|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Педагогічне групування рухливих ІгорРухливі ігри — різновид ігрової діяльності їх основу становлять творчі, активні рухові дії, мотивовані сюжетом (темою, ідеєю) гри; частково обмежені правилами, ці дії зумовлені мінливими ігровими обставинами, а також; спрямованістю на подолання поставленої мети. Рухливими називають Ігри, змістом яких є різноманітні види бігу, стрибків, метань та інших рухів. Для рухливих ігор характерні активність і самостійність гравців, колективізм дій і безперервна зміна умов діяльності гравців підпорядковані правилам гри, які регламентують їхню поведінку і стосунки, полегшують вибір і активи дій і керівництво грою. Виділяють дві основні групи ігор: некомандні і командні. Але крім них, є ще невелика група проміжних ігор — перехідних. Некомандні ігри поділяють на ігри з ведучими і без ведучих. А до командних належать два основні види: ігри з одночасною участю всіх гравців та з участю гравців по черзі (естафетну). Командні ігри розрізняють також: за ознаками поєдинку гравців. Бувають ігри, де гравці не вступають у боротьбу із суперником, а в інших, навпаки, активно ведуть боротьбу з ним. В основу докладнішої класифікації ігор покладено рухові дії. Розрізняють ігри імітаційні (з наслідувальними діями), з перебіганнями, з подоланнями перешкод, з м’ячем,палицями та іншими предметами, з орієнтуванням (за слуховими і зоровими сигналами) тощо. Дуже специфічні та складні ігри на місцевості для проведення яких необхідна спеціальна підготовка. У сучасних умовах дедалі частіше використовуються різноманітні підготовчі ігри. Спрощений зміст їх дає дітям змогу ознайомитися із такими спортивними іграми як баскетбол, волейбол, теніс та ін.. Кожна гра, яку педагог обирає для фізичного виховання дітей, повинна обов'язково сприяти розв'язанню освітніх, виховних і оздоровчих завдань. Освітнє значення ігор дуже різноманітне. Систематичне їх застосування поширює рухомі можливості і забезпечує повноцінне засвоєння життєво важливих рухів — бігу, стрибку, метання. В ігрових умовах ці руки перетворюються в уміння. Одночасно вдосконалюються сприймання і реагування — якості, дуже важливі в повсякденному житті. Крім цього, розвивається здатність аналізувати і приймати рішення, що, а в свою чергу, позитивно впливає формування розумових процесія. Виховне значення ігор пов'язане з характером рухової діяльності яка проходять у мінливих умовах і при активній співдружності гравців. Зміст гри — це боротьба з перешкодами, які постійно виникають. За таких умов правильне керівництво поведінкою гравців сприяє вихованню морально - вольових якостей. Серед них найактивніші формуються колективізм, дисциплінованість, організованість, ініціативність, рішучість, сміливість, наполегливість. За допомогою ігор здійснюється провідний принцип виховання — в колективі, для колективу, через колектив. Надзвичайно велике оздоровче значення ігор. Ігри переважно проводяться на свідому повітрі. Різноманітна активна рухова діяльність завжди супроводжується позитивними емоціями. Вибір гри визначається конкретними завданнями та умовами її проведення. Для кожної вікової групи характерні свої особливості вибору й методика проведення гри. Так, діти молодшого шкільного віку, хоч і дуже рухливі проте ще не підготовлені до тривалих навантажень. Тому для них рекомендується обирати не дуже тривалі ігри, які обов'язково мають перериватися паузами для відпочинку. Учнів І—II класів більше захоплюють ігри імітаційні, сюжетного характеру. Дії в колективі для них складні, їм більше подобаються ігри з перебіганнями, стрибками, ловлею і киданням м'ячів та різних предметів. У віці 9—11 років (III—IV класи) спостерігається значний розвиток координаційних можливостей. Зростають сила, швидкість, спритність і витривалість, вдосконалюються управління своїм тілом і пристосованість організму до фізичного навантаження. Діти цього віку вже грають в складні за змістом ігри. Завдяки розвитку оперативного мислення вони можуть розв’язувати більш складні тематичні завдання. Це має особливе значення, бо в цьому віці дітей починають цікавити ігри, де змагаються вже не окремі учасники, а цілі колективи. Рухливі ігри дітей цього віку тривалі та інтенсивні, з більш суворим додержуванням правил гри. Слід сказати також: і про постійність дітей у виборі ігор. Ігри учнів 12-15 років (V— VIII класи) помітно відмінні порівняно з іграми молодших школярів. Кількість ігор значно зменшується, а зміст їх ускладнюється. У підлітків відбувається дальша перебудова нервової системи. Проте вона все ще надто збудлива, що виявляться в нестійкості настрою і поведінки учнів. Усе це вимагає уважного ставлення вчителя до дітей цього віку, а також: посилення вимог щодо неухильного додержування порядку і дисципліни на заняттях рухливими іграми. В ігровій діяльності підлітків помітні вкісні зміни. Дітей цікавлять ігри зі складним сюжетом, які відображають дух героїчної романтики і відкривають можливості для самостійної творчої діяльності в процесі гри. Підлітків захоплює хід складного тактичного поєдинку. Вони віддають перевагу видам спорту, в яких наявні ігрові елементи, та іграм, що близькі до них за змістом, їх цікавлять також: складні естафети з подоланням перешкод, ігри із завданнями (спосіб дій обирають самі гравці), боротьбою, виручкою та взаємодопомогою. Інтенсивність і тривалість ігор підлітків значно більші, ніж у молодших школарів. Тому в іграх з великим нервовим і фізичним навантаженням треба особливо стежити за реакцією гравців, не допускати схвильованості та перевтоми. Хоча в цьому віці хлопчики і дівчатка часто грають разом, в їхній ігровій діяльності є деяка відмінність. Дівчатка захоплюються іграми, де потрібні спритність і точність рухів, а хлопчики віддають перевагу іграм з елементами силової боротьби, поєдинкам у парах та ін. Юнаки і дівчата 16—17 років досягають високого рівня фізичного розвитку і мають великий руховий та ігровий досвід. У старшому шкільному віці в основному завертшується фізичний розвиток організму. У цей період інтенсивно розвивається мускулатура. Так, м'язи у хлопців стають рухливими, здатними швидко переходити від напруження до розслаблення і навпаки. У дівчат м'язова система вдосконалюється дещо повільніше. У цьому віці завершується формування нервових клітин великих півкуль головного мозку, відбувається їхній інтенсивний функціональний розвиток, насамперед в напрямі вдосконалення коригувальних функцій. У процесі гри юнаки і дівчата основну увагу зосереджують на тактиці і результатах своїх дій. Вони виявляють велику самостійність щодо вибору тактики гри і шляхів для досягнення перемоги. Багато хто з них із із задоволенням виконує обов'язки керівника, капітана, погоджує дії своїх команд. Особливою популярністю в юнаків користуються ігри зі складними завданнями на координацію рухів, які вимагають виявлення сили, спритності тощо. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |