Зміст ЗЕД-договору

Отже, ЗЕД-договори резидентів України мають бути укладені тільки у письмовій формі.

Крім того, якщо ЗЕД-договір купівлі-продажу стосується нерухомого майна, що знаходиться на території України, то укладатися такий договір має тільки у нотаріальній формі.

Вимоги до простої письмової форми правочинів (а, отже, і до договорів) визначаються ст. 207 ЦКУ, згідно з якою правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Крім того, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Однак, у випадку укладання договору шляхом обміну листами, телеграмами і т.д., виникає дуже багато питань, пов’язаних з тим, як українські підприємства будуть виконувати вимоги митного, валютного та банківського законодавства, посилаючись на яке митні органи та банки, як правило, вимагають, щоб ЗЕД-договір був складений у вигляді одного документу. Отже, просто з практичної точки зору доцільніше укладати ЗЕД-договори у вигляді одного документу, хоча, знову ж таки, існування ЗЕД-договору у вигляді кількох документів також допустиме.

Зміст ЗЕД-договору

Як було зазначено вище, зміст ЗЕД-договору складають його пункти (умови), що визначаються сторонами. Виходячи з наведеного вище у цій статті, вимоги до змісту ЗЕД-договору будуть визначатися правом, що має застосовуватися до відносин між сторонами, але з урахуванням імперативних норм країн, у яких сторони договору зареєстровані як суб’єкти господарювання.

З 2001 року умови ЗЕД-договорів в Україні регулюються Положенням про форму ЗЕД-договір, а тому його вимоги мають бути враховані при укладанні договору.Хоча, поширюється це положення не на усі можливі договори у сфері ЗЕД, а лише на договори купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінні договори.

Крім того, із п. 1 цього Положення слідує, що передбачені ним умови повинні бути передбачені у договорі у тому випадку, якщо сторони такого договору не погодилися про інше щодо викладення умов договору. Таким чином, якщо при укладанні ЗЕД-договору іноземний контрагент не бажає викладати його на «декільканадцяти» сторінках лише тому, що вам потрібно привести його у відповідність до зазначеного вище Положення, варто у такому договорі зазначити, що сторони домовились не керуватись Положенням про форму ЗЕД-договорів і погодились викласти умови такого договору по іншому. Але, при такому «іншому» викладені умов договору все одно мають бути обов’язково зазначені предмет, об’єкта, мета договору та інші істотні умови, без погодження яких договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України. Для того, щоб зрозуміти, які ж умови є істотними та підлягають обов’язковому включенню до договору, потрібно знати вид договору і у залежності від виду аналізувати законодавство та визначати відповідні істотні умови. Так, найбільш поширеними у зовнішньоекономічній діяльності є договори купівлі-продажу, договори підряду, договори комісії та агентські договори. До кожного із цих договорів законодавство пред’являє окремі вимоги щодо істотних умов.

Хоча, і у даному випадку варто застерегти про те, що на практиці дуже часто банки вимагають, щоб ЗЕД-договір містив у собі усі умови, передбачені Положенням про форму ЗЕД-договору. А тому, потрібно бути готовим до того, що, можливо, доведеться відстоювати свою позицію перед банком. Особливо це актуально, коли потрібно через банк купувати іноземну валюту для здійснення розрахунків з іноземним контрагентом. Пов’язано це з тим, що, наприклад, згідно з Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 р. за № 950/11230, підприємство-резидент для купівлі валюти має надати в банк договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України. Під вимогами законодавства, як правило, розуміються виключно Положення про форму ЗЕД-договорів, та умови договорів, що ним передбачені. Хоча, як вже зазначалось, у самому ж Положенні передбачена можливість «інакше» врегулювати умови ЗЕД-договору.

Якщо ж зміст ЗЕД-договору буде регулюватись Положенням про форму ЗЕД-договору, то ним визначено наступні умови, що мають бути передбачені у договорі.

Назва договору вказується виходячи з його предмету, тобто, укладаючи договір поставки варто так і назвати документ «Договір поставки», полегшивши таким чином іншим особам процес визначення виду такого договору. Хоча, у випаду коли договір буде змішаним (тобто, коли буде містити елементи декількох договорів, наприклад, договору поставки та договору надання послуг), можливо, й недоцільно буде конкретизувати назву договору і можна просто вказати «Договір». Хоча, у кожному випадку варто визначатись окремо.

Номер договору застосовується з урахуванням прийнятої для кожного суб’єкта внутрішньої процедури нумерування документів. Дата укладання договору визначає момент набрання ним чинності, а, отже, і усі юридичні наслідки, що пов’язані з таким договором.

Місце укладання договору може мати значення на визначення права, що буде застосовуватись до регулювання відносин між сторонами договору, а тому на цей аспект також варто звернути увагу.

У преамбулі ЗЕД-договору слід вказувати повне та офіційне найменування сторін договору, виходячи з того, як їх найменування зафіксовані у офіційних реєстраційних документах. Ця обставина має особливе значення при виникненні спірних ситуацій та при їх вирішенні у судових органах, коли суд буде встановлювати належного відповідача.

Крім того, у преамбулі варто вказати імена осіб, які діють від імені кожної із сторін, та реквізити документів, що дають їм підстави діяти від імені сторін. Для нерезидентів такими документами є, як правило, виписка з торгового реєстру країни місця реєстрації суб’єкта господарювання, легалізована в установленому порядку, та/або довіреність.

І взагалі, укладаючи ЗЕД-договір варто пересвідчитись у наявності повноважень на підписання договору у осіб, що його підписують. Досить часто бувають випадки, коли представник наділений лише правом вести переговори, а укладати та підписувати договори права він не отримав. Укладання договору таким представником є підставою для визнання його недійсним.

Під предметом договору розуміють те матеріальне благо, з приводу якого і виникають договірні відносини. Це може бути товар, роботи, послуги. Способи викладення інформації про предмет договору можуть бути різними (прямо в тексті договору, чи в окремих специфікаціях), але у будь-якому випадку предмет договору має бути чітким та зрозумілим, оскільки предмет договору є однією із істотних його умов, від досягнення згоди щодо якого залежить дійсність договору.

У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики. Якщо укладається договір про виконання робіт (надання послуг), визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

Положення про форму ЗЕД-договорів передбачає, що у цьому розділі мають визначатися вид транспорту та базисні умови поставки товару відповідно до правил «Інкотермс». А у випадку укладення договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).

Однак, судова практика з цього питання йде по шляху не обов’язковості врегулювання умов поставки відповідно до Інкотермс. Зокрема, ВГСУ у своєму Інформаційному листі від 07.04.2008 р. № 01-8/211 зазначив, що «… визнати договір поставки недійсним, на тій підставі, що він не містить вказівки на правила Інкотермс, не можна.».

Крім того, навіть якщо у договорі є вказівка на Інкотермс, сторони договору мають право окремі умови поставки врегулювати інакше, ніж це передбачено в Інкотермс.

У цьому розділі слід вказувати ціну одиниці виміру товару та загальну вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), якщо вони відомі на момент укладання договору, та валюту контракту. Ціна товару та/або загальна вартість товару можуть також визначатися на певною формулою (алгоритмом).

Можливий також випадок, коли ціну товару та/або загальну вартість договору на момент укладання договору визначити не можливо. Для такого випадку Положення про форму ЗЕД-договору допускається зазначення орієнтовної вартості договору на дату його укладання. Але у такому випадку все одно у договорі має бути зазначено чіткий механізм визначення ціни товару та/або загальної вартості договору.

Якщо згідно з договором поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість.

Загальноприйнятою є практика, коли механізм визначення ціни товару прив’язується до певного базису поставки, визначеного Інкотермс. Однак, сторони не позбавлені можливості на власний розсуд врегулювати це питання.

Якщо ЗЕД-договір передбачає переробку давальницької сировини, то згідно з Положенням про форму ЗЕД-договорів потрібно зазначати її заставну вартість, ціну та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.

Умови платежу призначені для встановлення порядку передачі грошових коштів покупцем продавцю, та гарантій покупця щодо здійснення платежу. Визначаючи умови платежів, у ЗЕД-договорі необхідно зазначити валюту платежу, спосіб, порядок та строки розрахунків і гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов’язань.

Основними формами розрахунків, які можуть бути передбачені у договорі, є:

- банківський переказ (це може бути авансовий платіж та/або оплата після відвантаження товару);

- документарний акредитив,

- документарне інкасо (з гарантією).

При цьому, Положення про форму ЗЕД-договорів передбачає, що форми розрахунків мають визначатися у ЗЕД-договорі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті».

Умови про гарантію відображаються у договорі у тому випадку, коли сторони домовляють про її необхідність. До умов про гарантію, які слід вказати у договорі, відносяться вид гарантії, умови та термін її дії, а також можливість зміни умов договору без зміни гарантії.

Укладаючи ЗЕД-договір українським суб’єктам господарювання варто враховувати також вимоги валютного законодавства і заздалегідь врегульовувати їх у тексті ЗЕД-договору. Зокрема, ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (далі – Закон № 185) передбачає, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Отже, у договорі варто прописати, що розрахунки мають буди здійснені не пізніше 180 календарних днів, а при невиконанні цієї умови нерезидент зобов’язаний відшкодувати резиденту усі збитки, завданні таким невиконанням.

Умови передачі товару (робіт, послуг) мають визначати час, місце та спосіб їх передачі. Крім того, у цьому пункті слід вказати документи, на підставі яких буде відбуватися передача товарів.

Виходячи з положень Закону № 185, резиденту-імпортеру, який придбаває товар на умовах передоплати, у договорі слід зазначити, що поставка товару має бути здійснена протягом 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу. А у випадку порушення цієї умови нерезидент зобов’язаний відшкодувати резиденту усі збитки, завданні таким невиконанням.

Умови про упаковку та маркування стосуються лише тих договорів, що передбачають передачу товарів чи інших матеріальних цінностей. Ці умови мають стосуватися відомостей про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.

Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). Оскільки сторони звільняються від виконання зобов’язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності, факт настання форс-мажорних обставин має підтверджуватись документально.

В Україні документ, що підтверджує факт настання форс-мажорних обставин, видає Торгово-промислова палата України. Форс-мажорні обставини в інших країнах підтверджується компетентним органом відповідної країни. З Переліком компетентних органів певних країн та формами довідок про строк дії форс-мажорних обставин можна ознайомитись у листі ДПА України від 10.08.2004 р. № 15183/7/23-5317.

Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Згідно з Положенням про форму ЗЕД-договорів у у цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

Разом з тим, слід враховувати, що сторони мають право самостійно визначити порядок вирішення спорів. Це може бути медиація (за посередництвом третьої сторони), судовий розгляд справи або комерційний арбітраж. Медиація в України ще абсолютно не розвинута та законодавчо не врегульована, хоча, якщо сторони довіряють одна одній, то можна скористуватися і медиацією. Судовий розгляд справи є затяжною процедурою, «непередбачуваною» в нашій країні, а тому доцільність передачі справи на розгляду до суду є, можливо, лише коли потрібно здійснити забезпечення позову та, можливо, у деяких інших моментах. У всіх інших випадках цивілізоване вирішення спорів варто передавати на розгляд до міжнародного арбітражу.

У випадку вибору арбітражу, до договору необхідно внести відповідне арбітражне застереження. Необхідними елементами арбітражного застереження можна назвати: назву арбітражної установи, сферу застосування арбітражу, порядок вибору арбітра (арбітрів), вибір права, вибір місця проведення арбітражу, вибір мови арбітражного провадження, вибір процесуальних правил арбітражного провадження, розподіл витрат по арбітражу, умови щодо арбітражного рішення.

Вибір арбітражної установи залежить від багатьох факторів, і цьому питанню присвячена велика кількість статей та публікацій. Якщо коротко, то при виборі арбітражу слід враховувати спеціалізацію міжнародного арбітражу, склад та порядок призначення арбітрів, місце арбітражу, питання щодо розміру та порядку понесення витрат на арбітраж та ін.

При цьому зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунку, назва та місцезнаходження банку,) контрагентів договору.

Поиск по сайту: