Експеримент у соціології

Експеримент - це загальнонауковий метод отримання нових знань у керованих та контрольованих умовах. Він має широке застосування у соціології і носить назву - соціальний експеримент. Знання, отримані в результаті експерименту, носять характер причинно-наслідкових. Соціальний експеримент виконує дві функції:

• досягнення результату у практичній діяльності;

• перевірка наукової гіпотези.

Соціальний експеримент - це спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності і поведінки соціального об'єкта під впливом на нього керованих та контрольованих факторів.

Експеримент може бути:

• натуральний;

• розумовий.

Натуральний експеримент передбачає цілеспрямоване втручання дослідника у природний хід подій. Розумовий експеримент - це маніпулювання не з реальними об'єктами, а з інформацією про них без втручання у хід подій.

Натуральний експеримент може бути:

• контрольований;

• неконтрольований.

Контрольований експеримент - це спроба отримати відносно чистий ефект впливу експериментальних факторів. Для цього ретельно вивчають та вирівнюють інші умови, які можуть виникнути та викривати вплив експериментального фактора.

Вирівнювання відбувається по всіх об'єктах, котрі беруть участь в експерименті. Для цього виділяють фактори, які можуть впливати на очікувані наслідки, що передбачає ретельний попередній аналіз проблеми при розробці програми дослідження.

У першу чергу вирівнюють основні параметри загальної ситуації, наприклад, такі як сфера виробництва тип поселення, етнічне та культурне середовище, освіта, час та ін.

Таким чином, соціальне середовище (група, спільнота), в якому проводиться експеримент, повинно мати приблизно однакові характеристики.

До 20-х років XX століття цей науковий метод використовувався переважно у природничих науках, а пізніше знайшов широке застосування у суспільних науках. У історії соціології описаний класичний експеримент, проведений американським вченим С.Хрістіансеном, направлений на перевірку гіпотези: "Чим вищий рівень освіти, тим успішніше людина включається у економічну діяльність".

Було сформовано дві групи, які розрізнялися за єдиним критерієм - наявністю атестату зрілості. При цьому члени експериментальної групи мали атестат зрілості, а члени контрольованої групи - ні. В результаті дослідження серед членів експериментальної групи за дев'ять років зберегли власні доходи 92%, а в контрольованій групі це зробили лише 58% членів.

Відомий також експеримент, проведений у 50-х роках XX століття американськими вченими Х.Хімельвітом, А.Опенгаймом і П.Вінсоном в галузі телекомунікації.

Коли на Бі-бі-сі з'явилася технічна можливість користування двома каналами, причому на одному з них йшли освітні програми, а на іншому - "бойовики", розважальні передачі, то значна кількість користувачів-підлітків обирали останній.

Коли ж у глядачів був доступ тільки до одного каналу, а підлітки були змушені обирати освітні програми або виключати телевізор, то значна їх частина обирала освітні програми і отримувала задоволення від них.

Науковцями був сформульований висновок: виховання повинно сприяти формуванню у дітей навичок підкоряти не вибір увазі, а увагу - вибору. Соціальний експеримент у залежності від сфери суспільного життя може бути економічним, маркетинговим, психологічним, соціологічним, педагогічним тощо.

Поиск по сайту: