Базові компоненти соціального життя

Існування суспільства пов'язане з постійною взаємодією індивідів, соціальних груп щодо задоволення власних потреб та інтересів. Взаємодія ця формується поступово, ускладнюючись крок за кроком. Переплітаючись, ці взаємодії утворюють міцну тканину соціального життя.

Елементарною частиною будь-якої соціальної діяльності людей є соціальна дія. Термін цей запровадив у соціологію М. Вебер, який розумів соціальну дію як таку, що є усвідомленою і співвідносною з діями інших людей або орієнтованою на них.

Структура соціальної дії така:

• дійова особа;

• потреба в активізації поведінки;

• мета дії;

• методи дії;

• інша дійова особа, на яку спрямована дія; результат дії.

Враховуючи те, що соціальна дія завжди усвідомлена, необхідно знати, що спонукає людину до неї. Тут постає питання про мотивацію.

Мотивація - це сукупність факторів, що спонукають до дії. В першу чергу це потреби, які можуть бути фізіологічними (їжа, відпочинок, секс та інші), а також потреби в безпеці, спілкуванні, визнанні, статусі тощо.

Соціальна дія є кроком до формування соціальної взаємодії. Здійснюючи соціальну дію особа відчуває на собі дію інших, а отже, відбувається обмін діями, тобто соціальна взаємодія. Соціальна взаємодія - це система взаємообумовлених соціальних дій. Вони пов'язані циклічною причинною залежністю, коли дії однієї особи є одночасно причиною і наслідком відповідних дій іншої особи. Найбільш загальними типами взаємодій є: співробітництво та суперництво.

Соціальні взаємодії пов'язані із взаємними очікуваннями того чи іншого типу поведінки по відношенню один до одного. Такі очікування можуть бути епізодичними, невизначеними, або стійкими і сталими.

Якщо взаємодії набувають стійкого характеру, взаємні очікування індивідів постійно змінюються і в той же час з'являються стійкі соціальні очікування, які надають взаємодії досить упорядкованого та передбачуваного вигляду.

Такі упорядковані та стійкі взаємодії називаються соціальними відносинами.

На думку сучасних соціологів, основою формування соціальних відносин є цінності.

Для існування суспільства необхідно закріпити деякі соціальні відносини, зробивши їх обов'язковими для членів суспільства або соціальної групи. Це стосується тих відносин, які відображають задоволення потреб, необхідних для існування цілісної соціальної групи. Цю функцію виконують соціальні інститути.

Соціальні інститути - це стабільна та інтегрована сукупність соціальних зв'язків, норм, ролей і статусів, цінностей та вірувань, які регулюють всі сфери суспільного життя.

Головним завданням соціальних інститутів є задоволення основних життєвих потреб. Відповідно соціологи виділяють п'ять соціальних інститутів:

• інститут сім'ї та шлюбу (потреба у відтворенні людського РОДУ);

• політичні інститути (потреба у безпеці та соціальному порядку);

• економічні інститути (потреба у виробництві матеріальних цінностей);

• освітні інститути (потреба у соціалізації, передачі знань, досвіду);

• інститут релігії (задоволення духовних потреб).

Поиск по сайту: