ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. 2.1. Визначення місця розташування розподільчого центру

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.. 4

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.. 8

2.1. Визначення місця розташування розподільчого центру. 8

2.2. Аналіз оцінки системи управління розподілом готової продукції підприємства 12

ВИСНОВКИ.. 16

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 17

Додаток 1. 18

ВСТУП

Метою виконання цієї роботи є закріплення теоретичних знань з дисципліни «Функціональна логістика», які я набув протягом семестру, й набути практичних навичок у застосуванні принципів та методів логістики для прийняття оптимізаційних рішень при організації розподілення продукції та дистрибуції товарів.

Виконуючи перше завдання, я повине навчився визначати місце розташування розподільчого центру за двома методами:

Ø «Визначення центру ваги вантажопотоків»;

Ø «Метод часткового перебору».

Виконуючи друге завдання, я повинен навчився оцінювати систему управління розподілом готової продукції підприємства.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Розподільна логістика – невід’ємна частина загальної логістичної системи, яка забезпечує найефективнішу організацію розподілу виготовленої продукції, охоплюючи весь ланцюг системи розподілу: транспортування, складування, упакування та ін.

Збутова діяльність – це не лише продаж готової продукції, але й орієнтація виробництва на задоволення платоспроможного попиту покупців та активна робота на ринку з підтримки та формування попиту на продукцію підприємства, організації ефективних каналів розподілу татоваропросування.

До функцій розподілу належать:

Ø визначення споживчого попиту та організація його задоволення;

Ø нагромадження, сортування та розміщення запасів готової продукції;

Ø встановлення господарських відносин щодо поставки товарів та здійснення послуг споживачам;

Ø вибір раціональних форм товаропросування та організація торгівлі.

Мета розподільчої логістики-це організації та управління процесу розподілу виготовленої продукції та надання супутніх послуг. Розподільча логістика невід’ємна пов’язана з організацією таких процесів:

Ø Транспортування;

Ø Складування;

Ø Пакування;

Ø Вантажообробка;

Ø Експедиційне обслуговування.

Завдання розподільчої логістики:

Ø розподіл замовлень між різноманітними постачальниками щодо закупівлі товарів;

Ø розподіл вантажів за місцями складування;

Ø розподіл матеріальних запасів між ділянками виробництва;

Ø розподіл матеріальних потоків у процесі продажу.

Ø максимальний прибуток підприємства при більш повному задоволенні попиту споживачів;

Ø ефективне використання виробничого апарату підприємства за рахунок оптимального

Ø завантаження виробничих потужностей замовленнями споживачів;

Ø раціональна поведінка на ринку із урахуванням його постійно змінної кон’юнктури.

Розподіл продукції, у розподільчій логістиці, відбувається через канали розподілу. Логістичний канал – це частково упорядкована множина різноманітних посередників, що здійснюють доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

Канали розподілу можна об'єднати у три групи:

Ø прямі, тобто коли господарські зв'язки між фірмами-контрагентамибезпосередні;

Ø непрямі, тобто коли між ними знаходяться один або декілька посередників;

Ø змішані.

Розрізняють такі канали розподілу:

Ø Комерційний;

Ø Канальний;

Ø Фізичний.

Комерцій­ний розподіл охоплює функції планування, аналізу, контролю та регулювання збуту, тобто управління збутовою діяльністю у вузькому змісті цього слова.

Канальний розподіл– це сукупність фірм та окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передати кому-небудь право власності на конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача.

Фізичний розподіл логістика розуміє традиційно, як функції збереження, транспортування, складування, переробки та ін. До фізичного розподілу в якості складових елементів належать функції управління виробничими запасами, транспортування товарів, складування, операції навантаження-розвантаження та пакування.

Підчас вибору типу каналу необхідно обрати тип використовуваного посередника. У каналах розподілу є такі посередникі:

Ø Дилер;

Ø Дистриб’ютор;

Ø Комісіонер;

Ø Агент;

Ø Брокер.

Ділери – це оптові, рідше роздрібні посередники, які ведуть операції від свого імені і за свій рахунок. Товар купується ними за угодою постачання. Ділер стає власником продукції після повної оплати постачання. У логістичному ланцюзі ділери займають положення найбільше близьке до кінцевого споживача.

Розрізняють типи ділерів:

Ø ексклюзивні – єдині представники виробника і мають виключні права щодо реалізації продукції;

Ø авторизовані – які співробітничають із виробниками за умовами франшизи.

Дістрибьютори – оптові і роздрібні посередники. Виробник надає дістрибьютору право торгувати своєю продукцією на певній території протягом визначеного терміна. Згідно з угодою їм набувається право продажу продукції. У логістичному ланцюзі дістрибьютор знаходиться між виробником і ділером.

Комісіонери – оптові і роздрібні посередники. Комісіонер повинний забезпечити цілість товару.

Агенти – посередники, що виступають у якості представника або помічника основної щодо нього особи (принципала). Агент укладає угоду від імені принципала. Щодо обсягу повноважень агенти діляться:

Ø універсальні – будь-які юридичні дії від імені принципала;

Ø генеральні – укладають тільки угоди, зазначені в дорученні.

Брокери – посередники при укладанні угод, що зводять контрагентів. Вони не є в договірних відношеннях із жодною зі сторін і діють лише на основі окремих доручень. Одержують винагороду тільки за продану продукцію. Після вибору посередника необхідно визначитися з вибором їхній числа.

Існує три підходи:

Ø інтенсивний розподіл – забезпечення запасами продукції в можливо більшому числі торгових підприємств;

Ø ексклюзивне – намірено обмежене число посередників;

Ø селективне – виробник домагається необхідного охоплення ринку при більш жорсткому контролі і з меншими витратами, чим при інтенсивному розподілі.

Для підвищення ефективності збуту прибігають до багатоканальної системи розподілу. Послуги посередника є затребуваними, якщо їхня вартість нижче власних витрат на виконання будь-яких робіт. Оптимізація каналу розподілу можлива лише за умови наявності числа оптових підприємств.

Поиск по сайту: