Джерела трудового права

Предмет Трудового права.

Трудове право — це сукупність зведених в систему правових норм, які регулюють суспільні трудові і тісно пов'язані з ними відносини з приводу реалізації громадянами їх здатності до праці.

Предмет права відповідає на питання: «Які суспільні відносини регулюються цією галуззю права?» Сама назва трудового права свідчить про те, що зміст таких відносин складає трудова діяльність громадян. Таким чином предмет трудового права складають трудові та тісно пов’язані з трудовими відносини.

Всі трудові правовідносини можна розділити на індивідуальні та колективні.

До індивідуальних відносяться правовідносини: щодо укладення, зміни та припинення трудового договору; щодо відсторонення працівників від роботи; щодо атестації працівників; щодо оплати та нормування праці; щодо дисципліни праці; щодо охорони праці та ін.

До колективних відносяться правовідносини: щодо колективних переговорів; щодо діяльності профспілок; щодо розгляду трудових спорів та ін.

Джерела трудового права.

Джерело трудового права - це нормативно-правовий акт (норма права), прийнятий компетентним державним органом, або на договірному рівні, в тому числі безпосередньо на підприємстві, у визначених законом межах, з допомогою якого забезпечується правове регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними суспільних відносин на підприємствах і організаціях, що використовують найману працю.

Для класифікації джерел трудового права застосовують найрізноманітніші критерії.

За видами відносин, які вони регулюють, джерела трудового права можна поділити на такі, що регулюють трудові відносини, і на такі, що регулюють відносини, тісно пов'язані з трудовими.

За сферою дії нормативних актів - на загальні і локальні.

Найбільш поширений поділ джерел трудового права залежно від юридичної сили актів, що містять норми трудового права. Класифікація за цим критерієм дає можливість найбільш повного з'ясування характерних ознак і особливостей джерел трудового права. Це традиційний поділ на закони і підзаконні акти.

Характеризуючи джерела трудового права, слід відзначити особливості, що відрізняють їх з-поміж нормативно-правових актів інших галузей права.

По-перше, в трудовому праві крім актів, виданих на державному (централізованому) рівні, широко застосовуються локально-правові акти, які розробляються і приймаються безпосередньо на підприємствах

По-друге, в переліку джерел трудового права останнім часом з'являються акти договірного характеру, які або в цілому, або в частині своїй носять нормативний характер і регулюють виробничі, трудові і соціально-економічні відносини. Такими є генеральна, галузеві та регіональні угоди.

По-четверте, для джерел трудового права характерна наявність нормативних актів, які носять так званий конститутивний характер. Ці акти самі не забезпечують регулювання трудових відносин, а вимагають прийняття на їх основі локальних актів, котрі і здійснюють регулятивну функцію. Наприклад, є Типові правила внутрішнього трудового розпорядку

По-п'яте, трудове право має значний ступінь диференціації в правовому регулюванні праці в залежності від умов виробництва, кліматичних умов.

До міжнародних актів як джерел трудового права належать також двосторонні міжнародні договори

До джерел трудового права також належать акти регіонального європейського рівня. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод

Необхідно виходити з пріоритету норм міжнародного права перед нормами національного законодавства. Згідно зі ст. 8-1 КЗпП, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлені інші правила, ніж ті, що містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди. Це правило є обов'язковим і при вирішенні трудових спорів, але, на жаль, на практиці не завжди реалізується як зацікавленими особами, так і органами, що розглядають трудові спори.

Поиск по сайту: