Основи організаційного проектування

ЗМ 5 Організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку і контролю

5.1 Основи організаційного проектування

5.2 Організація інформаційного забезпечення обліку, контролю і аналізу.

5.3 Організація ергономічного забезпечення обліку, контролю і аналізу.

5.4 Організація технічного забезпечення обліку, контролю і аналізу.

Основи організаційного проектування

Мета організаційного проектування полягає у забезпеченні ефективного функціонування інформаційної системи обліку, а також взаємодії автоматизованої інформаційної технології з фахівцями, які використовують у сфері обліку, контролю та аналізу сучасну комп’ютерну техніку.

Всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають наступний набір компонентів: функціональні, організаційні компоненти та визначені способи обробки даних (рис. 16.1).

Рис. 5.1. Компоненти інформаційної системи підприємства.

Під функціональними компонентами розуміють систему функцій управління – комплекс взаємозалежних у просторі (за рівнями) і часу робіт, необхідних для досягнення поставлених перед системою (підсистемою) цілей.

Декомпозиція інформаційної системи по функціональній ознаці припускає виділення функціональних модулів (блоків), що реалізують систему функцій управління витратами. Функціональна ознака визначає призначення модуля, тобто те, для якої області він призначений, яким основним цілям він служить, які завдання і функції виконує.

Специфічні особливості кожного функціонального рівня управління обумовлює склад і зміст так званих функціональних завдань. Звичайно управлінський персонал пов’язує поняття «завдання» з досягненням визначених цілей, чи визначає його як роботу, що повинна бути виконана визначеним способом у визначений період. Однак, з появою нових інформаційних технологій це поняття стали розглядати ширше – як закінчений комплекс обробки інформації, що забезпечує здійснення прямих керуючих впливів на хід процесу управління, або інформації, необхідної для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задачу варто розглядати як елемент системи управління витратами, а не системи обробки даних.

Способи обробки даних призначені для інформаційного обслуговування фахівців різних служб, що приймають управлінські рішення в частині управління витратами підприємства.

Під організаційними компонентами інформаційної системи розуміють сукупність методів і засобів, що дозволяють удосконалити організаційну структуру управління й управлінські функції: визначити штатний розклад, розробити посадові інструкції управлінському персоналу в умовах комп’ютеризації.

В практиці економічного аналізу не втратили своєї актуальності й дедалі більшого значення набувають принцип системності^[1] і комплексності^[2] ів дослідженнях господарської діяльності підприємств. В основі системного аналізу лежить дослідження об’єктів як систем, виявлення типових зв’язків, зведення їх в єдину схему.

Основними принципами утворення автоматизованих інформаційних систем є (рис. 5.2):

Рис. 5.2. Принципи створення автоматизованих інформаційних систем.

Системний підхід дає змогу використовувати математичний опис функціонування, дослідження різноманітних властивостей окремих елементів системи в цілому, моделювати облікові, контрольні й аналітичні процеси.

Системний підхід та моделювання дозволяють у доступній формі відображати всі необхідні дані, а також використовувати персональні комп’ютери для дослідження поведінки системи у конкретних експериментальних умовах.

Принцип універсальності дає змогу в разі необхідності застосовувати типові, уніфіковані та стандартні елементи функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку, сприяє скороченню терміну впровадження автоматизованої інформаційної системи обліку, а також трудових та вартісних витрати на створення згаданої системи.

Принцип сумісності дозволяє забезпечити здатність взаємодії автоматизованої інформаційної системи різних видів, рівнів у процесі їх сумісного функціонування. Цей принцип сприяє забезпеченню нормального функціонування економічних об’єктів, підвищенню ефективності управління підприємством.

Принцип розвитку лає змогу постійно поповнювати й оновлювати функції системи та види її забезпечення. Цей принцип передбачає, що інформаційна система обліку має постійно нарощувати свої потужності новими технічними та програмними засобами, постійно розширюватися новим колом завдань та поновлювати інформаційний фонд.

Принцип економічної доцільності полягає у раціональному співвідношенні між витратами на створення автоматизованої інформаційної системи обліку та ефектом, отриманим завдяки її функціонуванню.

Наведені основні принципи використовують на всіх стадіях створення та функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку, тобто впродовж усього їх життєвого циклу.

Життєвий цикл автоматизованої інформаційної системи обліку поділяють на такі стадії:

1) дослідження та обґрунтування створення автоматизованої інформаційної системи обліку;

2) технічне завдання;

3) ескізний проект;

4) технічний проект;

5) робоча документація;

6) впровадження в дію;

7) промислова експлуатація.

Ефективність автоматизації бухгалтерського обліку,
контролю й аналізу

Показниками ефективності обліку, контролю та аналізу є:

· річна економія;

· річний економічний ефект;

· коефіцієнт економічної ефективності;

· термін окупності.

Величину річної економії визначають сумуванням економії, отриманої за рахунок удосконалення управління при використані інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку та за рахунок зменшення витрат на обробку облікової інформації.

Річна економія (Е_р) визначають за формулою:

Е_р = Р_у + Р_з,

де Р_у – річна економія, отримана за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку, тис. грн.;

Р_з – річна економія, отримана від зменшення витрат на обробку бухгалтерської інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку, тис. грн.

Річний економічний ефект (Е) визначають за формулою:

Е = Е_р = Е_н ´ К_р,

де Е_р – річна економія;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Е_н приймають рівним 0,15;

К_р – одноразові витрати на розробку та впровадження проекту, тис. грн.

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності (К_р) одноразових витрат визначають за формулою:

Термін окупності одноразових витрат (С_ок) визначають за формулою:

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат (К_р) порівнюють з його нормативним значенням (Е_нор). Якщо виконується співвідношення К ≥ Е_нор, то витрати на розробку (прив’язування) та впровадження проекту автоматизації бухгалтерського обліку вважають недоцільними.

Для капітальних вкладень в автоматизовані інформаційні системи обліку та обчислювальну техніку встановлена нормативна величина коефіцієнта економічної ефективності обчислювальної техніки Е_нор = 0,3.

Згідно з установленою величиною Е_нор допустимий термін окупності витрат на розробку (прив’язку та впровадження проекту С_ок = 3,3 року).

Розрахунок витрат на розробку (прив’язування)
та впровадження проекту

Під витратами на створення (прив’язку) та впровадження проекту мають на увазі витрати замовника, пов’язані з розробкою проекту та підготовкою його до впровадження, а також налагодження та впровадження засобів передачі даних.

Одноразові витрати на розробку та впровадження проекту (К_р) визначають за формулою:

К _р = К_п + К_к,

де К_п – витрати на розробку (придбання) проектної документації та програми до умов конкретного об’єкта впровадження;

К_к – капітальні витрати на придбання обчислювальної техніки.

До витрат на розробку (придбання) проектної документації та програм К_п належать такі:

· витрати на розробку (прив’язку, придбання) проекту, а також витрати на машинний час, необхідний для налагодження програм;

· витрати на створення нормативно-довідкової інформації та залишків на початок впровадження ІСО;

· витрати на підготовку кадрів.

Поиск по сайту: