|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Зміна ціни позовуСуть. Під час порушення справи заявляти малі вимоги, а в судовому засіданні їх збільшувати. Застосування. Відповідно до ст. 103 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи до постановления рішення збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, або відмовитися від позову. Застосування цього тактичного прийому дозволяє мінімізувати державне мито, що сплачується при поданні позовної заяви. До того ж відповідач захищатиметься проти малих вимог так само, як і проти великих. Отже, позивач матиме змогу перевірити, які є у відповідача докази і аргументи проти позову. Цивільне процесуальне законодавство не пов'язує зміну ціни позову із зміною підстав позову. Але ці елементи взаємо-обумовлені, а тому зміну ціни позову потрібно супроводжувати зміною підстав позову. Приводом збільшення позовних вимог можуть бути: перерахунок збитків на день вирішення справи, заявления додаткових вимог (наприклад, сплата інфляційних збитків та річних), зміна способу розрахунку збитків, уточнення ринкової вартості витребуваного майна. Безпідставна та немотивована зміна ціни позову діє проти позивача, свідчить про відсутність правової позиції у справі. Потреба змінити ціну позову виникає також коли позивач міняє позовні вимоги і замість витребування майна в натурі вимагає відшкодування збитків. Пояснимо на прикладі. Позивач звернувся з позовом про витребування у відповідача автомобіля. Заявлена ціна позову - 15000 грн. Позивач знає, що автомобіль коштує дорожче, але це не має значення, адже йому потрібний автомобіль, а не гроші. У процесі розгляду справи було встановлено, що автомобіль був проданий іншій особі. Позивач розуміє, що вимога про витребування майна в натурі не буде задоволена, оскільки у відповідача спірного майна немає. Тому він змінює позовні вимоги і вимагає відшкодування збитків. Тепер позивач зацікавлений у встановленні дійсного розміру збитків. Він наводить суду докази про ринкову вартість автомобіля у розмірі 31000 грн. (наприклад, висновок спеціаліста) і подає заяву про збільшення розміру позовних вимог. У межах цих вимог суд розглядає справу далі. Відповідно до ст. 206 ЦПК України, суд, присуджуючи майно в натурі, повинен вказати в рішенні вартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна не буде в наявності. Відомості про вартість майна суд отримує з доказів, наданих сторонами і, насамперед, з ціни позову, вказаної позивачем. Отже, він зацікавлений вказати суду дійсну або навіть завищену вартість майна, якщо припускає, що спірного майна у відповідача не виявиться. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |