|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Література. Тема: «Правосвідомість і правова культураТема: «Правосвідомість і правова культура. Правова культура юриста»
Одеса-2010 План ВСТУП 1. Правосвідомість, її структура та функції. Рівні і види правосвідомості 2. Правова культура: поняття, структура, види 3. Професійна правосвідомість і професійна правова культура 4. Деформації правосвідомості 5. Правове виховання, його мета, форми і методи ВИСНОВКИ
Навчальна мета лекції: актуалізація знань про сутність та основні риси правової свідомості, поняття, ознаки і види правової культури; аналіз структури правової свідомості, формування переконання в необхідності постійного підвищення рівня правової культури людини і громадянина. а З’ясувати структуру, функції і класифікації правової свідомості. Виховна мета: виховувати у курсантів повагу до права. Розвивати стійкі правові ідеї та принципи демократії, формувати правову свідомість та правову культуру. Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: галузеві юридичні науки, філософія. Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста за допомогою яких він розрізняв би правовий закон від закону не правового. Література 1. Антонович М. Правова культура українського народу в сфері прав людини: історичний розвиток та сучасний стан // Право України. – 2003. - №12. – С.75. 2. Бабкин В.Д. Правовое воспитание студентов. – К.: Вища школа, 1983. – 53 с. 3. Головченко В. Особливості формування правової культури молоді // Право України. – 2004. - №10. – С.120. 4. Головченко В.В. Эффективность правового воспитания: понятие, критерии, методика измерения. – К.: Наукова думка, 1985. – 128 с. 5. Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави // Право України. – 2005. - №4. – С.24. 6. Горбунова Л. Роль правової освіти в утвердженні верховенства права // Право України. – 2006. - №4. – С.154-159. 7. Гранат Н.Л. Правовое воспитание: понятие, формы и методы осуществления // Юрист. – 1998. - № 11/12. – С. 2-8. 8. Гринюк Г.Ф. Правова культура і її роль у становленні та розвитку правової держави // Держава і право. Зб.наук праць. – Київ, 2003. – Вип. 20. – С.31-38. 9. Дмитрієнко Ю.М. Актуальні проблеми та перспективи постоталітарної української правосвідомості // Держава і право: Зб.наук праць. – Київ, 2003. – Вип. 21. – С.24-31. 10. Крижанівський А.Ф. Правова культура на перетині постмодерну і глобалізації // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. - №1. – С.8-13. 11. Мартышин О.В. Национальная политическая и правовая культура в контексте глобализации //Гос. и право. – 2005. – № 4. – С.9-17. 12. Марченко Л. Правова культура має виховуватись змалечку // Право України. – 2004. - №2. – С.156. 13. Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура // Право України. – 2001. - №4. – С.21. 14. Скуратівський А. Взаємозв’язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації // Право України. – 2004. - №1. – С.118. 15. Третяк С. Правове забезпечення правової культури населення як умова створення основ громадянського суспільства // Право України. – 2005. - №4. – С.26. 16. Швачка В.Ю. Правовий нігілізм у контексті правової соціалізації особистості // Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук. праць. – Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.24. - С.374-382. 17. Юрашевич Н.М. Правосознание и право: общность и различия // Государство и право. – 2005. - №7. – С.69.
ВСТУП Правова свідомість є вагомим чинником життєдіяльності суспільства, оскільки соціально-правові відносини складаються у процесі усвідомлення і здійснення інтересів і потреб суб’єктів права, їхніх соціальних цінностей та ідеалів. Аналізуючи перше питання, необхідно з’ясувати сутність і особливості правової свідомості як однієї з найважливіших форм суспільної свідомості. З’ясування структури, функцій і класифікації правової свідомості дає можливість поглибити уявлення про механізм формування та функціонування правової свідомості в життєдіяльності суспільства. Для цього слід дати характеристику емпіричному, буденному і теоретичному рівням правової свідомості; проаналізувати структуру, складні функції правової свідомості; розкрити роль і значення правової ідеології як важливого чинника суспільного життя. Правова культура суспільства є якісним критерієм його розвитку. Формування демократичної правової культури зумовлює успішне вирішення важливих державотворчих процесів. З’ясовуючи сутність правової культури, важливо проаналізувати її основні характеристики, представлені численними визначеннями цього поняття. Феноменальність політичної культури, її роль і функції в політичному житті яскраво проявляються через дослідження цього питання. Необхідно розкрити структуру і дати характеристику структурним компонентам політичної культури, зокрема таким, як політичні знання, оцінка політичних явищ, політична поведінка і політичні дії тощо. Важливо також проаналізувати критерії та запропоновані вченими типи політичної культури, умови їх формування та сутнісні ознаки. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |