 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Розрахунок природного освітлення
На стадії ескізного проектування наближене значення необхідної площі світлопрорізів можна розрахувати:
- при боковому освітленні приміщень за формулою
; (Л.1)
- при верхньому освітленні приміщень за формулою
, (Л.2)
де S в і S л – площі світлових прорізів (в світлі), відповідно, при боковому та верхньому освітленні, м2;
S п – площа підлоги приміщення, м2;
е н – нормоване значення КПО, яке визначається за таблицями 1, 2 чи додатком К, %;
m – коефіцієнт світлового клімату світлопрорізу, який визначається за таблицею Л.1 і рисунком Л.1
K з – коефіцієнт запасу, який приймається за таблицею 3;
hв, hл, – коефіцієнти, що враховують світлову активність вікон і ліхтарів, які визначаються за таблицями Л.2, Л.3 або Л.4;
K л – коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря, який визначається за таблицею Л.5;
|
К буд – коефіцієнт, що враховує затінювання вікон протилежними
будинками, який визначається за таблицею Л.6;
r 1, r 2 – коефіцієнти, що враховують підвищення КПО за рахунок світла, відбитого від внутрішніх поверхонь приміщення, які визначаються за таблицями
Л.7 або Л.8;
to – загальний коефіцієнт світлопропускання, який визначається за формулою
tо = t1×t2×t3×t4×t5, (Л.3)
де t1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу, який визначається за таблицею Л.9;
t2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у рамах світлопрорізу, який розраховується за формулою
(Л.4)
де S в – теж саме, що і в формулі (Л.1);
S р – площа частини світлопрорізу, що затінюється рамою;
t3 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях, який визначається за таблицею Л.10 (при боковому освітленні t3 = 1);
t4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях, який визначається за таблицею Л.11 (при відсутності сонцезахисних пристроїв t4 = 1);
t5 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями; при її наявності t5 = 0,9, інакше t5 = 1.
|
Таблиця Л.1 - Значення коефіцієнту світлового клімату m
| Світло-кліматич-ний район (рис. Л.1) | Значення m для світлопрорізів | ||||||||
| Вертикальних, орієнтованих на: | орієнтованих на зеніт | ||||||||
| Пн | ПнС | С | ПдС | Пд | ПдЗ | З | ПнЗ | ||
| І | 0,95 | 0,98 | 1,02 | 1,04 | 1,05 | 1,04 | 1,02 | 0,98 | 1,01 |
| ІІ | 1,00 | 1,04 | 1,09 | 1,11 | 1,12 | 1,12 | 1,10 | 1,04 | 1,08 |
| ІІІ | 1,06 | 1,11 | 1,18 | 1,22 | 1,24 | 1,22 | 1,19 | 1,12 | 1,16 |
| IV | 1,15 | 1,21 | 1,29 | 1,32 | 1,33 | 1,32 | 1,30 | 1,22 | 1,27 |
Примітки. 1. При розташуванні світлопрорізів у площинах, нахилених до горизонту під кутом a, град, значення т визначається за формулою
де т 1 – коефіцієнт світлового клімату для вертикального світлопрорізу відповідного типу та орієнтації у даному районі світлового клімату; т 2 – коефіцієнт світлового клімату для світлового прорізу, орієнтованого на зеніт, у даному районі.
2. Орієнтація світлопрорізів визначається азимутом А – кутом в плані між напрямом на північ та вектором, спрямованим зсередини приміщення назовні, перпендикулярно площині світлопрорізу; відраховується від напряму на північ за годинниковою стрілкою: Пн – північна (0 < A £ 22,5°; 337,5 < A £ 360°); ПнС – північно-східна (22,5 < A £ 67,5°); С – східна (67,5 < A £ 112,5°); ПдС – південно-східна (112,5 < A £ 157,5°); Пд – південна (157,5 < A £ 202,5°); ПдЗ – південно-західна (202,5 < A £ 247,5°); З – західна (247,5 < A £ 292,5°); ПнЗ – північно-західна (292,5 < A £ 337,5°).
3. Коефіцієнт m для фасадів протилежних будинків визначається аналогічно в залежності від азимуту А фасаду.
|
Таблиця Л.2 - Значення світлової активності hв вікон при боковому освітленні
| Відношення довжини приміщення l п до його глибини В | Значенняhвпри відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня робочої поверхні до верху вікна h 1 | |||||||
| 1,5 | 7,5 | |||||||
| 4 і більше | 6,5 | 7,5 | 12,5 | |||||
| 7,5 | 8,5 | 9,6 | 12,5 | |||||
| 8,5 | 9,5 | 10,5 | 11,5 | |||||
| 1,5 | 9,5 | 10,5 | ||||||
| 26,5 | ||||||||
| 0,5 | ¾ |
|
Сторінка 23
|
Таблиця Л.3 – Значення світлової активності прямокутних, трапецієподібних
та шедових ліхтарів hл
| Тип ліхтарів | Кількість прогонів | Значенняhл | ||||||||
| Відношення довжини приміщення L пдо ширини прогону l 1 | ||||||||||
| від 1 до 2 | від 2 до 4 | Більше 4 | ||||||||
| Відношення висоти приміщення Н до ширини прогону l 1 | ||||||||||
| від 0,2 до 0,4 | від 0,4 до 0,7 | від 0,7 до 1 | від 0,2 до 0,4 | від 0,4 до 0,7 | від 0,7 до 1 | від 0,2 до 0,4 | від 0,4 до 0,7 | від 0,7 до 1 | ||
| З вертикальним двобічним заскленням (прямокутні, М-подібні) | /3 | 5,8 5,2 4,8 | 9,4 7,5 6,7 | 12,8 11,4 | 4,6 3,8 | 6,8 5,1 4,5 | 10,5 7,8 6,9 | 4,4 3,7 3,4 | 6,4 6,4 | 9,1 6,5 5,6 |
| З похилим двобічним заскленням | /3 | 3,5 3,2 | 5.2 4,4 | 6,2 5,3 4,7 | 2,8 2,5 2,35 | 3,8 2,7 | 4,7 4,1 3,7 | 2,7 2,3 2,1 | 3,6 2,7 2,4 | 4,1 3,4 |
| З вертикальним однобічним заскленням (шеди) | /3 | 6,4 6,1 | 10,5 6,5 | 15,2 8,2 | 5,1 4,7 | 7,6 5,5 4,3 | 6,6 | 4,9 4,35 3,6 | 7,1 3,8 | 8,5 5,5 4,1 |
| З нахиленим однобічним заскленням (шеди) | /3 | 3,8 2,7 | 4,55 4,3 3,7 | 6,8 5,7 5,1 | 2,9 2,3 2,2 | 3,4 2,9 2,5 | 4,5 2,5 3,1 | 2,5 2,15 | 3,2 2,65 2,25 | 3,9 2,9 2,5 |
Таблиця Л.4 – Значення світлової активності hл світлових прорізів
Поиск по сайту: