Аналіз якості виробленої продукції

Узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції. Завдання аналізу. Способи узагальненого оцінювання виконання плану з якості продукції: бальний метод, середній коефіцієнт сортності, середньозважені ціни у зіставних умовах. Методика розрахунку впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства. Причини зниження якості продукції.

Важливим показником діяльності промислових підприємств е якість продукції. Підвищення його - одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін.

Якість продукції - це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції, і

Узагальнюючі показники характеризують якість усієї виробленої продукції незалежно від її виду і призначення:

а) частка нової продукції в загальному її випуску;

б) частка продукції вищої категорії якості;

в) середньозважений бал продукції;

г) середній коефіцієнт сортності;

д) частка атестованої і не атестованої продукції;

е) частка сертифікованої продукції;

є) частка продукції, що відповідає світовим стандартам;

ж) частка продукції, що експортується, у тому числі у високо-розвинуті промислові країни.

Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну із її властивостей:

а) корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, вміст білка в продуктах харчування);

б) надійність (довговічність, безвідмовність у роботі);

в) технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергомісткість);

г) естетичність виробів.

Непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, за обсяг і частку забракованої продукції, за частку продукції, на яку надійшли рекламації від покупців, за втрати від браку і т. ін.

Перше завдання аналізу - вивчити динаміку перелічених показників, виконання плану їх рівня, причини зміни їх і дати оцінку роботи підприємства за рівнем якості продукції.

Як видно із табл. 3.10, за звітний рік на підприємстві проведено певну роботу для поліпшення якості продукції та підвищення її конкурентоспроможності, про що свідчить збільшення частка продукції вищої категорії якості і продукції, що експортується.

Таблиця ЗЛО. Аналіз узагальнюючих показників якості продукції

За продукцією, якість якої характеризують сортом або кондицією, визначають частку продукції кожного сорту (кондиції) в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну виробу у зіставних умовах. Оцінюючи виконання плану за першим показником, фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити за відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною І сорту (табл. 3.11).

&#*- увп_жц_іс '

Таблиця 3.11. Аналіз якості продукції

Звідси коефіцієнт сортності:

o у базисному періоді - 0,833 (28 800: 34 560);

o у звітному періоді - 0,908 (27 468: ЗО 240).

Індекс зростання якості продукції - 1,09 (0,908: 0,833).

Друге завдання аналізу - визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: на випуск товарної продукції (д 777), на виручку від реалізації продукції (Д в) і прибуток (Д Я). Розрахунок виконують так:

д777 = (Ці-Цо)КВЛ_і;

ав = щ_г-ц₀)урп ₁і

ДЯ = [№ - До) урщ] - цс_г - с₀) o урпіі,

де До і Ці - відповідно ціна виробу до і після зміни якості;

Со і Сі - відповідно рівень собівартості виробу до і після зміни якості;

увп - кількість виробленої продукції підвищеної якості;

урп - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спершу необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмами визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, на виручку і прибуток від її реалізації.

Розрахунок впливу сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна здійснити за одним із чотирьох способів, описаних у попередньому параграфі, які за* стосовують для аналізу структури виробництва продукції. Виконаємо цей розрахунок за методом абсолютних різниць: зміну частки за кожним сортом (Д¥,) треба помножити на ціну відповідного сорту (-Ці), а результати додати. Отриману зміну середнього рівня ціни треба помножити на загальний фактичний випуск продукції цього виду в натуральному вираженні (КВ/7_загд).

АДс_ОРт=І(А*гДіо); >

ЛВЛ_сорт = ДЦ_сорт -УВП_шгЛ.

Як видно із табл. 3.12, у зв'язку із підвищенням якості продукції (збільшення частки продукції І сорту і зменшення відповідно частки продукції П і III сорту) середня ціна реалізації виробу А вища від планової на 450 грн, а вартість усього фактичного випуску - на 2268 тис. грн (450 грн * 5040 туб).

Таблиця 3.12. Вплив сортового складу продукції на обсяг випуску виробу А у вартісному вираженні

Аналогічно визначають зміну середнього рівня собівартості виробу за рахунок зміни сортового складу (Л С^^):

ДС_едІ№=£(Д7гС₍о).

Після цього можна визначити вплив зміни сортового складу на суму прибутку:

ДЯ_сорт = (ДІ(_СОрт-ДС_СОр_Т) ■ КРЯаагл,

де Д Дсорт - зміна середнього рівня ціни за рахунок сортового складу;

Д С_сорт - зміна середнього рівня собівартості виробу за рахунок сортового складу;

УРП_ЯйгЛ - фактичний загальний обсяг реалізації продукції звітного періоду в натуральному вираженні.

Такі розрахунки роблять для всіх видів продукції, за якими встановлено сорти, після чого результати узагальнюють.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він поділяється на виправний і невиправний, на внутрішній (виявлений на підприємств) і на зовнішній (який виявили покупці). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, до зниження прибутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою і часткою у загальному випуску товарної продукції; визначають втрати від браку:

тис. грн

1. Собівартість забракованої продукції 500

2. Витрати на усунення браку 80

3. Вартість браку за ціною можливого використання 150

4. Сума вирахувань з винуватих осіб 10

5. Втрати від браку (п. 1 + п. 2 - п. З - п. 4) 420

Для визначення втрат товарної продукції необхідно знати фактичний рівень рентабельності. У нашому прикладі вартість товарної продукції в діючих цінах становить 104 300 тис. грн, а ЇЇ собівартість - 84 168 тис. грн. Звідси фактичний рівень рентабельності дорівнює +23,9 % ((104 300 - 84 168): 84 168 o 100). Це означає, що фактичний рівень ціни вищий від собівартості продукції в 1,239 раза. Втрати ж товарної продукції дорівнюють 520,4 тис. грн (420* 1,239), або 0,5 % від вартості фактичного випуску.

Потім вивчають причини зниження якості і допущеного браку продукції за місцями виникнення та центрами відповідальності і розробляють заходи для усунення їх. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації робітників, аритмічність виробництва тощо.

Поиск по сайту: