Класифікація колізійних норм

Колізійні норми можуть бути класифіковані за різними критеріями.

1. За формою визначення застосованого права існують колізійні норми односторонні і двосторонні. В односторонніх колізійних нормах у прив’язці прямо зазначається законодавство, яке підлягає застосуванню.

Одностороння — це така норма, прив'язка якої прямо називає право держави, яке належить застосовувати, і найчастіше вказує на застосування права у своїй державі (українська колізійна норма вказує на застосування права України).

“Встановлення батьківства в Україні, незалежно від громадянства батьків і дитини та їх місця проживання, провадиться за законодавством України”. У п. 3 ст. 4 Угоди про порядок розв’язання спорів, пов’язаних із здійсненням посередницької діяльності, укладеної у межах СНД у Києві 20 березня 1992 р., зазначається: “Позови суб’єктів господарювання про право власності на нерухоме майно розглядаються виключно судом держави — учасниці СНД, на території якої знаходиться майно”. У принципі, у цьому пункті можна було обійтися без слова “виключно”. Але воно вжите для створення більшої імперативності.

Двостороння колізійна норма є більш типовою і її при в'язка не називає право конкретної держави, а формулює загальний принцип, використовуючи який, можна обрати право. Тому прив'язку двосторонньої колізійної норми на­зивають «формулою прикріплення», тобто вона допома­гає прив'язати правовідносини до конкретного правопоряд­ку. У п. 2 ст. 37 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у ци­вільних і кримінальних справах визначається: «правові стосунки у сфері успадкування нерухомого майна регулю­ються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно». Таким чином, закріплюється можливість застосування або вітчизняного, або інозем­ного права.

Наведемо приклади таких норм.

“…Розірвання шлюбів між громадянами України та іноземними громадянами, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні, якщо в момент розірвання шлюбу хоча б один з подружжя перебував за межами України. Розірвання шлюбів між громадянами України, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні, якщо обоє з подружжя в момент розірвання шлюбу проживали поза межами України…”

2.За способом регулювання розрізняють колізійні норми імперативні, диспозитивні та альтернативні.

Імперативні колізійні норми містять категоричні вказівки про вибір права.

“Компетенція судів або інших ор-ганів України є виключною у справах з іноземним елементом: якщо будівля або інше нерухоме майно, щодо яких виник спір, зна-ходяться на території України”

Позови суб’єктів господарювання про право власності на нерухоме майно розглядаються виключно судом держави — учасниці СНД, на території якої знаходиться майно.

Диспозитивні — це норми, які, встановлюючи загальне правило про вибір права, залишають сторонам можливість відмовитися від нього і тим самим обрати застосовне право. Диспозитивність проявляється у таких формулюваннях, як «сторони можуть», «якщо інше не встановлено угодами сторін» та ін.

Наприклад, ч. 1 ст, 33 Договору між Украї­ною і Республікою Польща про правові відносини у цивіль­них і кримінальних справах передбачає, що «зобов'язання, які виникають з договірних відносин, визначаються зако­нодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, якщо учасники договірних відносин не підпорядкують ці відносини обраному ними законодав­ству».

Перш ніж розглянути альтернативні колізійні норми, необхідно згадати і такий критерій, як кількість прив'я­зок, залежно від якого колізійні норми поділяються на од­нозначні та множинні. Під однозначними розуміються нор­ми, що містять одну прив'язку. Можуть застосовуватися також норми, що мають дві, три і більше колізійних при­в'язок (множинні), котрі, у свою чергу, можуть бути простими (аль­тернативними) чи складними (кумулятивними).

Альтернативні корми розрізняються між собою залеж­но від характеру зв'язку між альтернативами. У простій альтернативній колізійній нормі всі альтернативні прив'яз­ки рівнозначні — кожна з них може бути застосована. При цьому вибір однієї з прив'язок виключає подальше викори­стання інших. Зазвичай вони з'єднуються сполучником «або».

Прикладом такої колізійної норми «До захисту права власності та інших речових прав застосовується на вибір заявника право держави, в якій майно знаходиться, або право суду».

Складна (комултивна) колізійна норма має також кілька прив’язок, проте одна з них є головною, а інші допоміжні (генеральна та субсидіарні).

Наприклад, ч. 6 ст. 6 Зако­ну України «Про зовнішньоекономічну діяльність закріп­лює: «Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, що була укладена за кор­доном, не може бути визнана недійсною внаслідок недотри­мання форми, якщо дотримані вимоги законів України».

Альтернативні норми певною мірою схожі з диспозитивними, бо можливість вибору правової системи не обмежується одним правилом. Проте в диспозитивних нормах нові правила з’являються завдяки пра-вотворчості сторін, а в альтернативних усі правила містяться в зазначеній нормі, і сторони не мають права нормотворчості.

Також норми міжнародного приватного права класифікують за:

· Джерелом встановлення – внутрішньодержавні (містяться у законах) та міжнародні (містяться у договорах про правову допомогу);

· За часом дії – постійні та тимчасові (при певному спеціальному режимі, стані);

· Матеріально правові та процесуальні тощо.

Поиск по сайту: