АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Деформації правосвідомості

Читайте также:
  1. Види деформації.
  2. Головні вісі деформації
  3. Поняття і структура правосвідомості
  4. Правосвідомість, її структура та функції. Рівні і види правосвідомості
  5. Пружні і пластичні деформації в процесі різання.
  6. Тлумачення норми права залежить не тільки від рівня використаної законодавчої техніки, але й від правової культури та правосвідомості суб’єктів, які застосовують право.
  7. Фізичний зміст компонент малої деформації
  8. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації

Деформація правосвідомості – це спотворене уявлення про цінність права. Існує декілька різновидів деформацій правосвідомості, найбільш небезпечним з яких є правовий нігілізм.

Правовий нігілізм– це деформація правосвідомості, для якої характерне негативне ставлення до права, закону і правових форм організації суспільних відносин. Носієм правового нігілізму може виступати особа, соціальна спільність, суспільство в цілому.

Правовий нігілізм є продуктом дії багатьох об’єктивних і суб’єктивних чинників:

1) історичні традиції. У Україні, подібно до інших пострадянських країн, правовий нігілізм має глибоке історичне коріння. Протягом багатьох століть право і закон служили інтересам влади, а не суспільства і особи, недаремно склалася російська приказка: «Закон що дишло, куди повернеш, туди й вийшло». Негативне ставлення до права, його другорядність у порівнянні з мораллю і релігією було вельми характерними як для української, так і для російської інтелектуальної еліти. Свій внесок в зміцнення нігілістичного ставлення до права принесла епоха засилля партійно-комуністичної ідеології;

2) кризовий стан суспільства. Було б наївним чекати пошани до права і закону в умовах наростаючої бідності, соціального розшарування українського (і російського, і всіх пострадянських) суспільства і правової незахищеності більшості населення;

3) відсутність справжньої демократіїв системі і функціонуванні державної влади. Владолюбство і некомпетентність бюрократія, нестабільність влади, чиновницька тяганина, що проникла у всі пори державного механізму корупція і інші негативні явища сучасної державності підривають авторитет навіть справедливих і об’єктивно необхідних суспільству законів;

4) низький рівень правової культури суспільства. Він виявляється в слабкому знайомстві з діючим у країні правом, прагненні не стільки діяти згідно із законом, скільки обійти його. Власне, правовий нігілізм – це і наслідок, і прояв низької правокультурності.

Правовий нігілізм може виступати в двох формах – теоретичнійі практичній. У першому випадку має місце концептуальне виправдання і обґрунтування правового нігілізму. Праву протиставляються інші, вищі з погляду теоретиків правового нігілізму цінності – релігійний фундаменталізм, світова революція тощо У другому випадку відбувається реалізація вказаних теоретичних концепцій.



Поряд із правовим нігілізмом існує прямо протилежне явище – правовий ідеалізм (романтизм). Під ним розуміють фетишизацію права, перебільшення реальних можливостей його впливу на долю особистості та суспільства. У суспільстві, ураженому правовим ідеалізмом, складається наївне переконання в тому, що справедливі і розумні закони здатні вирішити всі проблеми людства. Очікування дива від прийнятого закону дуже швидко перетворюється на розчарування через те, що закон не діє або діє зовсім не так, як мріялося.

Правовий інфантилізмяк різновид деформації правосвідомості відрізняється слабкістю правових знань при твердій переконаності особи в достатньому їх рівні. На відміну від правового нігілізму і правового ідеалізму він є менш небезпечним, порівняно легко переборним різновидом деформації правосвідомості. З правовим інфантилізмом граничить правовий дилетантизм, який означає легковажне ставлення до права, вільне поводження із законом за наявності поверхневих, безсистемних правових знань (про все – помалу).

Правова демагогіяхарактерна для осіб, які володіють правовими знаннями, але виключають або принижують його соціальну цінність і використовують право виключно в своїх особистих, часто антисуспільних інтересах.

Всі деформації правосвідомості представляють реальну або потенційну небезпеку для правопорядку, через що боротьба з ними повинна постійно перебувати у полі зору держави і суспільства.

Основні напрями боротьби з деформаціями правосвідомості:

1) підвищення загальної та правової культури громадян;

2) вдосконалення законодавства;

3) профілактика правопорушень;

4) зміцнення законності і правопорядку;

5) пошана і всебічний захист прав особи;

6) ліквідація негативних явищ у сфері державної влади.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)