Додана вартість (ДС) – це різниця між вартістю продукції, виробленої фірмою, і вартістю проміжних продуктів, придбаних фірмою

Величина ВНП в цьому випадку є сумою доданої вартості всіх виробляючих фірм. Цей метод дозволяє врахувати внесок різних фірм і галузей в створення ВНП.

ВНП = Σ Додана вартість + Непрямі податки – Державні субсидії.

Для економіки в цілому сума всієї ДС повинна бути рівна вартості кінцевих товарів і послуг

Приблизна структура доданої вартості в розвинених країнах має вигляд:
1) оплата праці – 73 % (заробітна плата + премії);
2) доходи власників – 7 % (доходи некорпоративних підприємств);
3) рентний дохід – 2 %;
4) прибуток корпорацій – 11% (прибуток корпорацій після платежів робітникам і кредиторам);
5) чистий відсоток – 7 %.

Рівень розвитку країни, можливість його порівняння з іншими країнами можна оцінити за допомогою сис­теми показників, правила розрахунку яких однакові для всіх країн – Системи національних рахунків (СНР).

СНР містить у собі:

· Валовий національний (внутрішній) продукт – ВНП (ВВП).

· Чистий національний продукт – ЧНП.

· Національний доход – НД.

· Особистий доход – ОД.

Основним показником рівня розвитку країни слу­жить ВНП (ВВП).

Особливості його розрахунку:

· вартість товарів і послуг розраховується в гро­шовій формі;

· не враховується вартість проміжної продукції, створеної для подальшої переробки або перепродажу. Включення у ВНП тільки вартості кінцевої продукції дозволяє уникнути повторного рахунку і завищення масштабів виробництва («метод доданої вартості»);

· у ВНП не включаються угоди фінансового ха­рактеру, не пов'язані з виробництвом товарів чи по­слуг.

· В економіці ті, хто викуповує вироблені товари, витрачають свої гроші, а ті, хто виробляє продукцію, одержують гроші у вигляді доходів.

Вартість усієї створеної продукції, або ВВП, мож­на розрахувати двома шляхами.

Розрахунок ВВП за витратами включає:

· споживчі витрати (С) - товари короткострокового і довгострокового споживчого призначення, послу­ги;

· валові інвестиції (Ig) – витрати підприємств. Ча­стина цих витрат: закупівля верстатів, машин, обладнання потрібна для заміни того, що стало непридатним, відслужило свій термін. Ця частина називається амортизаційними витратами (А). Інша час­тина витрат – чисті інвестиції (In) – йде на розши­рення виробництва;

· державні витрати (G) на закупівлю товарів, по­слуг, економічних ресурсів;

· чистий експорт (Хп) – витрати іноземних фірм, підприємств, громадян на закупівлю товарів і ресурсів у нашій країні.

Чистий експорт (Хп) = експорт – імпорт.

Розрахунок ВНП за доходами включає:

· зарплату (Wg) – доходи найманих робітників;

· ренту (R) – доходи власників нерухомості;

· відсоток (і) – доходи від надання грошей у позику;

· прибуток (Р) – доходи великих підприємств і малого бізнесу;

· непрямі податки (Nb) – доходи, отримані держа­вою від оподаткування товарів, які надійшли в про­даж (ПДВ, акцизи);

· амортизація (А) – відрахування на відновлення спожитого капіталу, які є доходом, що накопичуєть­ся підприємством.

ВНП відбиває зміни або динаміку національного виробництва. Чим більше обсяг виробництва, тим
більше ВНП. Однак на його величину можуть впли­вати інфляція, або ріст цін. ^:

Тому ВНП розраховується щорічно в поточних цінах – номінальний ВНП.

Але, щоб «відсікти» приріст ВНП за рахунок інфляції, використовують індекс цін - вартість даного набору то­варів і послуг у даному році у порівнянні з базовим.

За допомогою індексу цін розраховується реальний ВНП - ВНП, виражений у цінах попереднього року:

Так, якщо за рік ВНП збільшився з 1 млрд грн до 1,2 млрд, а ціни при цьому зросли на 20%,

, тобто не змінився.

Ø Для більш точного співставлення рівнів розвит­ку країн використовують також

Крім ВНП застосовуються інші показники рівня розвитку в країні:

ЧНП – більш точний показник новоствореної в даному році продукції, тому що він не включає вартість коштів, спрямованих на відшкодування спо­житого капіталу (амортизацію):

Національний доход – сукупні доходи, отримані власниками факторів виробництва: праці, землі, капіталу.

З НД:

· частина прибутку залишається на підприємстві для розширення виробництва;

· частина доходів обкладається податками, збира­ючи які держава перерозподіляє кошти і виплачує їх у вигляді трансфертних платежів населенню.

Особистий доход – частина доходу, яка залишаєть­ся в населення після перерозподілу НД. Витрачаєть­ся на споживання і заощадження.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. ВВП — сума валової доданої вартості (ВДВ) галузей плюс чисті податки на продукти (ПДВ) та імпорт (ЧПІ)

Різниця між ВНП і ВВП полягає в наступному:
1) ВВП підраховується за так званою територіальною ознакою. Цесукупна вартість продукції сфер матеріального виробництва і сферипослуг незалежно від національної належності підприємств, розташованихтериторії даної країни;
2) ВНП - це сукупна вартість всього обсягу продукції і послуг в обохсферах національної економіки незалежно від місцезнаходження національнихпідприємств (у країні або за кордоном).

Поиск по сайту: