Основні заходи захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, і реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільне захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями.

Загрози життєво важливих інтересів громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози безпосередньо пов'язані з безпекою життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межа України (на землі, в навколоземному просторі), які можуть спричинити негативи вплив на населення та територію держави.

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.

Захист населення – це комплекс взаємозв’язаних за місцем, часом проведення, цілями, засобами заходів цивільної оборони, які спрямовані на усунення або зниження на потерпілих територіях до прийнятого рівня загрози життю і здоров’ю людей у випадках реальної небезпеки або в умовах реалізації небезпечних і шкідливих факторів стихійних лих, техногенних аварій і катастроф.

Основні принципи організації захисту населення націлені на створення таких умов, які виключали б можливу загибель або пошкодження здоров’я людей від наслідків аварії, катастроф, стихійного лиха, застосування засобів ураження.

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів:

1. Оповіщення та інформування, яке досягається завчасним створенням і під­тримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та об'єктових систем оповіщення населення.

2. Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодер­жавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості.

3. Укриття в захисних спорудах, якому підлягає усе населення відповідно до приналежності (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, тощо), досягається створенням фонду захисних споруд.

4. Евакуаційні заходи, які проводяться в містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час, основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його у позаміській зоні.

5. Інженерний захист проводиться з метою виконання вимог ІТЗ із питань забудови міст, розміщення ПНО, будівлі будинків, інженерних споруд та інше.

6. Медичний захист проводиться для зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

7. Біологічний захист включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх характеру і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів;

8. Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного та хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

“УВАГА ВСІМ!” – це головний сигнал цивільної оборони. Подається включенням сирен, а також інших сигнальних засобів, для привернення уваги населення в екстремальних випадках.

Почувши цей сигнал, необхідно негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення Управління з питань надзвичайних ситуацій міста.

На кожний випадок надзвичайних ситуацій управлінням з питань надзвичайних ситуацій міста готуються варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).

Повідомлення управління з питань НС та цивільного захисту населення міста, включає: місце і час виникнення надзвичайної ситуації; розміри та її масштаби; час початку та тривалість дії факторів ураження; територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т.д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій при надзвичайних ситуаціях; інша інформація.

Варіанти повідомлень управління з питань НС міста:

“УВАГА! Говорить управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста.

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) відбулася аварія на Дніпровській насосній станції водопостачання (м. Вишгород) з викидом в повітря хлору – сильнодіючої отруйної речовини. Хмара зараженого повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне міста через … (хв., год.). В зону хімічного зараження потрапляють: … (іде перерахування масивів і вулиць).

Жителям масивів і вулиць …(іде перелік) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків). У підвалах, нижніх поверхах не ховатися, тому що хлор важчий за повітря і затікатиме у низинні місця та підвальні приміщення.

Жителям … (масивів і вулиць) негайно залишити квартири (будинки), об’єкти господарської діяльності за планом евакуації і виходити у … райони (такі-то).

Всім громадянам надягти засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, дитячі протигази, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяну марлеву пов’язку або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.

Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з нашими вказівками.”

Евакуація населення - це організований вивіз та вивід населення із районів можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу, якщо виникає безпосередня загроза життю та спричинення шкоди здоров'ю людини.

Евакуаційні заходи плануються на випадок:

- загальної аварії на АЕС;

- всіх видів аварій з викидом СДОР, наслідки яких загрожують життю і здоровію людей, що мешкають в зоні можливого ураження;

- загрози катастрофічного затоплення місцевості;

- масових лісових та торф’яних пожеж, які загрожують населеним пунктам;

- катастрофічних землетрусів та інших геофізичних та гідрометео- явищ з тяжкими наслідками;

- ситуацій воєнного часу.

Евакуаційні заходи здійснюються в разі, коли показники наслідків надзвичайної ситуації перевищують припустимі норми та загрожують життю і здоровію людини.

Підстави для практичного здійснення евакозаходів:

- фактичні показники обстановки в разі надзвичайної ситуації;

- рішення Уряду України на проведення евакзаходів;

- у невідкладних випадках, рішення глави державної виконавчої влади адміністративно-територіальної ланки.

Організують і здійснюють евакозаходи спеціально створені підрозділи місцевих органів державної виконавчої влади. Для транспортного забезпечення евакозаходів залучається весь наявний транспорт на відповідній адміністративній території в мирний час і той, що не поставляється до збройних сил України - у воєнний.

Евакуація здійснюється транспортом, пішки, комбінованим способом.

Транспортом вивозяться:

- робочі зміни об'єктів, що продовжують виробничу діяльність в воєнний час;

- невоєнізовані формування;

- лікувальні заклади;

- населення, яке не спроможне здійснити евакуацію пішки.

Планування організації евакуації здійснюється за виробничо-територіальним принципом. Райони евакуації (розселення) робітників і службовців підприємств, що продовжують виробничу діяльність повинні знаходитись за межами зон можливих руйнувань на такій відстані від міста, яка гарантувала б їх безпеку, а на переїзд людей для роботи в міста і їх повернення в заміську зону (р-н евакуації) для відпочинку витрачалась би мінімальна кількість часу. З цією метою їх слід розмішувати поблизу залізничних станцій і автомобільних магістралей.

Інженерний захист це - укриття людей в захисних спорудах цивільної оборони.

Захисні споруди ЦО – це споруди, які призначені для захисту людей від дії факторів ураження НС техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру.

До захисних споруд цивільної оборони відносять:

- сховища - сховища призначаються для захисту людей від уражаючих факторів ядерного вибуху, сильнодіючих отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур, шкідливих газів в зонах пожеж, а також від уламків зруйнованих будинків при вибухах і землетрусах;

- протирадіаційні укриття (ПРУ) - призначаються для захисту населення від іонізуючого і світлового випромінювань, уламків будівель, споруд, а також для захисту шкіри від СДОР.

За ступенем захисту сховища поділяються на 4 класи: А-І, А-ІІ, А-ІІІ, А-ІV.

Захисні властивості ПРУ характеризуються коефіцієнтом послаблення від іонізуючих випромінювань і поділяються на 5 груп: П-1, П-2, П-3, П-4, П-5.

Організація і проведення рятувальні роботи проводяться з метою:

- пошуку уражених і вилучення їх із під завалів, палаючих будинків, завалених захисних споруд;

- надання їм першої медичної та першої лікарняної допомоги;

- евакуації людей із осередків ураження, зон забруднення, затоплення в безпечні місця.

До рятувальних робіт відносять:

- розвідку на маршрутах слідування і на ділянках робіт; локалізація та гасіння пожеж на маршрутах слідування і на ділянках робіт;

- пошук і рятування людей із під завалів, палаючих і зруйнованих будинків;

- розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених захисних споруд та рятування людей, які в них знаходяться;

- подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою системою повітропостачання;

- надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікувальні заклади;

- вивіз або вивід населення з небезпечних зон забруднення, затоплення в безпечні райони;

- санітарну обробку людей, знезараження техніки, будівель, одягу, продуктів харчування, води.

Організація і проведення аварійно-відновлювальних робіт проводяться з метою:

- створити умови для виконання рятувальних робіт;

- забезпечити життєдіяльність населених пунктів шляхом ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах (КЕМ).

Зміст аварійно-відновлювальних робіт:

- створення проїздів (проходів) в завалах і на забруднених ділянках;

- локалізація та ліквідація аварій на КЕМ, технологічних сітках та лініях зв'язку;

- укріплення або обрушення елементів будинків і споруд, які заважають чи створюють небезпеку при виконанні рятувальних робіт;

- ремонт пошкоджених захисних споруд в разі їх негайного використання;

- знешкодження та знищення невибухнувших боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів.

Успішне проведення рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт досягається:

1. Завчасним створенням угрупування сил і засобів ЦО.

2. Завчасним прогнозуванням ситуації і безперервним проведенням розвідки.

3. Своєчасним прибуттям угруповання в осередок ураження, рішучістю і швидкістю дій формувань по рятуванню людей.

4. Високими навичками та психологічною стійкістю особового складу.

5. Знанням і суворим дотриманням мір безпеки при виконанні робіт.

6. Безперервним управлінням силами ЦО, вмілим керуванням командирами підрозділів, чіткою організацією взаємодій сил залучених до виконання робіт.

7. Всебічним забезпеченням дій формувань.

Рекомендована література:

Основна

1. Безпека людини у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник / За ред. В.І. Голінька. – Дніпропетровськ: НГА України, 2000. – 128 с.

2. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / За ред. Є.П. Желібо. – Львів: Новий Світ, 2000. – 320 с.

3. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Суми: Університет. книга, 1999. – 301 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник.– К.: Атіка, 2001. – 304 с.

5. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. – Львів: Бескид Біт, 2005. – 304 с.

6. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. – Рівне, 2003. – 404 с.

7. Ярошевський М.М., Ярошевська В.М., Диновський Д.М. Словник термінів і понять з безпеки життєдіяльності: Навч. посібник / 2-е вид., доп. і доопр. – К.: Професіонал, 2004. – 256 с.

Допоміжна

1. Гіроль М.М., Ниник Л.Р., Чабан В.Й. „Техногенна безпека” Рівне, 2003. – 465с.

2. Закон України "Про Цивільну оборону України", ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., Київ.

3. Закон України "Про внесення змін до Закону України про цивільну оборону України. ВРУ, № 555-Х1У, 1999р., Київ.

4. Закон України "Про надзвичайний стан." ВРУ, №2501 "XI 1, 1992 р., Київ.

5. Закон України “Про пожежну безпеку." ВРУ, № 3745-Х11, 1993 р., Київ.

6. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби" ВРУ, № 1281-ХV. - К., 1999.

7. Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року № 2245-III.

8. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 року № 1809-III.

9. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001. Чинний від 01.03.2002 р.

10. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23 лютого 2006 року N 98 Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів

11. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994р., Київ.

12. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, Х 1198, 1998р., Київ.

Положення “Про порядок проведення евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”: постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432.

13. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.

14. Постанова КМУ від 29 березня 2002 р. № 415 «Порядок використання коштів резервного фонду бюджету».

15. Постанова КМУ від 24 березня 2004 р. № 368 Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.

16. Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22 квітня 2003 року N 119.

17. Тимчасова методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. - Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175.

18. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. — К.: Знання, 2002. — 430 с.

19. Журнал «Безпека життєдіяльності»

20. Журнал «Технополіс»

21. Журнал «Надзвичайні ситуації»

Тематика самостійної роботи

1. Основні наслідки екологічної кризи в Україні і вплив їх на безпеку життєдіяльності людини.

2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.

3. Міжнародний тероризм.

4. Вплив природних джерел небезпеки на людину та системи забезпечення її життєдіяльності.

5. Екстремальні природні явища.

6. Забезпечення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації.

7. Методики моніторингу безпеки населення. Розрахунок потреб у зовнішньому захисті населення.

8. Організація та управління структурами зовнішнього захисту.

9. Управління безпекою на локальному, регіональному, національному та глобальному рівні.

10. Економічні, організаційні, інженерно-технічні, спеціальні (враховуючи галузь господарської діяльності) та інші заходи для організації робіт у районі НС.

11. Основи проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт.

12. Організація й особливості проведення рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт в умовах мирного та воєнного часу залежно від виду НС.

13. Організація забезпечення захисту та рятування людей, матеріальних і культурних цінностей, захисту довкілля під час ліквідації НС та локалізації зони впливу небезпечних факторів НС.

14. Локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних мережах і спорудах в умовах пожежі, радіаційного забруднення, зараження небезпечними хімічними речовинами.

15. Знезараження від РР, ОР і СДОР і БЗ території, техніки, приміщень, продуктів харчування, кормів, урожаю, води (в т.ч. із урахуванням досвіду ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС).

16. Методи, способи знезараження.

17. Санітарна обробка: часткова, повна. Організація санітарної обробки у стаціонарних та польових умовах.

18. Характеристика стихійних лих потенційно можливих на території України, характер їх впливу на людей і навколишнє середовище.

19. Радіаційно-небезпечні об’єкти.

20. Хімічно-небезпечні об’єкти.

21. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.

22. Транспортні аварії (катастрофи).

23. Гідродинамічні аварії.

24. Сильнодіючі отруйні речовини. Біологічні засоби ураження людей, тварин, продуктів і води. Осередок біологічного ураження.

25. Осередок комбінованого ураження.

Тестові завдання для самоконтролю

1. Класифікаційна ознака НС – це:

а) характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до небезпечної події;

б) визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування;

в) технічна або інша характеристика надзвичайної ситуації, що дає змогу віднести її до екстремальної;

г) характеристика події, яка дає можливість визначити рівень надзвичайної ситуації.

2. Аварія – це:

а) раптова зупинка роботи чи порушення встановленого процесу виробництва на виробничих та енергетичних об’єктах, які призводять до пошкодження чи знищення будинків, споруд, майна, устаткування, ураження людей;

б) небезпечна ситуація, що створює загрозу для життя і здоров'я людей чи завдає шкоди довкіллю;

в) подія або результат діяльності процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля;

г) небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

3. Порогове значення класифікаційної ознаки НС – це:

а) визначена технічна або інша характеристика конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування;

б) визначений в установленому порядку показник ситуації, що дає змогу віднести її до рангу аварійної з відповідним рівнем реагування;

в) характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до небезпечної події;

г) встановлена норма, перевищення якої дає змогу віднести данну подію до рангу екстремальних.

4. Надзвичайні ситуації воєнного характеру – це:

а) небезпечні геологічні метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;

б) ситуації, що пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення;

в) транспортні аварії (катастрофи), пожежі, не провоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

г) ситуації пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування здійснення або реальна загроза терористичного акту.

5. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це:

а) надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей, а також коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

б) надзвичайна ситуація, яка не виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, не загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що не перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

в) надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

г) надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

6. Надзвичайна ситуація – це:

а) порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території - спричинене аварією чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат;

б) раптова зупинка роботи чи порушення встановленого процесу виробництва на виробничих та енергетичних об’єктах, які призводять до пошкодження чи знищення будинків, споруд, майна, устаткування, ураження людей.

в) небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

г) порушення аварією чи іншою небезпечною подією нормальних умов життя людей на об'єкті або території, яка призвела до небажаних наслідків.

7. Виробнича аварія – це:

а) великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

б) небезпечна ситуація, що створює загрозу для життя і здоров'я людей чи завдає шкоди довкіллю;

в) раптова зупинка роботи чи порушення встановленого процесу виробництва на виробничих та енергетичних об’єктах, які призводять до пошкодження чи знищення будинків, споруд, майна, устаткування, ураження людей;

г) порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території - спричинене аварією чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

8. Надзвичайні ситуації техногенного характеру – це:

а) транспортні аварії (катастрофи), пожежі, не провоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

б) протиправні дії антиконституційного спрямування;

в) небезпечні геологічні метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;

г) застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних і інженерних комунікацій тощо.

9. Надзвичайні ситуації державного рівня — це:

а) надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони;

б) надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

в) надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

г) надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей.

10. Визначить рівень НС, якщо вона сталась в місті обласного підпорядкування:

а) місцевий;

б) об’єктовий;

в) регіональний;

г) державний.

11. Стихійне лихо – це:

а) небезпечна ситуація, що створює загрозу для життя і здоров'я людей чи завдає шкоди довкіллю;

б) подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля;

в) небезпечна подія, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування;

г) явище природи, яке викликає, катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормальної роботи, життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.

12. Катастрофа – це:

а) великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків;

б) порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території - спричинене аварією чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат;

в) раптова зупинка роботи чи порушення встановленого процесу виробництва на виробничих та енергетичних об’єктах, які призводять до пошкодження чи знищення будинків, споруд, майна, устаткування;

г) подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

13. Надзвичайні ситуації природного характеру – це:

а) транспортні аварії (катастрофи), пожежі, не провоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

б) протиправні дії антиконституційного спрямування;

в) застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних і інженерних комунікацій тощо;

г) небезпечні геологічні метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

14. Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це:

а) надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей, а також коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

б) надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району;

в) надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

г) надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

15. На що направлений комплекс заходів ЦО при захисті населення:

а) на захист життя і здоров’я людей;

б) на зниження або усунення до прийнятого рівня загрози життю і здоров’ю людей;

в) на усунення загрози життю і здоров’ю людей;

г) на зменшення впливу небезпечних і шкідливих факторів НС.

16. При здійсненні евакуації транспортом вивозять:

а) спеціалізовані формування, лікувальні заклади, населення, яке не спроможне здійснити евакуацію пішки;

б) робочі зміни об'єктів, що продовжують виробничу діяльність в воєнний час, невоєнізовані формування;

в) робочі зміни об'єктів, що продовжують виробничу діяльність в воєнний час, лікувальні заклади, спеціалізовані формування;

г) спеціалізовані і невоєнізовані формування, лікувальні заклади, населення, яке не спроможне здійснити евакуацію пішки.

17. Які заходи складають систему захисту:

а) інженерний захист, радіаційний, хімічний, біологічний, санітарний;

б) захист від біологічних засобів ураження, евакуація, санітарний;

в) укриття в захисних спорудах, медичний, радіаційний;

г) біологічний, хімічний, бактеріологічний, евакуація, інженерний захист.

18. Постійними органами управління на об'єктовому рівні є:

а) Кабінет Міністрів України, Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

б) відділи та управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

в) керівний склад підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій;

г) комісія з питань НС об’єкта.

19. Захисні споруди – це споруди, які:

а) призначені для зниження дії на людей факторів ураження НС техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру;

б) призначені для захисту людей від дії факторів ураження стихійних лих, техногенних аварій, катастроф;

в) призначені для захисту людей від дії факторів ураження НС техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру;

г) призначені для захисту людей від дії факторів ураження НС природного, екологічного та воєнного характеру.

20. Визначить рівень НС, якщо вона сталась на території двох адміністративних районів сусідніх областей:

а) об’єктовий;

б) державний;

в) місцевий;

г) регіональний.

21. За якими признаками взаємопов’язані заходи захисту населення:

а) за часом, засобами, цілями;

б) за місцем, засобами, обсягом, часом проведення;

в) за місцем, засобами, часом проведення, цілями;

г) за засобами, способами, цілями, часом проведення, обсягами.

22. Координуючими органами ЄДС на об’єктовому рівні є:

а) державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, спеціальна Урядова комісія:

б) районна постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки, в окремих випадках спеціальна Урядова комісія;

в) комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта;

г) відповідні районні комісії і комісії виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

23. За яким принципом здійснюються заходи по захисту населення:

а) за адміністративно-територіальним;

б) за адміністративно-виробничим;

в) за централізованим і поширюються на всі верстви населення;

г) за територіально-виробничим.

24. Евакуація населення – це:

а) організований вивід населення із районів можливого впливу НС мирного і воєнного часу, якщо виникає загроза життю здоров'ю людини;

б) організований вивіз та вивід населення із районів можливого впливу НС мирного і воєнного часу, якщо виникає безпосередня загроза життю та спричинення шкоди здоров'ю людини;

в) вивіз та вивід населення якщо виникає безпосередня загроза спричинення шкоди життю людини;

г) організований вивіз та вивід населення із районів можливого впливу наслідків природних та техногенних надзвичайних ситуацій, якщо виникає безпосередня загроза життю та спричинення шкоди здоров'ю людини.

25. Які заходи здійснюються при хімічному захисті:

а) забезпечення людей засобами індивідуального захисту, проведення спеціальної обробки, встановлення та додержування типових режимів радіаційного захисту;

б) проведення дезактивації, забезпечення засобами індивідуального захисту;

в) забезпечення засобами індивідуального захисту, проведення дезінфекції;

г) проведення спеціальної обробки, розробка засобів індивідуального захисту.

26. Постійними органами управління на державному рівні є:

а) Кабінет Міністрів України, Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

б) Кабінет Міністрів України, виконавчі органи рад, відділи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

в) рада Міністрів АРК, обласні державні адміністрації, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області;

г) Державна комісія з питань ТЕБ і НС.

27. Які заходи здійснюються при медичному захисті:

а) запобігання ураження людей, лікування, карантинні заходи, забезпечення засобами захисту;

б) зменшення масштабів ураження, своєчасне надання допомоги потерпілим, забезпечення епідемічного благополуччя, вивіз населення з осередків;

в) своєчасне надання допомоги потерпілим і їх лікування; забезпечення епідемічного благополуччя, запобігання ураження людей, проведення спеціальної обробки;

г) зменшення масштабів ураження, лікування потерпілих

28. Протирадіаційні укриття призначаються для:

а) захисту населення від іонізуючого і світлового випромінювань, уламків будівель, споруд, а також для захисту шкіри від СДОР і факторів ядерного вибуху;

б) захисту населення від іонізуючого і світлового випромінювань, уламків будівель, споруд, а також для захисту шкіри від СДОР;

в) захисту людей від уражаючих факторів ядерного вибуху, сильнодіючих отруйних речовин, уламків зруйнованих будинків при вибухах і землетрусах, а також від бактеріальних засобів, високих температур, шкідливих газів;

г) захисту населення від іонізуючого і світлового випромінювань, а також для захисту шкіри від СДОР.

29. Сховища призначенні для:

а) захисту людей від уражаючих факторів ядерного вибуху, сильнодіючих отруйних речовин, уламків зруйнованих будинків при вибухах і землетрусах, а також від бактеріальних засобів, високих температур, шкідливих газів;

б) захисту людей від сильнодіючих отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур, шкідливих газів в зонах пожеж, а також від уламків зруйнованих будинків;

в) захисту людей від ядерного вибуху, сильнодіючих отруйних речовин, уламків зруйнованих будинків, а також від бактеріальних засобів, високих температур, шкідливих газів та природних процесів;

г) захисту людей від стихійних лих, уражаючих факторів ядерного вибуху, сильнодіючих отруйних речовин, уламків зруйнованих будинків при вибухах і землетрусах;

30. Визначить рівень НС, якщо для ліквідації її наслідків не вистачає технічних ресурсів потенційно небезпечного об’єкта:

а) об’єктова;

б) загальнодержавна;

в) місцева;

г) регіональна.

31. Координуючими органами ЄДС на регіональному рівні є:

а) відповідні районні комісії і комісії виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

б) обласна постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій та безпечної життєдіяльності;

в) Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення;

г) комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта.

32. Постійними органами управління на місцевому рівні є:

а) керівний склад підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій;

б) центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких віднесені функції, пов'язані з техногенно-екологічною безпекою та захистом населення та територій;

в) районні державні адміністрації і виконавчі органи рад, відділи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

г) комісії з НС райдержадміністрації.

33. Вкажіть походження НС, якщо вона пов’язана з зруйнування транспортних та інженерних комунікацій:

а) техногенна;

б) природна;

в) воєнна;

г) екологічна;

д) соціально-політична.

34. Визначить рівень НС, якщо технічних ресурсів адм. району не вистачає для самостійної ліквідації її наслідків:

а) місцевий;

б) об’єктовий;

в) регіональний;

г) загальнодержавний.

35. Що слід враховувати при плануванні і здійсненні заходів захисту населення:

а) економічне значення міст, оборонне значення об’єктів, розміщення виробничих сил;

б) політичне значення міст, економічне значення районів, розміщення об’єктів і районів;

в) економічне значення об’єктів, політичне значення міст, територію району;

г) розміщення виробничих сил, розміщення об’єктів і районів, політичне значення районів.

36. В яких випадках плануються евакуаційні заходи населення:

а) гіпотетичні аварії на АЕС, загроза катастрофічного затоплення, викид СДОР;

б) ситуації воєнного часу, катастрофічні землетруси, загальні аварії на АЕС;

в) викид СДОР на підприємстві, гідрометео явища з тяжкими наслідками, регіональні аварії на АЕС;

г) ситуації воєнного часу, катастрофічні землетруси, локальні та загальні аварії.

37. Які заходи здійснюються при радіаційному захисті:

а) забезпечення людей засобами індивідуального захисту, проведення дегазації, встановлення та додержування типових режимів радіаційного захисту;

б) проведення дезактивації, забезпечення засобами індивідуального захисту;

в) забезпечення засобами індивідуального захисту, проведення дезінфекції;

г) проведення дезінфекційної обробки, розробка засобів індивідуального захисту.

38. Вкажіть походження НС, якщо вона пов’язана з аварією на інженерних мережах і системах життєзабезпечення:

а) техногенна;

б) природна;

в) воєнна;

г) соціально-політична.

39.Координуючими органами ЄДС на місцевому рівні є:

а) відповідні районні комісії і комісії виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

б) комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта;

в) Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, обласна постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій та безпечної життєдіяльності населення;

г) спеціальна Урядова комісія.

40. Постійними органами управління на регіональному рівні є:

а) Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких віднесені функції, пов'язані з техногенно-екологічною безпекою та захистом населення та територій;

б) районні державні адміністрації і виконавчі органи рад;

в) обласні державні адміністрації, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області;

г) відділи з питань НС.

41. Вкажіть походження НС, якщо вона пов’язана з встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях:

а) техногенна;

б) природна;

в) воєнна;

г) соціально-політична.

42. Визначить рівень НС, якщо вона сталась на об’єкті комунально-житлової сфери:

а) об’єктова;

б) державна;

в) місцева;

г) регіональна.

43. Визначить рівень НС, що сталась на об’єкті, якщо її вторинні наслідки поширюються на довкілля і інженерні споруди:

а) загальнодержавна;

б) місцева;

в) регіональна;

г) об’єктова.

44. Вкажіть походження НС, якщо вона пов’язана з ураження с/г рослин:

а) техногенна;

б) природна;

в) воєнна;

г) соціально-політична.

45. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – це:

а) транспортні аварії (катастрофи), пожежі, не провоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

б) ситуації пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, здійснення або реальна загроза терористичного акту;

в) ситуації, що пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення;

г) небезпечні геологічні метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

46. Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це:

а) надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

б) надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на санітарно-захисну зону потенційно небезпечного об’єкта;

в) надзвичайна ситуація для ліквідації якої необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що не перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

г) надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше адміністративних районів, а також коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

47. Визначить рівень НС, якщо вона розгортається на території двох населених пунктів одного району:

а) державна;

б) місцева;

в) регіональна;

г) об’єктова.

48. Визначить рівень НС, якщо її наслідки вийшли за територію санітарно-захисної зони об’єкта:

а) державна;

б) місцева;

в) регіональна;

г) об’єктова.

49. Вкажіть походження НС, якщо вона пов’язана з раптовим руйнуванням споруд і будівель:

а) екологічна;

б) техногенна;

в) соціально-політична;

г) природна;

д) воєнна.

50. Небезпечне природне явище – це:

а) подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля;

б) явище природи, яке викликає, катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормальної роботи, життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей;

в) небезпечна ситуація, що створює загрозу для життя і здоров'я людей чи завдає шкоди довкіллю;

г) порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території - спричинене аварією чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Поиск по сайту: