Література. Тема: «Юридична відповідальність»

Тема: «Юридична відповідальність»

Одеса-2010

План

ВСТУП

Юридична відповідальність, її ознаки та підстави

Мета і функції юридичної відповідальності

Принципи юридичної відповідальності

Види юридичної відповідальності

ВИСНОВКИ

Навчальна мета лекції: розкриття сутності поняття юридичної відповідальності, поглиблення і систематизація знань про види, принципи юридичної відповідальності, підстави притягнення до юридичної відповідальності і звільнення від неї.

Виховна мета: виховувати у курсантів у дусі поваги до законів, принципів судочинства та прав людини.

Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: галузеві юридичні науки, етика, естетика.

Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста за допомогою яких він розрізняв би правовий закон від закону не правового.

Література

1. Басін К.В. Юридична відповідальність як різновид соціальної відповідальності // Правова держава. – К., 2003. – Вип.14. – С.108-114.

2. Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти // Право України. – 2006. – №1. – С.50-54.

3. Біляк О.М. Інститут юридичної відповідальності: сучасні проблеми і тенденції розвитку // Правова держава. – К., 2003. – Вип.14. – С.101-107.

4. Ветютнев Ю.Ю. О позитивной юридической ответственности // Право и политика. – 2005. - №5(65). – С.146-148.

5. Головченко В. Юридична відповідальність: позитивний і ретроспективний аспект // Юридична Україна. – 2004. – №7. – С.4-7.

6. Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. – 2003. – №4. – С.21.

7. Іваненко О. Процесуальна відповідальність як окремий і самостійний вид юридичної відповідальності // Право України. – 2006. – №3. – С.32-35.

8. Карпенко Д. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності // Право України. – 2002. – № 9. – С.148.

9. Красникова А. Конституционная ответственность в современном украинском конституционализме // Юридический вестник. – 2001. – С.90.

10. Крестовская Н. Теоретическая модель ювенальной ответственности //Закон и жизнь. – 2004. – № 10. - С. 39-43.

11. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. - 387 с.

12. Лук’янець Д. Типологія юридичної відповідальності // Юридична Україна. – 2004. - №3. – С.4-10.

13. Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності // Право України. – 2006. – №2. – С.9-12.

14. Хачатуров Р.Л., Ягутян Р.Г. Проблемы юридической ответственности. – СПб: Юридический центр ПРЕСС, 1995. – 202 с.

15. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: Монографія. — К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. — 264 с.

ВСТУП

Специфікою права як підсистеми соціального нормування є те, що саме держава причетна до становлення об’єктивного права, це по-перше, а по-друге, держава підтримує непорушність правових норм, використовуючи для цього державний примус, коли йдеться про правопорушення. Здійснюючи правомірну поведінку, суб’єкт вступає у сферу дії права і виявляє свій вибір між різними варіантами вчинків (правових і неправових). Вибір правового варіанта забезпечує йому низку переваг: інші суб’єкти зобов’язані сприяти його діям або не втручатися у них; у випадку невиконання ними своїх обов’язків держава в правовій формі примусу забезпечує відновлення порушеного права і виконання зобов’язаним суб’єктом відповідних обов’язків. Відтак, правомірна поведінка як юридичний факт тягне за собою не просто виникнення правовідносин, а певну дію засобів правового регулювання, спрямовану на гарантування, захист і охорону правової форми реалізації інтересів суб’єкта і суспільства. Ця дія права і держави є лише одним із засобів їх реакції на правомірну поведінку. До інших слід віднести пряме заохочення з боку держави правомірних вчинків. Це стосується як використання суб’єктивних прав, так і виконання обов’язків.

Здійснення ж правопорушень тягне за собою юридичну відповідальність у вигляді застосування заходів державного примусу каральної спрямованості, понесення ними втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру. У результаті правопорушень виникають охоронні правовідносини, за яких держава має право вживати карні та відновлюючи заходи до правопорушників. Останні зобов’язані нести визначені втрати та відшкодувати потерпілому понесені ним збитки.

Актуальність теми визначається тим що, проблема юридичної відповідальності є однією з основних або навіть й наскрізною для багатьох галузевих правових наук (кримінальне та адміністративне право, цивільне право, трудове право тощо).

Поиск по сайту: