АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Працездатність людини. Організація режиму діяльності

Читайте также:
  1. I. Організація та проведення модульного і підсумкового контролю
  2. IV. Організація. Контроль.
  3. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
  4. Антропометричні характеристики людини.
  5. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
  6. Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку
  7. Види навчання з питань охорони праці. Організація навчання.
  8. Види підприємницької діяльності.
  9. Види підприємницької діяльності.
  10. Види форм державного (політичного) режиму
  11. Виробництво – це вплив людини на матеріальний світ природи з метою надання йому властивостей і форм природи, придатних для задоволення потреб людини.
  12. Виробнича вібрація і її вплив на організм людини.

Працездатність людини в багатьох випадках визначається правильним встановленням режиму діяльності та відпочинку, що означає зміну періодів праці та відпочинку протягом доби, тижня та більш тривалого часу.

При розробці режимів праці та відпочинку необхідно встановити:

Ø тривалість періодів безперервної праці протягом доби, зміни і ін.

Ø інтервали між періодами безперервної праці

Ø кількість змін, які забезпечують чергування

Ø тривалість та форми відпочинку.

Режим діяльності людини характеризується фазністю протягом дня.

Виділяють чотири фази працездатності:

1. пристосування до праці,

2. стійкої працездатності,

3. субкомпенсації,

4. втоми.

 

 

Час (год)
 
1,5-2
 
а
б
в
г
 
 

 


Рис.1 а - втягування в роботу, б - стійка працездатність та в - спад працездатності, г - фаза субкомпенсації

В процесі діяльності тривалість відпочинку повинна бути у два рази більшою, ніж тривалість безперервної роботи. Максимальний інтервал між періодами праці не повинен перевищувати 48 годин, тому що більша тривалість відпочинку призводить до значного збільшення фази втягування в роботу.

Діяльність людини умовно поділяється на фізичну та розумову працю.

Фізична праця має статичний та динамічний характер

Статична робота призводить до вираженої втоми, внаслідок довготривалого статичного напруження м’язів та відсутності умов кровообігу.

Динамічна робота пов’язана з переміщенням тіла людини чи окремих її органів в просторі. Енергія, яка витрачається при динамічній роботі перетворюється в механічну чи теплову.

Фізіологічні особливості розумової праці полягають у тому, що:

1. При ній мозок виконує не тільки координаційні функції, але є основним працюючим органом.

2. Формальне завершення робочого дня не призводить до припинення професійно спрямованої розумової діяльності внаслідок чого розвивається стан втоми, а при її накопиченні – перевтоми.

Втома створює гострий конфлікт між зовнішніми вимогами роботи та зниженням можливостей людини. Даний конфлікт відображається у свідомості людини внаслідок чого зростає втома.

У людини при втомі знижується гострота зору, змінюється пульс та артеріальний тиск; збільшується час сенсомоторних реакцій, порушується мислення.

Субкомпенсація (компенсована та некомпенсована втома)

Якщо відчуття втоми після відпочинку не минає, то це свідчить про початок перевтоми. Перевтома – це паталогічний стан організму.

Організація відпочинку має дві мети: зняти втому і забезпечити швидке включення у предметну діяльність. Активний і пасивний відпочинок.

Добові ритми фізіологічних функцій – це закономірні циклічні зміни активності діяльності організму людини протягом доби. Протягом доби існують два яскраво виражені цикли зниження активності: вдень з 13 до 15 годин, вночі з півночі до 5 годин.

НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ЛЮДИНИ ЗНАЧНОЮ МІРОЮ ВПЛИВАЄ І СТУПІНЬ МОТИВАЦІЇ.

Мотивація. В процесі предметної діяльності людина може порушувати правила та норми безпеки внаслідок того, що не знає їх або тому, що не може виконувати так, як не має відповідного досвіду, навичок і здібностей. Однак відомо, що безпечна поведінка людини залежить і від мотиваційної поведінки.

Чинники, які впливають на вибір діяльності називають мотивами.

Під мотивацією розуміють ті психічні процеси, які спонукають людину до відповідної поведінки.

В предметній діяльності можна виділити такі ОСНОВНІ МОТИВИ:

Мотив безпеки полягає у тому, що людина намагається уникнути будь-якої небезпеки, яка може реалізуватися в процесі діяльності.

Мотив вигоди полягає в отриманні винагороди за результати діяльності.(матеріальна і соціальна).

Мотив зручності полягає в більш легкому способі виконання предметної діяльності. (при опитуванні працівників будівельної галузі було встановлено, що вони не користуються засобами захисту тому, що вони незручні - 73%, заважають роботі – 60%, збільшують час роботи – 59%, або знижують її точність – 50%. Як видно, серед причини невикористання засобів захисту перше місце займає мотив незручності.

Мотив задоволення полягає в отриманні максимального задоволення від результатів предметної діяльності.

Доведено, що мотиви вигоди переважають у людини над мотивами безпеки.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)