Американська соціологія на початку ХХ ст

На початку ХХ століття відбувається поступове переміщення географічного центру соціологічних досліджень із Західної Європи до США, а найбільш знаними соціологами стають американці. Такий процес зумовлений наступними обставинами.

По-перше, могутнє кадрове забезпечення американської соціології за рахунок масової еміграції вчених з країн Західної Європи, де формувались тоталітарні політичні режими.

Подальшому розвитку соціології в США сприяв демократичний політичний режим американського суспільства. Соціологам забезпечувалася свобода дій, творчості, вільний вибір тем досліджень, можливість відкритої публікації даних об’єктивних досліджень незалежно від симпатій чи антипатій владі. Саме на американському континенті емпіричним шляхом підтверджувалась теза про те, що демократія і соціологія – співвідносні поняття. До соціології ставились як до науки, не вимагаючи від неї виконання від неї невластивих науці функцій – критичності чи аполог етичності щодо влади.

У той же час в Західній Європі розпочався процес формування тоталітарних політичних режимів, які здійснювали власний диктат на єдино вірну політичну думку, забороняючи ті дослідження, які були невигідні владі. Фактично соціологія перетворювалась на прислужницю влади, а її функції як науки розглядалися як тотожні функціям ідеології. Такі процеси зумовили масову міграцію вчених-соціологів до США – найбільш мобільних, талановитих та перспективних. Так, з Росії, хоча й вимушено емігрував Сорокін, а з Австрії – П. Лазарсфельд, з Польщі – Ф. Знавецький, а з Німеччини –А. Щюц.

По-друге, інституціоналізація соціології та швидке набуття нею статусу університетської науки. У Європі, де соціологія виникла як наука в середині ХІХ століття вже склалась система університетської освіти і новий предмет складно було втиснути у вже сформовані навчальні плани. З фундаторів соціології університетської кафедри не мали ні О.Конт, ні Г. Спенсер. Тільки Дюркгейм започаткував соціологію як предмет викладання. Тоді як у США відразу ж здобула статус університетської науки, зокрема в 1892 році був заснований Чикагський університет, де був створений факультет соціології; в 1894 році – Колумбійський університет, де також існував соціологічний факультет.

А вже у 1901 році соціологія викладалася у 170 університетах та коледжах США. Процесу інституціоналізації соціології сприяло започаткування у 1898 році спеціалізованого наукового видання соціологічного журналу, на сторінках якого йшли дискусії між вченими з приводу актуальних проблем соціології.

По-третє проведення соціологічних досліджень вимагало значних фінансових витрат. У США - провідної країни капіталізму - вже на початку XX століття існували сприятливі можливості щодо цього. На проведення соціологічних досліджень витрачаються кошти як держави, так і приватного бізнесу на відміну від європейської соціології, американська соціологія відразу набула практичної (емпірично) спрямованості.

Визначальні риси національної філософії США -прагматизм, утилітаризм та практицизм повністю відповідали завданням прикладної соціології. Прикладні соціологічні дослідження, викликані соціальним замовленням, стають домінуючими в Америці. Соціологія, застосовуючи специфічні методи, широко використовується у боротьбі суспільства з негативними явищами: проституцією, алкоголізмом, наркоманією, маргінальністю, порушенням сімейних зв'язків, злочинністю тощо.

У 20-30-і роки XX століття актуальними стають проблеми ефективного управління і виникає модне на той час гасло: "Соціологія на службі менеджменту", яке не втратило актуальності дотепер. Знамениті Хотторнські експерименти, соціометрія, мейоїзм - видатні здобуття у соціальних науках, де значний внесок належить саме соціології. "Як геологія та фізика, - говорять американські соціологи, - допомагає у будівництві хмарочосів, так соціологія допомагає в управлінні соціальними процесами". Аналіз наукової тематики соціологічних досліджень американських вчених підтверджує прагматичну спрямованість американської соціології та тісний зв'язок її з життям. Так, у 20-30-ті роки активно вивчаються проблеми безробіття, впливу його на сімейне життя, проблеми девіантної поведінки, тощо. У 40-і роки вивчається вплив масової агітації та пропаганди на індивідуальну свідомість та масова роль ЗМІ у суспільстві. У 60-і роки предметом дослідження науковців стають антирасистські рухи, вплив маскультури на індивіда, електоральні процеси. Наприкінці XX століття активно вивчаються гендерні проблеми, соціологічні аспекти релігійних рухів, глобальні зміни та екологічна проблематика, соціологія психічного здоров'я та психічних хвороб, саморуйнівної поведінки людини тощо.

Поиск по сайту: