 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
a) вступ – Поява Томі
Тома в неділю Христового воскресіння більше, ніж інші учні, переживав боротьбу з сумнівами. Увечері, в неділю воскресіння, Тома не був свідком першої появи Ісуса учням. Коли він повертається до них, учні йому сповіщають: „Ми бачили Господа!” Тома не поділяє їхньої радості. Та новина, що Ісус з’явився за його відсутності, боляче торкається його і не дає позбутися смутку і невіри, які його опанували. Він відповідає: „Якщо не побачу на Його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, і руки моєї не вкладу в бік Його, – не повірю!” Його вимоги звучать незмінно. Восьмого дня всі зібралися знову разом і з Томою. Тут між ними знову появляється Ісус так, як тиждень тому. І тепер двері були замкнені, а Ісус несподівано став посеред них. Він зразу звертається до Томи і майже дослівно повторює слова, які Тома промовив тиждень тому, не віруючи, що Ісус живий. Ісус чітко знає його вимоги. Тепер вказує на свої прославлені рани і каже йому: „Простягни свою руку, і вклади у бік Мій. І не будь невіруючий, але віруючий!” Тома приступає до Ісуса і падає перед Ним на коліна. Він усвідомлює свою затверділість, неохоту вірити Богу і братам, та пиху, поєднану з цією невірою. Ісус з любов’ю дивиться на нього, а він зразу розуміє, що причиною усього його смутку є гріх пихи, що він просто не хотів прихилитися перед Богом. Тепер цілим серцем визнає: „Господь мій і Бог мій!” Ісус йому каже: „Що побачив ти Мене – увірував. Блаженні, що не бачили й увірували!”
Ісус хоче від мене, щоб я не залишався в темряві чи смутку, бо я часто подібний до Томи. В багатьох ситуаціях я не вірю в Ісуса, в силу Його воскресіння, ані в Його всемогутність. Я маю через покаяння (Мр.1,15) вийти зі своєї невіри і у вірі зустрітися з прославленим воскреслим Ісусом, своїм Господом і своїм Богом.
б) 5 хвилин всі повторюємо: „Простягни свою руку і вклади у бік Мій.”
в) 5хв. всі промовимо: „Ісусе”, а один додає: „ Прости мені мою невіру! Тепер визнаю: Господь мій і Бог мій! ”
г) 5хв. тепер особисто переживаю, що Ісус є моїм Господом, і моїм Богом. Пісня: „Емануїл.” (Це слово означає - Бог - Ісус з нами.)
(поклін)
(поклін)
Поиск по сайту: