Інтерв'ю у соціології

Одним із найбільш поширених методів отримання соціологічної інформації є інтерв'ю. Інтерв'ю - це бесіда, побудована за певним планом, що передбачає безпосередній контакт інтерв'юера з респондентом із обов'язковою фіксацією відповідей.

Коли формулювання запитань, їх порядок чітко визначені і інтерв'юер (людина, яка проводить опитування) не має права відхилятися від них, мова йде про формалізоване інтерв'ю. Цей метод має як переваги, так і недоліки.

Переваги інтерв'ю:

• можливість залучення для проведення інтерв'ю осіб без спеціальної підготовки;

• можливість опитування великої кількості осіб;

• впевненість у тому, що респондент (людина, яка відповідає на питання соціолога) - саме той, який відібраний згідно до вимог вибірки;

• відносно невеликі фінансові витрати на опитування;

• можливість контролювати хід опитування інтерв'юером. Недоліками інтерв'ю можна вважати: присутність інтерв'юера, що може заважати респондентам щиро відповідати на питання;

• відносно великим навантаженням на інтерв'юера вважається опитування більше 12-15 респондентів;

• складність пошуку респондентів та їх переконання взяти участь в опитуванні;

• необхідність встановлення між інтерв'юером і респондентом контактів, які ґрунтуються на довір'ї, симпатії, що інколи потребує значних зусиль.

Отримані дані не завжди є об'єктивними. Причиною цього може бути і сам інтерв'юер за умов, коли:

• бажаючи прискорити процес опитування, він "підштовхує" респондента до відповіді на питання;

• не отримавши відповідь на ті чи інші питання, сам відповідає на них;

• не зустрівши потрібного респондента і не бажаючи витрачати час на інший візит, опитує будь-яку людину.

Формулювання питань потребує дотримання таких правил:

• питання повинні бути короткими;

• необхідно уникати багатозначних понять;

• не поєднувати різні підстави в одному питанні.

У наш час набуло поширення телефонне інтерв'ю, яке має такі особливості:

• за короткий час можна провести опитування великої кількості респондентів;

• не потребує часу і сил для пошуків респондентів;

• інтерв'юер не впливає на респондента, що дає можливість отримати більш об'єктивну інформацію.

До недоліків такого інтерв'ю можна віднести:

• неможливість сформувати репрезентативну вибіркову сукупність. Це пов'язане з різним ступенем телефонізації сільської та міської місцевості та різних соціальних верств;

• ускладнення у керівництві процесом формування вибіркової сукупності. У вибірковій сукупності можливі зміщення за такими ознаками, як вік, стать, освіта.

У тому випадку, коли визначена тема, план та основні питання, а все інше домислює інтерв'юер, мова йде про не стандартизоване інтерв'ю. Всі питання у ньому відкриті, результати його не піддаються статистичній обробці, їх використовують для отримання інформації про незнайоме явище, виявлення деталей, поглиблення проблеми. Використовують таке інтерв'ю рідко, а кількість респондентів при цьому невелика.

Вимоги до побудови анкети у конкретному
соціологічному дослідженні

Анкетування - це найпоширеніший у соціології метод.

Анкета - це документ, в якому міститься впорядкований перелік питань, що дає можливість отримати нову інформацію про події і факти суспільного життя.

Створенню анкети передує довга копітка розробка програми дослідження в зв'язку з тим, що в анкету закладаються гіпотези, сформульовані завдання, які потрібно вирішити під час соціологічного дослідження. Перекласти мову науки на питання до респондентів – процедура складна, але необхідна. Існує різниця між науковими термінами та буденною мовою, тому поняття можуть мати для простих людей та вчених різні значення.

Анкета починається із вступної частини - звернення до респондента. В ньому визначається мета дослідження, спосіб заповнення анкети. Далі йде основна частина анкети з блоками питань до опитуваних і третя частина - "паспортичка", тобто демографічні відомості про опитуваних.

Структура та послідовність питань в анкеті передбачає розвиток комунікації соціолога з респондентом: завоювання довіри, пробудження зацікавленості, бажання продовження бесіди та ін.

Логіка побудови питань в анкеті відповідає меті дослідження і отримання такої інформації, що дає можливість перевірити гіпотези.

Питання повинні формулюватися максимально конкретно і точно, не допускається неясності та неоднозначності.

Усі питання поділяються на два основних типи: відкриті і закриті.

Відкриті запитання - це ті, щодо яких дослідник не пропонує респондентові перелік підготовлених відповідей, а залишає місце для відповідей у довільній формі.

Ознайомлення з відповідями на відкриті запитання дають можливість дослідити проблеми людей, які стоять за цифрами звіту. Однак досвід показує, що на відкриті запитання відповідає лише третина респондентів, при цьому відповіді або надто стереотипні, або дуже конкретні, малоінформативні. Окрім цього, такі питання важко обробляти.

Закриті запитання - це ті, в яких після тексту запитання пропонується перелік відповідей. Досить часто при формуванні.переліку відповідей зустрічається логічна помилка - порушення принципу відповідності запитання і відповідей. Це відбувається тоді, коли варіанти відповідей не відповідають ключовому слову запитання і є варіантами відповідей на інше запитання.

Запитання-фільтри. Завдання таких запитань - відсіяти тих респондентів, яких не стосується наступне запитання.

Запитання, які стосуються соціально-демографічних характеристик респондента, як правило, завершують анкету. Опитування проводяться анонімно і соціально-демографічний блок передбачає врахування таких позицій:

Вік, стать, рід занять, національність, місце проживання, освіта (якщо проблема дослідження передбачає їх врахування).

При формулюванні запитань анкети необхідно дотримуватись таких:

* Однозначність. Уданому випадку мова йде про однакове розуміння змісту запитання респондентами. Дуже важливим є визначеність понять та їх конкретність. Іноді запитання анкети містять у собі два, а той більше запитань, що є недоцільним і заважає отримати об'єктивну інформацію.

* Стислість. Досвід проведення соціологічних досліджень свідчить, що чим довше запитання, тим важче респонденту зрозуміти його зміст. Якщо запитання довге, то поки респондент дочитає його до кінця, він забуде початок.

* Валідність. Це означає міру відповідності запитання анкети проблемі, що вивчається. Запитання можуть бути прямі і непрямі. Валідність запитання визначається точністю переведення показника у запитання.

Відомо, що добре опрацьована анкета може бути заповнена не більше, ніж за півгодини. У подальшому настає психологічна втомленість і увага респондента розсіюється

Поиск по сайту: