Щорічні відпустки , їх види та порядок надання

Такі відпустки ще називають трудовими, тому що вони надаються працівникові для відпочинку за затрачену ним працю протягом певного періоду часу.

Види: основна та додаткова.

Основна щорічна відпустка відповідно до законодавства становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований рік. Тривалість відпустки подовжується на кількість святкових неробочих днів, що припадають на період відпустки, і на час тимчасової непрацездатності працівника. Щорічну основну відпустку більшої тривалості: не більше 28 календарних днів залежно від стажу роботи працівникам промислово-виробничого персоналу вугільної, металургійної, промисловості; 30 календарних днів судцям, державним службовцям, воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин, інвалідам І та II груп (26 для інвалідів III групи); 56 календарних днів керівним, науково-педагогічним працівникам освіти, науковим працівникам і т.д

Додаткова відпустка, її тривалість становить:

- до 35 календарних днів за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер роботи, пов'язаний з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням.

- до 7 календарних днів працівникам, які відносяться до таких, що працюють за ненормованим робочим днем;

- державним службовцям до 15 календарних днів при стажі роботи в державних органах понад 10 років.

Відпустка за перший рік роботи на даному підприємстві надається лише через шість місяців роботи. Якщо виникає потреба раніше, то її тривалість визначається пропорційно стажу роботи на даному підприємстві (в установі, організації).

На підприємстві, в установі, організації щорічні відпустки працівникам надаються відповідно до графіка черговості відпусток За бажанням працівника тривалість щорічної відпустки може бути поділена на частини, з яких хоча б одна буде тривати не менше 14 календарних днів. За бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена її грошовою компенсацією, при цьому тривалість наданої йому відпустки повинна бути не меншою 24 календарних днів. Повна заміна відпустки грошовою компенсацією не дозволяється, крім випадків звільнення працівника.

Щотижневий відпочинок (вихідні дні). Загальним вихідним днем вважається неділя. При п'ятиденному робочому тижні працівникам вихідні дні надаються, як правило, підряд. Щодо безперервно діючих підприємств, то вихідні дні їх працівникам надаються відповідно до графіків змінності.

Щорічні неробочі святкові дні.

Відпустка — це тимчасове звільнення власником або уповноваженим ним органом працівника, який працює за трудовим договором від виконання трудових обов'язків протягом певної кількості календарних днів з оплатою або без оплати їх і збереженням місця роботи за працівником на цей час.

Відповідно до вказаного закону існують такі види відпусток: щорічні: основна, додаткова за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер роботи; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; творчі відпустки; соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю і родами; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років; додаткова відпустка працівникам, що мають дітей;відпустки без збереження заробітної плати.

Поиск по сайту: