Різновиди недозвол-ої реклами (Р), їх характ-ка

У Р заборон-я:-поширювати інфор-ію щодо продукції, вир-во або реалізацію якої заборонено законодавством У-ни; -вміщувати твердж-я, які є дискримінаційними за ознаками походження, соц. і майнового стану, расової та нац. належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, місцем прожив-я; - закликати до дій, які можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та навк-му середовищу; -викор-ти засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість спож-ча; -наводити твердження, що дискримінують осіб, які не корист-ся продукцією, що рекламується; -викор-ти або імітувати зображення держ символів У-ни та ін держав; рекламувати продукцію, вир-во якої вимагає наявності спец дозволу, у разі відсутності ліцензії. Також фірма повинна уникати у своїй Р обману і дискримінації. Виділ-ь: брехливу Р (рекламодавці не повинні прибігати до брехливих тверджень, наприклад заявляти, що товар лікує від чого-небудь, коли насправді він цього не робить, також повинні уник-и підтасованих демонстр-ій); Р, що вводить в оману (рекламодавець не повинен створювати оголошень, потенційно здатних ввести в оману, навіть якщо в дійсності ніхто, можливо, і не буде введений в оману. Дієтичний хліб не можна рекламувати, ствердж-чи, що в ньому менше калорій, якщо єдина причина цього-тонше нарізані скибки); Р зі зникаючою приманкою (не слід залучати покупців помилковими обіцянками. Наприклад, продавець рекламує швейну машину за певною ціною, а потім відмовляється продати її за цією ціною).

Планув-я рекламної діяльності.

1-им етапом прийняття рішень щодо рекламування є ідентифікація цільового ринку, тобто визначення основних його характеристик. Такі знання дають змогу створити дійову й результативну рекламу. Після цього визначають цілі рекламування. Вони мають бути розраховані стосовно конкретного цільового ринку, конкретного часу, бути реалістичними та придатними для вимірювання. Цілі реклами є базисом для встановлення її бюджету. Наст-м рішенням після розрахунку бюджету є розробка її текст-ї частини. Передовсім треба визначитись із ідеєю, тобто чи буде воно інформуючим чи трансформ-им. Рекламне звернення має закликати до дії, апелювати до почуттів людини, спиратись на реальні факти. Наст-е рішення - вибір носіїв реклами: газети, TV, презентаційні засоби, радіо, журнали, вулична реклама, рекламні листи й тел. дзвінки, магнітофонні записи. Потім - складання графіку рекламування на підставі таких даних: оберт-я -частоти появи на ринку нових товарів; регулярність – частоти купівлі товару; темпів забування товару покупцями; сезонності викор-ня товару. Далі – тестування реклами. Його здійснюють опитуванням спож-ів (“метод портфеля”, анкетув-я, залуч-я TV), а також із доп експертних чи фізіол-их методів. Заключна частина процесу здійсн-я реклам-ня – управління нею і контроль. Тут передовсім треба з’ясувати, чи досягнуті поставлені цілі та визначити слабкі місця.

Поиск по сайту: