Поняття колізійної норми, її структура

Лекція 2. Система МПП. Колізійні норми: поняття та характеристика

1. Поняття системи міжнародного приватного права та її структура.

2. Поняття колізійної норми, її структура.

3. Особливості правової кваліфікації колізійних норм.

4. Класифікація колізійних норм.

Поняття системи міжнародного приватного права та її структура.

Під системою міжнародного приватного права слід розуміти внутрішню структуру галузі, що характеризується певним співвідношенням таких елементів як норма права та інститут права в межах цієї галузі..

Як і будь-яка галузь права міжнародне приватне право поділяється на дві частини: загальну і особливу. Як окрему частину іноді виділяють ще міжнародний цивільний процес.

У загальній частині навчального курсу розглядаються загальнотеоретичні питання, що мають значення для міжна­родного приватного права в цілому, а саме: поняття, пред­мет, систему і зміст цього права, його джерела і форми, ме­тоди правового регулювання, вчення про колізійні та мате ріально-правові норми; правові режими, загальні положен­ня щодо суб'єктів, низку інших загальних понять і прин­ципів.

Особлива частина містить аналіз питань власності, зобо­в'язальних відносин. Нею охоплено також спадкові відно­сини, шлюбно-сімейні, трудові та основи міжнародного ци­вільного процесу. Складається вона з таких розділів: право власності, зокрема інтелектуальної, спадкове право; за­гальні положення зобов'язального права; міжнародні пере­везення; шлюбно-сімейні відносини; міжнародні трудові відносини; міжнародний цивільний процес; міжнародний комерційний арбітраж.

Система міжнародного приватного права як наука охоп­лює також основні теоретичні та методологічні особливості галузі, п історичний розвиток, актуальні проблеми і перс­пективи.

Поняття колізійної норми, її структура.

Правові системи окремих держав можуть колізувати у питаннях, які пов'язанні з колізіями як матеріального пра­ва (його вибору, кваліфікації, тлумачення), так і процесу­ального права (тобто, право якої держави повинно застосо­вуватися до процесуальних відносин, пов'язаних з розгля­дом справ з участю іноземного елементу та виконанням судових рішень, у тому числі держави, правозастосовчий орган якої компетентний розглядати справи такого роду).

Приватноправові відносини з іноземним елементом регулюють двома способами: відсиланням до відповідного законодавства країни, за яким потрібно розв'язувати спір (колізійно-правовий спосіб) та шляхом ратифікації країною відповідних міжнародно-правових договорів (конвенцій) з певних питань приватного права, уніфікації його матеріальних норм (матеріально-правовий спосіб).

Таким чином, основний зміст міжнародного приватного пра­ва зводиться до колізійної проблеми та її вирішення. Тому колізійні норми, з допомогою яких головним чином вирішуєть­ся ця проблема, є центральним інститутом цієї правової галузі.

Колізійною називається норма міжнародного приватного права, яка не вирішує безпосередньо певного питання правовідносин, а тільки зазначає, що ці правовідносини мають регулюватися правом тієї чи іншої держави. Причому географічні чи офіційні назви держав світу здебільшого не наводяться. Державу у міжнародному приватному праві зазначають іншими способами, про які йтиметься далі.

З відсильним характером колізійного способу пов'язана ще одна його особливість. У разі його застосування умоглядно виділяють дві стадії регулювання:

1) вибір права за допомогою колізійної норми (вирішення колізійного питання); 2) застосування матеріальних норм вибраного приватного права для визначення прав та обов'язків сторін, що є кінцевою метою вибору права.

Тому даний спосіб регулювання є не прямим, а опосередкованим: регулювання здійснюється матеріальними нормами приватного права держави, вибраної за допомогою колізійної норми.

Отже, колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої держави повинно бути застосоване до даних правовідносин, «ускладнених» іноземним елементом.

Відомо, що у внутрішньому вітчизняному законодавстві норма права складається з гіпотези, диспозиції та санкції. Однак рідко трапляються ситуації, коли всі три частини норми права присутні в одній статті чи навіть розділі певного нормативного акта.

Колізійна норма міжнародного приватного права має дволанкову структуру, тобто складається з двох частин — обсягу та прив’язки.

Обсяг — це вказівка на вид цивільних правовідносин з іноземним елементом, а прив’язка — на право, що підлягає застосуванню. Наприклад, у ст. 195 СК України зазначається: “Шлюби громадян України з іноземними громадянами, а також шлюби іноземних громадян між собою укладаються в Україні за законодавством України”.

Наведена цитата після слів “між собою” є прив’язкою цієї колізійної норми, решта слів — її обсягом. У наведеному прикладі перша частина (обсяг) означає, що правовідносини стосуються сімейного права, а не іншої підгалузі міжнародного приватного права. З другої частини (прив’язки) зрозуміло, що правовідносини регулюються законодавством України.

Структура колізійної норми складається з двох еле­ментів: обсягу та прив'язки.

Таким чином, обсяг — це частина колізійної норми, яка вказує на коло приватноправових відносин міжнародного характеру, що підлягає правовій регламентації. Традицій­но обсяг відповідає якомусь конкретному приватноправо­вому інституту, як то: спадкові відносини, договірні зобов'я­зання, деліктні зобов'язання, взяття шлюбу і т. ін.

Покажемо це на прикладі: „Права та обов'яз­ки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди (обсяг), визначаються за правом країни, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для ви­моги про відшкодування шкоди (прив'язка).”

Поиск по сайту: