|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Забезпечення життєдіяльності населення у НСЖиттєзабезпечення населення у випадку НС мирного та воєнного часу - це комплекс заходів, спрямованих на задоволення потреб населення у матеріальних засобах та умовах, необхідних для підтримання їх життя, збереження здоров'я та працездатності. Воно включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, житлом та комунальними послугами, а також медичне забезпечення. Підготовка до життєзабезпечення, його організація та здійснення є найважливішою функцією державної адміністрації. Плани реалізації заходів щодо життєзабезпечення розробляються з урахуванням пріоритетності заходів: проведення рятувальних та інших невідкладних робіт; надання допомоги постраждалим від надзвичайної ситуації; забезпечення водою, продуктами харчування, одягом, предметами першої необхідності населення у зоні стихійного лиха; можливе послаблення наслідків надзвичайної ситуації. Особлива увага у планах реалізації заходів щодо життєзабезпечення приділяється вибору місць розташування заміської зони, де враховується їх положення відносно ПНО або ОПН. В умовах можливого обмеження споживання товарних ресурсів вводиться забезпечення за нормою: водою, продовольством та предметами першої необхідності. Нормативи життєзабезпечення встановлюються в залежності від регіону, масштабів лиха з врахуванням наявних запасів та засобів життєзабезпечення. 6.6.1. Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон Райони заміських зон повинні бути розташовані за межами 50 км (30 км) зон навколо АЕС, поза зонами можливого руйнування, небезпечних радіоактивних забруднень, хімічного зараження, катастрофічних затоплень, розповсюдження зсувів, снігових лавин та ін. Розміщення заміських зон не допускається: на землях заповідників, природних національних парків, ботанічних садів та водоохоронних смуг; в зонах охорони гідрометеорологічних станцій; у лісопаркових зонах міст; на земельних ділянках, забруднених органічними та радіоактивними залишками; у небезпечних зонах відвалів породи вугільних та сланцевих шахт; у сейсмічне небезпечних районах і зонах, безпосередньо прилеглих до активних розломів; в охоронник зонах магістральних продуктопроводів; поблизу державних стратегічних та воєнних об'єктів; у районах розміщення об'єктів, експлуатація яких з пов'язана викидом у навколишнє середовище токсичних речовин; у населених пунктах, які відселяються; у районах, які підлягають впливу ураганів, тайфунів та смерчів; у районах, де вода у джерелах постачання має високу хімічну та біологічну забрудненість, що перевищує нормативи, передбачені правилами охорони поверхні води. Райони заміських зон повинні відповідати: вимогам санітарних норм; забезпечення термінів перевезення персоналу, який продовжує свою роботу, (не більш як 4 години). Райони евакуації (основні та запасні) для АЕС повинні розміщуватися з навітряної сторони по відношенню до атомної станції. Переважне направлення вітрів слід приймати по середній розі вітрів літнього та зимового періодів року на основі даних багатолітнього спостереження. Заміські зони при евакуації персоналу АЕС повинні бути єдиними як на випадок надзвичайної ситуації мирного часу, так і на воєнний час. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |