УЧАСТЬ АДВОКАТА В ПІДГОТОВЦІ І РОЗГЛЯДІ СПРАВИ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СУДОМ ПО ПРАВАХ ЛЮДИНИ

Порядок функціонування Європейського суду викладений у самій Конвенції й у Протоколі № 11 до неї від 11 травня 1994 м, що вносить структурні зміни в створений на її основі контрольний механізм, а також у регламенті Європейського суду, затвердженому самим судом.

Відповідно до процесуального порядку скарги в суд подаються письмово. Первісна скарга направляється адвокатом у Міжнародний суд у формі звичайного листа з коротким викладом суті суперечки і порушеного права. У ньому вказується, у які інстанції громадянин звертався на території держави, які норми закону, у тому числі міжнародних договорів, на його думку, порушені і які результати він очікує в зв'язку з розглядом скарги судом. До скарги додається список рішень, винесених у справі громадянина внутрішньодержавними судовими й іншими органами, а також копії цих рішень. Крім того, указується, у які міжнародні організації звертався громадянин, коли і які відповіді їм були отримані. Скарга може подаватися як на одній з офіційних робочих мов суду — англійській чи французькій, так і мовою держав-учасниць конвенцій.

У відповідь на первинний лист заявнику чи його адвокату секретарем суду буде запропоновано заповнити спеціальний формуляр, якого адвокату необхідно дотримувати при написанні первинного листа. Формуляр повинний бути заповнений повно й акуратно, навіть якщо раніше подібна інформація уже викладалася в попередньому листуванні. У відповідності зі ст. 25 Конвенції заповнена форма складе основу для розгляду скарги в суді.

Далі секретаріат суду вступає з адвокатом у листування, постійно інформує заявника про хід розгляду скарги. На будь-якій стадії розгляду по скарзі суд може виключити її з розгляду по різних причинах, про що обов'язково повідомляє заявника.

У початковій стадії процесу секретаріатом суду збирається необхідний для розгляду справи матеріал. У цій стадії адвокат повинний подбати про те, щоб усі необхідні матеріали оперативно готувалися і направлялися в суд. Суд звичайно інформує адвоката чи заявника про недоліки скарги, їм може бути рекомендовано ознайомитися з подібними його справі прецедентами. Особи, з яким ведеться листування, може бути як безпосередньо заявник, так і його адвокат, якому в цьому випадку необхідно одержати на це доручення від свого клієнта.

Коли секретаріат набере достатній матеріал для розгляду справи в суді, заява реєструється як формальна скарга. Слід зазначити, що вже на цій стадії юрист секретаріату, що займається скаргою, може висловити припущення про можливе визнання скарги прийнятної чи неприйнятний для розгляду в Європейському Суді. Але, зрозуміло, остаточне рішення про це може прийняти тільки суд.

У відповідності зі статтею 49 (1) регламенту суду індивідуальні скарги передаються насамперед судді-доповідачу, що приймає рішення, у який з органів Суду вона повинна бути спрямована. Згодом скарга може потрапити в Комітет (із трьох суддів) чи в Палату (із семи суддів).

Комітет одноголосним рішенням може ухвалити, що скарга не підлягає подальшому розгляду, тобто що вона є неприйнятною. Дана постанова остаточна і не підлягає оскарженню ні в Суді, ні в інші інстанції. Якщо хоча б один із трьох суддів вважає скаргу все-таки прийнятною, то справа направляється для розгляду в Палату.

Палати приймають постанови про прийнятність чи неприйнятності більш складних скарг. Такі постанови також є остаточними. У завдання Палати входить і безпосереднє прийняття рішень власне кажучи скарг.

Особливо складні справи, справи, що піднімають серйозні питання тлумачення Конвенції, чи справи, рішення по якій може суперечити прецедентам Суду, можуть бути передані на розгляд Верхній Палаті (що складається з 17 суддів). Верхня Палата може також бути й апеляційною інстанцією. У відповідності зі ст. 43 Конвенції сторона має право протягом трьох місяців після прийняття Палатою рішення подати запит про передачу справи у Верхню Палату для перегляду справи.

Мабуть, найбільш складною стадією роботи адвоката в Європейському Суді є підготовка скарги. При її підготовці він повинний як мінімум керуватися наступними засадами:

1. Скарга повинна бути подана належним чином

На відміну від міждержавних звертань громадянин (група громадян, організація), що направляє скаргу в Європейський суд повинний бути жертвою порушення одного з прав, передбачених Конвенцією. Тобто людина, що направляє скаргу, уже повинна постраждати від порушення цих прав. У деяких випадках Суд може визнати статус жертви за громадянином, якому ще тільки загрожує порушення його права У деяких випадках Суд також може визнати прийнятною скаргу особи, що не є безпосередньою жертвою, а тісно по'язану з нею, наприклад, родинними відносинами. У цьому випадку в звертанні повинне згадуватися ім'я безпосередньої жертви, і вона повиннадати свій дозвіл на представлення звертання.

2. Скарга повинна бути подана на порушення права, гарантованого Конвенцією і додатковими Протоколами до неї

Не всі країни — члени Ради Європи ратифікували всі додаткові Протоколи до Конвенції. Не можуть подаватися скарги щодо порушення прав, закріплених у Протоколах, але не ратифікованих державою. Деякі країни при ратифікації Конвенції внесли застереження щодо тих чи інших прав, закріплених у ній. Порушення цих прав можуть розглядатися тільки в межах, допущених застереженням. Багато прав Конвенцією не гарантуються (наприклад, право на розвід, право на дипломатичний захист чи соціальні права)державою — відповідачем Конвенції.

4. Порушення прав повинне відбутися в межах юрисдикції держави-відповідача

5. Скарга подається тільки після використання всіх ефективних засобів захисту права на національному рівні.

Чи є судовий порядок захисту права ефективним засобом захисту, зважується в кожнім конкретному випадку. Якщо можна довести неефективність даного засобу захисту права (хоча б за допомогою статистики задоволення подібних скарг), скарга може бути спрямована прямо в Європейський суд.

У випадку, якщо розгляд справи на національному рівні істотно затягується і частина скарги містить посилання на цю «перешкоду», даний факт сам по собі може вважатися «виснаженням» ефективних засобів захисту

6. Скарга повинна бути подана протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення на національному рівні

Суд приймає до розгляду скарги тільки протягом шести місяців, вважаючи з дати винесення остаточного судового рішення чи з дати, коли громадянин довідався про це рішення. Якщо в якійсь ситуації для відновлення порушеного права не передбачено ніяких національних засобів, то остаточним рішенням у справі буде вважатися саме визнання факту порушення права.

Існує ще кілька умов прийнятності заяв. Суд не буде розглядати заяву, якщо вона:

— анонімна;

— є власне кажучи тією ж скаргою, що вже була розглянута Судом, чи вже є предметом іншого міжнародного розгляду;

— суд буде вважати неприйнятною будь-яку скаргу, несумісну з положеннями Конвенції, явно необґрунтовану чи такою що зловживає правом подачі петиції.

Скарга визнається неприйнятною для розгляду Європейським Судом унаслідок необґрунтованості, якщо в Суду виникають питання з приводу правильності і достатності обґрунтованості заяви, а також із приводу наявності самого порушення. При цьому Суд не відразу визнає скаргу неприйнятною, а спочатку дає можливість заявнику зробити пояснення щодо скарги.

Що стосується зловживання правом подачі петиції, то Суд визнає такими скарги, коли заявник приводить в обґрунтування своєї позиції плітки і наклеп, а також якщо заявник не відповів на кілька запитів Суду.

Індивідуальні скарги можуть бути подані в суд як самим громадянином (групою громадян, організацією), так і його представником. У випадку подачі скарги представником це повинно бути зазначено в самій скарзі. Поряд з контактною інформацією представника повинна бути прикладене доручення від заявника на право ведення справи в Європейському суді, що у свою чергу не вимагає якого-небудь запевняння.

Зрозуміло, ідеальним є випадок, коли в Європейському суді інтереси представляє той же адвокат, що і на національному рівні, тому що вже в процесі розгляду справи на першій інстанції повинна початися підготовка позиції заявника для Європейського Суду. Необхідно звертати особливу увагу на те, що кожний факт, на який посилається заявник у скарзі, повинний бути підтверджений документально (відмова у виклику свідка, відмовлення в прилученні документів до справи, порушення встановлених законодавством процесуальних термінів). При цьому варто врахувати, що вимоги, пропоновані Судом до доказів, значно відрізняються від вимог національних судів. Так, наприклад. Європейський суд приймає як доказ письмові показання свідків, не завірені нотаріально, копії газетних статей (наприклад, при обґрунтуванні упередженості суду при розгляді кримінальної справи доказом може бути стаття в газеті, у якій обвинувачуваний названий злочинцем). Копії інших документів також не мають потребу в нотаріальному посвідченніі.

Як було сказано вище, скарга повинна бути представлена в Суд протягом шести місяців після останньої спроби відновити справедливість у Суді на національному рівні. Шестимісячний термін закінчується датою листа (факсу), спрямованого в Суд.

Первісне звертання повинне містити основні деталі скарги. У звертанні повинні бути зазначені ім'я, адреса, дата і місце народження заявника, а також дано як можна більш стиснутий опис суті передбачуваних порушень статей Конвенції. Варто максимально дотримувати офіційної форми скарги.

Якщо первісне звертання подається представником (особливо у випадках, якщо переписування безпосередньо з заявником можуть бути утруднені), адвокату варто відразу ж одержати від заявника доручення для надання в Суд на першу вимогу.

Хоча зі скаргою буде працювати юрист Секретаріату, у цілому знайомий з національним правом швидше за все, він не буде детально розбиратися в проблемі. Тому істотно, щоб адвокат пояснив у скарзі суть національного законодавства в тім обсязі, що регулює ті положення Конвенції, що, на думку заявника, порушені.

У цілому юрист Секретаріату Суду є свого роду помічником заявника: він може висловити свою думку, чи містить скарга деякий аспект, що дасть підставу Суду вважати, що скарга не підлягає розгляду і, можливо, прикладе копію рішення суду, корисну для ознайомлення.

Суд також встановить у первісній відповіді термін для представлення скарги на офіційному бланку (який він у свою чергу висилає) (звичайно шість тижнів), після якого скарга буде зареєстрована датою первісного звертання.

Представляти інтереси заявника може юрист, що має право практикувати, а також будь-яка інша особа, затверджене Президентом палати.

Оскільки, як уже було зазначено, офіційними мовами Суду є англійська і французька, у Суді переклад здійснюється тільки з рідної мови заявника на одну з офіційних мов, але не навпаки, тому адвокат повинний мати достатнє знання англійської чи французької мови для того, щоб зрозуміти питання Суду.

Хоча Секретаріат веде переписування практично на всіх основних мовах держав, що ратифікували Конвенцію, рішення Суду публікуються на одній з цих двох мов, тому в скарзі варто вказати мову на якій заявник хотів би отримати рішення.

Після доповіді Судді-доповідача Комітет або Палата вирішують, які дії варто почати надалі по скарзі. Скарга може бути визнана неприйнятною і знята з подальшого розгляду.

Палата може також вирішити, що потрібно додаткова інформація від чи заявника від відповідного держави.

У наступному скарга формально «передається» державі їй пропонується представити пояснення щодо скарги. У таких випадках уряду направляється звіт Судді-доповідача (за винятком його попередніх висновків про прийнятність скарги). У той же час про це повідомляється заявник і йому посилаються копії документів. Найчастіше це перше спілкування заявника із Судом з моменту представлення скарги. Іноді ця стадія займає до дванадцяти місяців.

Для відповіді на питання державі надається фіксований термін (за звичай ті ж шість тижнів), хоча цей термін не є остаточним і продовжується по клопотанню держави. Відповідь держави передається заявнику для коментарів (протягом того ж терміну). Саме на цій стадії адвокат заявника повинний дати як можна більш повне правове обґрунтування скарги, посилаючись при цьому на Конвенцію і попередні рішення Суду. Після ухвалення рішення про прийнятність скарги Суд починає спробу примирити сторони, і якщо вони досягли мирової угоди, розгляд у справі припиняється.

Якщо скарга була визнана прийнятною, справа входить у вирішальну стадію, де заявник і його адвокат має переконати Суд у порушенні державою Європейської Конвенції.

Поиск по сайту: