Дисципліна основи санаторно-курортної справи

Дисципліна основи санаторно-курортної справи

Самостійна робота № 5

Тема. Принципи організації санаторно-курортного лікування

Питання

1. Особистісний фактор у діяльності санаторно-курортних закладів та рівні організації санаторно-курортної справи.

2. Оцінка курортно-рекреаційних ресурсів санаторних закладів та потенціалу (на прикладі Трускавця та Моршина).

Теми рефератів

1. Територіально-рекреаційна система Трускавця.

2. Рекреаційні ресурси України.

Методичні рекомендації

Питання 1. Особистісний фактор у діяльності санаторно-курортних закладів та рівні організації санаторно-курортної справи

Цінність природних ресурсів визначається їх унікальністю. Від того, наскільки унікальними властивостями володіють природні фактори, наскільки суттєвий їхній цілющий вплив на організм людини, залежить ступінь зацікавленості споживача. Ефективність ресурсів визначається характером їхнього використання, тобто залежно від методик і технологій їхнього застосування.

У діяльності санаторно-курортних закладів не менш важливим, ніж природний фактор, виступає особистісний фактор виробництва, а саме: фаховий рівень підготовки фахівців-лікарів та обслуговуючого персоналу; досвід роботи в галузі; навички роботи; рі вень міжособистісних комунікацій як усередині курортно-рекреаційних підприємств, так і стосовно гостей (курортників); якість обслуговування; підвищення кваліфікації персоналу. Високий професіоналізм дозволяє знизити фактор невизначеності та передбачити досягнення кінцевого результату. Від рівня кваліфікації будь-якої категорії персоналу в кінцевому підсумку залежить репутація санаторно-курортного підприємства, що визначається рівнем обслуговування, знанням своєї справи, доброзичливістю.

Окрім основного роду діяльності з надання курортних послуг галузева структура курорту може включати в себе:

• підприємства з екологічно допустимого видобутку, розфасовки, використання і вивозу, зокрема, за межі регіону чи країни, частини ресурсів лікувальних грязей;

• підприємства аналогічних видів для освоєння частини ресурсів підземних мінеральних вод;

• підприємства щодо організації і забезпечення безпеки навколишнього середовища та унікальних природних ресурсів;

• наукові, проектні, експертні центри еколого-економічного мо ніторингу, контролю, дослідження проблем рекреаційного господарства, природокористування (маркетингові дослідження, впровадження ресурсозберігаючих технологій охорони й експлуатації рекреаційних ресурсів, систем курортно-оздоровчого туризму).

Організація санаторно-курортної справи відбувається на трьох рівнях: вищому, середньому та нижньому.

Вищий рівень формують державні органи керування курортами і туризмом. У їхні функції входить:

• визначення стратегії розвитку галузі; складання державної і ре гіональної програм розвитку курортів;

• контроль за грамотною експлуатацією й охороною природних лікувальних ресурсів;

• організація науково-дослідної діяльності;

• проведення рекламних заходів (виставок, ярмарків і т. н.);

• підготовка кадрів: курортологів різних спеціальностей.

Середній рівень - це виробники лікувальних послуг:

• санаторно-курортні установи (санаторії і пансіонати з ліку ванням);

• некурортні установи (санаторії-профілакторії, заводи розливу мінеральних вод, виробники лікувальних грязей).

Санаторно-курортні установи можуть бути однопрофільними (лікування хворих з однорідними захворюваннями) і багатофункціональними (з декількома спеціалізованими відділеннями для лікування хворих з різними захворюваннями).

Функції управлінців цього рівня багатопланові:

• забезпечення лікувального процесу на курорті;

• організація анімаційної і спортивної програми для відпочиваючих;

• забезпечення господарської діяльності курорту;

• фінансово-економічна діяльність курорту.

Нижній рівень - реалізатори розподілу лікувальних послуг. До них належить:

• фонд соціального страхування, що займається викупом і розподілом курортних путівок за пільговими цінами;

• турфірми, що викуповують і продають споживачам лікувальні тури.

Управлінці посередницьких організацій мусять вміти орієнтуватися на українському і закордонному ринках лікувальних послуг, вивчати попит, обирати для споживача оздоровниці необхідного профілю з урахуванням лікувальних ресурсів і умов кліматичної і тимчасової адаптації, а також формувати і реалізувати лікувальні тури.

Діяльність санаторно-курортних установ залежить від потреб різних груп населення. Саме вони визначають формування цього ринку і виступають орієнтирами в підготовці і прийнятті управлінських рішень у даній сфері.

Питання 2.Оцінка курортно-рекреаційних ресурсів санаторних закладів та потенціалу (на прикладі Трускавця та Моршина).

На Львівщині створені непогані умови для курортного, оздоров чого, спортивного та екскурсійно-туристського відпочинку. До курортних та оздоровчих ресурсів належать різні види мінеральних вод і торфові лікувальні грязі. 62 санаторії і пансіонати з лікуванням, будинки відпочинку, численні бази відпочинку, пансіонати, дитячі та спортивні табори відпочинку розташовані у привабливих мальовничих куточках краю.

Необхідною умовою розвитку курортно-санаторного господарства є наявність та розподіл рекреаційних ресурсів. Рекреаційні ресурси - це синтез природних, природно-технічних і соціально-економічних геосистем та їх елементи, які можуть бути використані за існуючих технічних і матеріальних можливостей для організації ку рортно-санаторного господарства, планування перспектив його розвитку.

На сучасному етапі оцінка курортно-рекреаційних ресурсів здійснюється за трьома напрямами:

• лікувально-оздоровчим, який визначає ступінь функціональної придатності ресурсів для санаторно-курортного лікування та відпочинку. Оцінка проводиться на основі природно-кліматичних, санітарно-гігієнічних, господарсько-містобудівельних та інших факторів;

• емоційно-естетичним, який характеризує ступінь емоційно-психологічної придатності ландшафту території і який сприяє лікувально-оздоровчому процесу. У такому разі оцінка проводиться на основі факторів виразності і натуральності ландшафту, співмірності побудови з природним середовищем, збереженості природних угруповань тощо;

• культурно-пізнавальним, який визначає ступінь привабливості території на основі факторів оригінальності поєднань елементів природи, історичної і художньої цінності пам’яток, науково-технічної новизни споруд тощо.

Оптимальна організація лікування передбачає високі вимоги до рівня обслуговування та благоустрою території. Це можна побачити на прикладі організації обслуговування в Трускавці та Моршині, на території яких компактно розміщені спеціалізовані заклади обслуговування - магазини, кафе, ресторани, кінотеатри, відеосалони, концертні зали, що створює оптимальні умови для відпочинку. Зацікавлення людей, що лікуються в санаторно-курортних закладах, не обмежується лікувально-гігієнічними процедурами. Життя на курорті є багатоаспектним. Організуються прогулянки, екскурсії пам’ятними місцями, що є важливою частиною комплексного лікувального процесу. Тому все це має знайти відбиття у структурі закладів лікувально-курортних зон.

Трускавець та Моршин розташовані саме на тій місцевості, де є оптимальний набір природно-лікувальних факторів та необхідні умови для їх застосування з лікувально-профілактичною метою. Недаремно вони офіційно визнані курортами загальнодержавного значення.

Курорт Трускавець - один з найбільш привабливих бальнеологічних курортів України і один з найстаріших у Європі. Він розташований у мальовничій долині на північ від передгір’я Східних Карпат, на висоті 350 метрів над рівнем моря. Це надзвичайно гарне місто: око милують чарівні пейзажі пологих лісових схилів, стрімких рік. Тут теплий і помірно вологий клімат, гостює недовга зима, за нею - квітуча весна, тепле літо та тривала золота осінь.

Трускавець - на 100 км південніше Львова, а Львівщина, як відомо,- рідний край великого Івана Франка.

Залізниця з’єднує курорт з багатьма містами України, з країнами СНД та Балтії.

Трускавець - тиха, екологічно чиста зона, щедра на різні земні та підземні багатства. На його території - чималі запаси підземних мінеральних вод з 14 природними джерелами та пластами «гірського воску» - озокериту. Славиться курорт своїми унікальними мінеральними водами, такими, як: Нафтуся, Марія, Броніслава, Юзя, Софія, лікувальним озокеритом, а також сіллю Барбара. Тут успішно лікують хвороби печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, обміну речовин та багато інших.

Перше дослідження мінеральної води та лікування було здійсне не на початку XIX століття. Трускавець, як курорт, розпочинав із сольових мінеральних купелів. Датою заснування оздоровниці вважається 1827 рік, коли було споруджено перше невелике приміщен ня на 8 ванн, і того часу - можливості значно зросли, тепер призначаються різні лікувальні комплекси із застосуванням мінеральних вод для зовнішнього та внутрішнього застосування.

Сьогодні Трускавець - це 19 комфортабельних санаторіїв, 20 пансіонатів та дитячих оздоровчих таборів. Щороку у невелике прикарпатське містечко на Львівщині приїжджає близько 200 тисяч чоловік з усієї України та інших країн. Одночасно тут перебуває від 15 до 18 тисяч осіб із різних регіонів нашої країни та з-за кордону.

У Трускавці здійснюється лікування захворювань нирок та сечо вивідних шляхів, сечокам’яної хвороби, печінки та жовчовивідних шляхів, органів травлення, порушення обміну речовин та ін.

В адміністративно-територіальних межах Трускавця було створено першу в Україні вільну економічну зону, яка почала функціонува ти з 1 січня 2000 року. Метою створення ВЕЗ «Курортополіс-Трускавець» є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження й ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток рекреаційного туризму.

Створення ВЕЗ «Курортополіс-Трускавець» для України є важливим елементом розвитку туризму, тому що це:

• зразок моделі розвитку рекреанолісів, курортополісів і рекреа ційних зон, можливість відпрацювання нових методів і принципів організаційного управління санаторно-курортними закладами Ук раїни в ринкових умовах господарювання;

• можливість відпрацювання нової форми оздоровлення насе лення й організації фінансування системи охорони здоров’я;

• відпрацювання та поширення в Україні нових технологій: діагностики й прогнозування, рекреації та лікування, сервісу, навчан ня, екологічних досліджень, озеленення й курортної архітектури, біотехнологій профілактичної та відновлювальної фітотерапії, ути лізації відходів;

• відпрацювання методів формування ринку санаторно-курортних послуг, організації ефективного і систематизованого оздоровлення населення України.

Функціональну спроможність санаторно-лікувального потенціалу курорту Трускавець відображають такі статистичні дані, які всебічно розкривають функціональний аспект надання послуг та затрат на їх виконання.

Курорт Моршин - відомий бальнеологічний курорт, профілем якого є лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, печін­ки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози., цукрового діабе­ту, нирок, простати.

Сьогодні курорт Моршин - це шість комфортабельних санато­ріїв, ДП «Бальнеологічна лікарня курорту Моршин», бювет міне­ральних вод, підпорядкованих ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», та чотири оздоровниці інших відомств. У Моршині функціонують: їдальня лікувального харчування «Здоров'я» на 800 місць, кінотеатр на 450 місць, палац культури з кіноконцертним залом на 700 місць, є загальнокурортна бібліотека, танцювальний зал тощо.

Основний лікувальний фактор - мінеральні води джерел № 1, № 6 з хлоридно-сульфатним, калієво-магніво-натрієвим складом солей.

Діяльність усіх оздоровниць спрямована на підвищення якості та ефективності лікувально-діагностичної роботи, опгимізацію лі­кувально-реабілітаційного процесу з використанням нових мето­дик і фізичних факторів.

У перспективі планується поєднати послуги санаторно-курорт­ного лікування з послугами туризму та відпочинку, що сприятиме підвищенню рівня комфортності існуючої санаторно-курортної бази. Це забезпечить швидку самоокупність вкладених у курорт інвестиційних коштів, сприятиме покращенню транспортного спо­лучення. Компактність курортного комплексу має екологічні пере­ваги, робить його зручним для користування споживачами послуг курорту Моршин.

Про сучасну функціональну спроможність санаторно-лікуваль- них можливостей курорту Моршин свідчитьь аналіз його роботи за 2004 рік та різнопланові статистичні дані, які розкривають функ­ціональні аспекти надання послуг у межах санаторно-курортного комплексу, а також відображають затрати на їх надання.

Станом на 1 січня 2005 р. місткість курорту становила 2798 місць, в т. ч. у санаторіях 2735 місць та в пансіонаті 63 місця. Кількість відпочиваючих за 12 місяців - 38 434; середня вартість путівки - 1423 грн. Чисельність штатних працівників - 1557. До місцевого бюджету санаторно-курортними закладами сплачено 1 529 000 грн., до державного - 8 030 000 грн.

За 2004 р. в оздоровницях курорту Моршин оздоровлено 38 434 хво­рих (110% від плану), дітей - 3401; осіб, які постраждали внаслі­док аварії на ЧАЕС,- 2572; іноземців, які перебували на оздоров­ленні,- 2199 (в т. ч. з країн СНД).

План ліжко-днів виконано на 86%.

Основною метою діяльності санаторно-курортної сфери є ство­рення сприятливих умов для лікування і профілактики захворю­вань та відпочинку людей, використання та охорона природних лікувальних ресурсів.

Оздоровлення українського народу, як одна з найважливіших функцій держави, була і залишається сферою підвищеної уваги всього суспільства. Проте, навіть за найкращої організації діяль­ності, санаторно-курортна сфера у Моршині має ряд проблем, а саме:

• невизначеність повноважень місцевої виконавчої влади з пи­тань санаторно-курортних закладів;

• дублювання повноважень курортного управління ЗАТ «Укр-профоздоровниці» і органу місцевого самоврядування (виконком Моршинської міської ради);

• відсутність єдиного лікувально-діагностичного центру;

• немає загальнокурортної концепції щодо маркетингових до­сліджень і реклами;

• ускладнено використання Моршинського родовища мінераль­них розсолів (відсутність ліцензії на право користування надрами).

Дисципліна основи санаторно-курортної справи

Поиск по сайту: