Сутність та призначення регулятивного капіталу

Регулятивний капітал - це власний капітал банку, скорегований на окремі складові елементи, що визначають поточний рівень якості та ризикованості банківської діяльності, та є інструментом прямого впливу з боку державних регулюючих органів на стан банківської установи та банківської системи в цілому.

Основним призначенням регулятивного капіталу є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Регулятивний власний капітал є базовою категорією при обчислення нормативів діяльності банків в процесі регулювання їх діяльності Центральним банком країни.

Сутність операцій прямого та зворотного РЕПО

Економічна суть операції репо полягає в тому, що це є кредитна операція, здійснювана під заставу цінних паперів. Оскільки купівля (продаж) цінних паперів не проводиться, операція репо обліковується як наданий (отриманий) кредит, а не як актив у вигляді цінних паперів.

За операцією репо фінансові ризики та вигоди від володіння цінними паперами залишаються у продавця, а отже, не переходять до банку, який придбав цінні папери з умовою їх зворотного продажу.

Це означає, що, скажімо у разі падіння вартості цінних паперів збитки несе продавець, а не банк, котрий їх купив. Проценти або дивіденди за цими паперами отримує також продавець.

При здійсненні операції репо банк-покупець отримує винагороду у вигляді обумовленого процента або різниці від продажу цінних паперів за ціною вищою, ніж ціна купівлі.

При проведенні операцій репо в комерційних банках розрізняють два їх типи:

- операція прямого репо — продаж цінних паперів банку з умовою їх викупу в покупця;

- операція зворотного репо — купівля комерційним банком цінних паперів з умовою їх подальшого продажу продавцю.

За термінами здійснення операції репо поділяються на безстрокові (до запитання), строкові та овернайт.

Відмінність понять «депозит» та «депозитні операції банків»

депозит – це запис в банківських книгах, що свідчить про
наявність певних вимог клієнтів до банку;
депозит – це грошова сума, що поміщається на зберігання до
банку від імені юридичної, або фізичної особи, що може бути
використана власником для розрахунків, а також може бути вилучена
в наявній формі.

Депозитні операції — це операції банків із залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб на вклади, на визначені строки або до запитання.

Поиск по сайту: