Поняття соціальної групи: сутність та різновиди

Суспільство - складна структура, елементами якої є різні соціальні спільноти. Основу суспільства складають соціальні групи - спільноти людей зі стійкими взаємодіями, очікуваннями та солідарністю щодо спільних цілей та культурних зразків. Соціальна група розглядається як сукупність людей, котрі відрізняються за соціально значущими ознаками. Ці реальні ознаки не лише існують об'єктивно, але й усвідомлюються суб'єктивно. Наприклад, свою групову приналежність та солідарність молодь відчуває так само, як пенсіонери відчувають свою. У представників однієї групи схожі ціннісні орієнтації, моделі поведінки, стиль життя. Такими ознаками можуть бути вік, національність, професія, релігія та ін.

Найважливішими характеристиками груп є взаємовідносини та взаємодія між їх членами. За цим параметром групи поділяються на первинні та вторинні.

Для первинних груп характерна постійна взаємодія та особистісні контакти. Вони можуть виникати для досягнення спільної мети, але їм притаманні партнерські відносини з емоційним забарвленням.

Для вторинних груп характерними є лише функціональні, обов'язкові контакти, пов'язані з досягненням конкретної мети. Вторинні групи можуть складатися з декількох первинних груп.

Елементарною складовою суспільства, яка зосереджує в собі всі види соціальних зв'язків, є мала група.

Мала група - невелика за чисельністю сукупність людей, об'єднаних загальними цілями, потребами, цінностями, нормами, правилами поведінки та постійною взаємодією. Група має свою систему цінностей, стандартів поведінки, норм, які вимагають від члена групи певних обмежень, індивідуальної свободи. Зазвичай, ці правила приховані від стороннього спостерігача і виконують функцію соціального контролю. У малій групі індивід отримує моральну і психологічну підтримку, в ній відбувається душевне спілкування, тобто контактність і на рівні глибинних особистісних почуттів. Співчуття та сумісність є психологічною ознакою малих груп. Найбільш яскраво ці ознаки проявляються у такій малій соціальній групі, як сім'я. Мала група виконує також функцію індивідуалізації загальносоціальних вимог до особи, здійснюючи соціальну регуляцію свідомості та поведінки індивіда.

До вторинних відносять великі групи. Великі групи відрізняються від малих не лише розміром, але й якісно іншими соціально-психологічними ознаками, а саме:

• вони орієнтовані на чітко визначені раціональні дії;

• у них відсутні групові норми, неписані правила;

• соціальний контроль здійснюється зверху до низу за формальними нормами.

В залежності від ідентифікації людини з групою виділяють: інгрупи, аут групи, референтні групи.

Інгрупи - це групи, які людина визнає своїми, ідентифікує себе з ними, вважає себе їх часткою (сім'я, родичі, друзі та ін.).

Аутгрупи - це такі групи, які людина сприймає як "інші", "чужі", до яких вона не належить.

Референтні групи - це реальні, або умовні соціальні спільноти, які індивід сприймає як взірець, і на норми, цінності та ідеали яких він орієнтується в своїй поведінці. Зважаючи на вимоги референтної групи, особистість вносить корективи у своє життя, наближаючи реальну поведінку до ідеальних зразків. Референтність групи сприяє соціальній адаптації, пропонуючи людині готові зразки поведінки, вироблені та апробовані тими чи іншими групами.

Поиск по сайту: