Класифікація надзвичайних ситуацій

Постановою Кабінету Міністрів України №368 від 24 березня 2004 року затверджено "Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" на основі діючого Державного класифікатора надзвичайних ситуацій (ДКНС 019 - 2001), чинного від 01.03.2002 р.

Об'єктами класифікації у ДКНС є надзвичайні ситуації за класифікаційними ознаками та їх пороговими значеннями.

Класифікаційна ознака НС – технічна або інша характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести до надзвичайної.

Порогове значення класифікаційної ознаки НС – визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування.

Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, джерела походження та галузі виникнення надзвичайні ситуації поділяються наступним чином (рис. 6.5).

Рис. 6.5 Загальна класифікація НС

Пороговими класифікаційними ознаками рівнів НС є:

- державний рівень:

1. яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2. яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);

3. яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

4. внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;

5. збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

6. яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня;

- регіональний рівень:

1. яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

2. яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. Мінімальних розмірів заробітної плати;

3. збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

- місцевий рівень:

1. яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

2. внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3. збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

- об'єктовий рівень -визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень вище критеріїв.

Поиск по сайту: