізичну та психологічну підготовку особового складу.

Спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба - професійна АРС, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.

Державні АРС створюються як професійні МНС та іншими міністерствами і відомствами.

Комунальні АРС створюються як професійні для аварійно-рятувального обслуговування територій та об'єктів комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування, у тому числі за пропозиціями обласних держадміністрацій.

АРС громадських організацій - АРС, які створені об'єднаннями та спілками об'єднань громадян.

Державна реєстрація цих служб здійснюється МНС. Ці служби діють на основі своїх статутів, які затверджуються їх засновниками.

До складу АРС входять органи управління та їх сили (аварійно-рятувальні формування та допоміжні підрозділи), що забезпечують вирішення покладених на них завдань. Особовий склад професійних АРС комплектується на контрактній основі і поділяється на основний та допоміжний.

До основного особового складу служби належать працівники, які виконують аварійно-рятувальні роботи і забезпечують готовність служби до їх проведення. До допоміжного особового складу служб належать працівники, які забезпечують діяльність цих служб.

Основними завданнями аварійно-рятувальних служб є:

проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні НС на об'єктах і територіях;

ліквідація надзвичайних ситуацій і окремих їх наслідків;

виконання робіт з попередження виникнення і мінімізації наслідків НС;

захист навколишнього середовища і локалізація зони дії небезпечних факторів, які виникають при НС.

У відповідності з покладеними на них завданнями, основними функціями аварійно-рятувальних служб є:

забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

пошук і рятування людей на вражених об'єктах, надання потерпілим, в можливих межах, першої допомоги;

ліквідація особливо небезпечних проявів НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного і бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;

контроль за готовністю об'єктів і територій, які вони обслуговують, до проведення робіт з ліквідації НС;

участь в розробці та узгодженні планів реагування на НС на об'єктах і територіях, які вони обслуговують;

участь в підготовці рішень з питань створення, розташування, визначення об'ємів матеріальних резервів для ліквідації НС;

участь в проведенні експертизи проектних рішень з покращення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення НС;

участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які вимагають аварійно-рятувального обслуговування; пропаганда в сфері захисту населення і територій від НС та участь в підготовці працівників підприємства і населення до дій в умовах НС.

Перелік об'єктів і окремих територій, які підлягають постійному і обов'язковому обслуговуванню комунальними і аварійно-рятувальними службами громадських організацій, визначається МНС і органом місцевого самоврядування.

Спеціалізовані служби та формування особливого періоду Для забезпечення заходів щодо захисту населення і територій від наслідків НС та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби ЦЗ: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші.

Зазначені служби та підпорядковані їм необхідні сили і засоби створюються на базі відповідних профільних структурних підрозділів цих суб'єктів, з урахуванням забезпечення виконання завдань відповідних підсистем.

В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, сільських районах, населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях, що продовжують свою діяльність в особливий період, для виконання завдань щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій військового характеру, з урахуванням обсягів завдань відповідних функціональних і територіальних підсистем та їх ланок в особливий період, створюються невоєнізовані формування цивільного захисту (загони, команди, групи, ланки), які є складовою частиною сил цивільного захисту.

По підпорядкуванню всі формування поділяються на територіальні та об'єктові, а за призначенням - на формування загального призначення та на формування служб цивільного захисту. До невоєнізованих формувань зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні завдань цивільного захисту під керівництвом територіальних органів, уповноважених із питань цивільного захисту населення, за наявності в учасників зазначених робіт - представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку.

Питання для самоконтролю.

1. Сукупність яких складових становить єдину державну систему ЦЗ?

2. Що становить структуру єдиної державної системи ЦЗ?

3. Які координуючі органи єдиної державної системи ЦЗ?

4. Що відноситься до постійних органів єдиної державної системи ЦЗ?

5. Хто здійснює загальне керівництво єдиною системою ЦЗ?

6. На кого покладається безпосереднє керівництво діяльністю ЄДСЦЗ?

7. Які режими функціонування ЄДС ЦЗ?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)