Критерії та показники формування здорового способу життя вихованців школи-інтернату

Завданнями констатувального етапу магістерського дослідження були:

· вивчення рівня сформованості у молодших школярів знань, умінь і навичок ЗСЖ та рівня підготовленості вчителів і вихователів шкіли-інтернату до формування в учнів здоров’язберігаючих умінь і навичок як складника професійної компетентності;

· аналіз діяльності педагогів з формування умінь і навичок здорового способу життя вихованців.

Вивчення сформованості вмінь і навичок ЗСЖ проводилося у взаємозв’язку мотиваційно-ціннісний, когнітивного, поведінково – діяльнісного компонентів. Вибір даних компонентів був нами обраний на основі здійснення теоретичного аналізу дисертаційних праць таких вчених, як Зимівець Н. В., Ващенко О. М., Омельченко С. О., Кондратюк С. М. та інших[90, 38, 53, 54, 55].

Розкриємо характеристику кожному з названих компонентів:

- когнітивний компонент розкриває обізнаність, усвідомленість сутності здоров'я як глобального феномену, характеризує знання людини про фактори здоров'я, діяльність, яка забезпечує досягнення благополуччя. Зміст цього компоненту складає система знань, що забезпечує самовизначення особистості стосовно здоров'я і вироблення нею власної філософії та концепції життя;

- мотиваційно-ціннісний компонент визначає місце здоров'я в індивідуальній ієрархії фундаментальних цінностей людини, показує усвідомлення здоров'я як особистої потреби, як найважливішої життєвої цінності, що зберігається і примножується завдяки особистим діям, забезпечує можливість освоєння та вибору діяльності по досягненню благополуччя.

Цей компонент розкривається в базових цінностях, прийнятих принципах і правилах вибору життєвого шляху, механізмах саморозвитку особистості характеризує здатність людини до внутрішньої мотивації (спонуки); оволодіння собою, тобто своєю поведінкою і своїми психічними процесами; готовність здійснення практичних дій, направлених на турботу про здоров'я;

- поведінково-діяльнісний компонент передбачає оволодіння дітьми вміннями організовувати діяльність, реалізовувати її, застосовуючи творчий підхід, оцінювати результат та вміннями суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Він виявляється у прагненні творчого самовдосконалення, вміння формувати та розвивати у вихованців систему ідеалів, володіння навичками здорового способу життя.

До кожного компоненту ми розробили показники ФЗСЖ молодших школярів та підібрали відповідні методики наведені нижче в таблиці (див. табл.. 2.1.)

Таблиця 2.1.

Характеристика компонентів та показників

формування здорового способу життя молодших школярів

Визначимо зміст понять «критерії» та «показники». В енциклопедичних словниках поняття «критерій» – це ознака, за якою можна судити про щось, мірило для визначення, оцінки предмета чи явища, підстава для оцінки або класифікації чогось. У педагогічній теорії під поняттям «критерій» розуміють об’єктивну ознаку, за допомогою якої здійснюється порівняльна оцінка досліджуваного явища, ступеня розвитку його у різних обстежених осіб або сукупність таких якостей явища, що відображають його суттєві характеристики і саме тому підлягають оцінці [15].

Основними критеріями та їх показниками виступали:

– спрямованість на оволодіння вміннями і навичками здорового способу життя (усвідомлення цінності здоров’я у житті людини, прагнення бути здоровим, наявність потреби, бажання та інтересу до оволодіння здоров’язберігаючими вміннями і навичками);

– наявність знань про здоров’я і способи його збереження (уявлення про здоров’я та ЗСЖ, знання факторів здоров’я і ризику, розуміння необхідності здорового способу життя);

– позитивний досвід дитини щодо застосування умінь і навичок ЗСЖ на практиці (власна ініціатива, спрямована на збереження і зміцнення здоров’я, активність в оволодінні вміннями і навичками здорового способу життя, стабільність та самостійність у виконанні оздоровчих дій).

Детальніше розкриємо кожен із обраних нами показників ФЗСЖ:

- оволодіння знаннями є вагомим результатом копіткої соціально-виховної роботи, оскільки це виробляє в індивіда прогнозоване ставлення і стає необхідною умовою для подальшого формування у нього здорової поведінки. Знання можуть впливати на ставлення і поведінку людей, які цікавляться проблемою здоров'я, можуть ніяк не впливати на тих, хто не зацікавлений у цьому. Для ФЗСЖ, знання можуть служити першим джерелом, тим спонукачем на основі якого дитина буде обирати свій спосіб життя.

- бажання, як усвідомлений потяг, що відбиває потребу, переживання, яке переходить в дієву думку про можливість бути здоровим. Бажання має силу, що спонукає, заохочує, загострює усвідомлення мети майбутньої дії та шляхів її здійснення. Бажання, як мотив діяльності характеризується досить виразною усвідомленістю потреби. При цьому усвідомлюються не тільки її об’єкти, але можливі шляхи задоволення у прагненні бути здоровим, вести здоровий спосіб життя.

- потреба вести ЗСЖ, як динамічне утворення, що організовує і спрямовує пізнавальні процеси, уяви та поведінку. Вона виступає основною рушійною силою розвитку людини, яка збуджує потяг. Завдяки потребам життя набуває цілеспрямованості, і цим досягається задоволення потреби. Потреби проявляються в мотивах, потягах, бажаннях, що спонукають людину до діяльності й стають формою прояву потреби.

- ранг здоров'я в ієрархії цінностей людини є одним із важливих компонентів ФЗСЖ. Адже цінність свого здоров'я служить, як мотив, усвідомлена причина, що лежить в основі вибору дій та вчинків особистості.

- наступний компонент спрямованість на оволодіння вміннями та навичками ЗСЖ виконує роль, як вже усвідомленої дії дитини в якої є знання, бажання та потреба бути здоровою.

- адекватна самооцінка власного здоров’я – оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, рівня та стану свого здоров'я. Належить до ядра особистості, вона є важливим регулятором поведінки. Тим самим вона впливає на діяльність спрямовану на здоров'язберігаючу діяльність людини. Від адекватної самооцінки дитини власного здоров'я і буде залежати формування потреби, бажання вести ЗСЖ.

- задоволеність є емоційно-оцінне ставлення особистості до виконуваної роботи та умов перебігу. Від того, чи отримує задоволення дитина під час здоров'язберігаючої діяльності буде залежати бажання, прагнення та самостійний вибір вести здоровий спосіб життя.

- інтерес до діяльності, що спрямована на збереження здоров'я є формою прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованістю особистості на усвідомлення цілей діяльності й цим сприяє орієнтуванню, ознайомленню з новими фактами, щодо здорового способу життя. Суб'єктивно проявляється в емоційному тоні, якого набуває процес пізнання, в увазі до об’єкта інтересу.

- позитивна реакція при сприйнятті знань щодо збереження та зміцнення здоров’я являє собою будь-яку відповідь організму на зміну із зовнішнього середовища. Служить показником сформованості ЗСЖ, що показує ставлення дитини на те як задовольняється її потреба, бажання та її вибір здорового способу життя.

Відповідно до розроблених критеріїв було виділено три рівні сформованості вмінь і навичок здорового способу життя: високий, середній і низький, які супроводжувалися характеристиками для здійснення педагогічного діагностування. Рівні сформованості вмінь і навичок ЗСЖ визначалися за допомогою анкетування учнів, бесід, моделювання ситуацій, рольових ігор, спостережень.

Відповідно високим рівнем, можемо вважати постійний вияв показників, середній рівень – епізодичний вияв та низьким рівнем – мінімальний вияв цих показників. Також ми вводимо десятибальну шкалу, для співвіднесення отриманих результатів проведення методик до цих рівнів.. Ми будемо вважати від 0 до 3 балів – низьким рівнем, від 4 до 7 балів – середнім рівнем, від 8 до 10 балів – високим рівнем. Характеристика цих рівнів подана в таблиці (див. табл.. 2.2.)

Таблиця 2.2.

Характеристика рівнів

формування здорового способу життя молодших школярів

Отже, ми виділили основні компоненти, розробили критерії, ввели поняття рівнів та їх характеристику, щодо ФЗСЖ у дітей молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів. Це дозволило нам підібрати відповідні методики для нашого дослідження.

Мета констатувального етапу - дослідження соціальних уявлень дітей щодо ФЗСЖ, соціально-педагогічних умов сприяння поліпшенню здоров’я у дитячому середовищі, заохочення отримати достатню інформацію щодо ФЗСЖ.

В учнів молодшої школи вже викладається курс «Основи здоров'я», що дозволило дітям ознайомитися з основними поняттями ЗСЖ, азами проблеми, що ми досліджуємо. Адже учні повинні володіти основними елементарними знаннями, що дозволяють дитині зрозуміти, оцінити та сформувати певне особисте ставлення до здорового способу життя. Також особливості цього віку дозволяють більш свідомо та аргументовано висловлювати свої думки, відповіді, що будуть запропоновані в анкеті нашого дослідження.

Для проведення дослідження використовувалась методика закритого анонімного анкетування. Анкета була розроблена з врахуванням віку респондентів. Також використовувався метод експертних оцінок, метод спостереження, проективна методика «Моє уявлення про здоровий спосіб життя» (малюнок) та «незакінчених речень» (модифікація О. Орлова).

У перебігу констатувального етапу встановлено незадовільний стан сформованості вмінь і навичок здорового способу життя, що негативно позначалося на стані здоров’я вихованців. Визначено, що причинами цього є: відсутність цілеспрямованої, систематичної діяльності з навчання учнів способам збереження здоров’я; недотримання принципу наступності навчальної та виховної роботи в процесі формування умінь і навичок здорового способу життя молодших школярів; одноманітність форм і методів валеологічного виховання; недостатня спеціальна та фахова підготовка педагогів.

Аналіз результатів констатувального етапу експериментальної програми дозволило висвітлити нам основні недоліки в сучасному стані сформованості здорового способу життя у дітей молодшого шкільного віку. З'ясувалося, що причинами такого стану є:

- відсутність цілеспрямованої роботи із прищеплення учням знань, умінь і навичок здорового способу життя;

- одноманітність форм і методів виховання і навчання;

- недостатньо використовуються можливості різних форм позакласної виховної роботи;

- недостатньо залучаються до співпраці сім'ї, громадськість та школа;

- значна частина батьків вихованців шкіл-інтернатів зовсім не цікавляться питаннями збереження і зміцнення здоров'я своїх дітей, а ті, хто цікавиться – недостатньо обізнані, що не дозволяє їм надати повноцінну допомогу дітям в оздоровчій діяльності.

На цих підставах ми врахували вікові особливості дітей молодшого шкільного віку та розробили соціально-педагогічну програму по формуванню здорового способу життя «Здоровим бути здорово!», що стала змістовним стрижнем формувального етапу магістерського дослідження.

Мета програми «Здоровим бути здорово!» – сприяти формуванню здорового способу життя у дітей молодшого шкільного віку, актуалізувати знання, щодо здоров'я та здорового способу життя, щодо шляхів збереження і зміцнення здоров'я, поповнити знання про основні показники ЗСЖ, сприяти формуванню потреби вести ЗСЖ та сприяти формуванню адекватних уявлень про здоров'я та адекватної самооцінки власного здоров'я, активізувати інтерес під час виконання діяльності по збереженні здоров'я та сприяти формуванню позитивної реакції при сприйнятті знань, щодо збереження та зміцнення здоров'я для подальшого застосування набутих знань в житті.

Завдання програми «Здоровим бути здорово!»:

- поповнення знань щодо здорового способу життя, шляхи збереження власного здоров'я про основні показники здорового способу життя;

- сприяння формування бажання та інтересу щодо дотримання здорового способу життя у дітей молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів;

- сформування здоров'я в загальній ієрархії цінностей;

- сприяння формування адекватної самооцінки власного здоров'я у дітей;

- організація змістовного дозвілля для дітей;

- ознайомлення з основними принципами, шляхами і методами збереження і зміцнення усіх складових здоров'я.

Розроблена нами програма містить такі змістовні компоненти:

- ознайомлення з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному середовищі спрямованому на збереження життя і зміцнення здоров'я;

- формування дбайливого ставлення до життя і здоров'я;

- виховання бережливого та охайного ставлення до свого здоров'я;

- формування стійких переконань щодо пріоритету здоров'я як основні умови реалізації внутрішнього потенціалу людини та досягнення поставлених життєвих цілей;

- формування сталої установки на здоровий спосіб життя як провідну умову збереження і зміцнення здоров'я;

- ознайомлення з основними принципами, шляхами і методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров'я;

- навчання методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров'я;

- розвиток життєвих навичок, спрямованих на заохочення людини до здорового способу життя.

Розробка програми базувалася на таких особливостях молодшого шкільного віку, як те що цей вік характеризується інтенсивністю засвоєння різноманітних правил та навичок, не тільки навчальних, але й громадського життя. Формування здорового способу життя для дітей та профілактику негативних звичок добре було б починати саме в молодшому шкільному віці, тому що діти цього віку найбільш сприйнятливі до того, що їм говорять дорослі.

У процесі експериментальної роботи більш доцільними видами діяльності, що відповідали завданню формування умінь і навичок здорового способу життя, виявилися фізкультурно-оздоровча, ігрова та заняття за інтересами. Найбільш універсальними і дієвими методами були: ігровий, вправляння, привчання та взаємного навчання. У формуванні вмінь і навичок фізичного здоров’я найбільш широко застосовувався метод вправ з цілим комплексом різноманітних прийомів (постановка перспективи, визначення і подолання труднощів, опосередкування, опора на авторитет педагога та інші).

Основною формою роботи ми обрали гру, зумовлюючи тим, що саме гра для дітей молодшого шкільного віку залишається провідною діяльністю, вона найбільш близька та доступна для дитячої психіки.

З метою ФЗСЖ у дітей молодшого шкільного віку, формування адекватних уявлень про здоров'я щодо подальшого застосування набутих знань на практиці ми вважаємо, що варто використовувати активні методи навчання. Для цього нами було використано у програмі соціально-педагогічно впливу на дітей такі форми як: бесіда, диспут, лекція,агітбригади, конкурси, спортивні змагання та основним є гра.

Експериментальна програми «Здоровим бути здорово!» складається з двох блоків, перший блок містить перелік форм роботи для дітей молодшого шкільного віку та другий блок містить перелік форм роботи для їх батьків та вчителів. Експериментальна програми була реалізована у позаурочний час, один раз на тиждень. Другий блок, для батьків, під час батьківських зборів.

Наводимо План соціально-педагогічної роботи та перелік організаційних форм експериментальної програми «Здоровим бути здорово!».

План

соціально-педагогічної програми «Здоровим бути здорово!»

Перший блок - для дітей молодшого шкільного віку

Детальна характеристика змісту та сценаріїв соціально-педагогічних форм наведено у Додатку Е.

Критеріями оцінювання ефективності застосованих змісту та форм було:

- активність та зацікавленість учасників під час проведення різних форм роботи, щодо здорового способу життя;

- досягнення мети кожної із проведених організаційних форм роботи з дітьми та батьками/опікунами;

- вироблення нових навичок та вмінь, можливість їх практичного застосування;

- налагодження дружньої взаємодії учасниками;

- бажання брати участь та відвідувати різні організаційні форми роботи програми;

- оцінювання самих учасників експериментальної програми за допомогою вихідної анкети.

Для того щоб оцінити ефективність проведення формувального етапу експерименту у порівнянні за цей час у контрольній групі, ми провели контрольний зріз (повторне дослідження учнів молодшого шкільного віку), запропонувавши їм ті ж методи дослідження, які ми використовували під час констатувального експерименту, а саме метод експертних оцінок, метод спостереження, методика «ціннісних орієнтацій» (М. Рокича) та «незакінчених речень» (модифікація О. Орлова).

Поиск по сайту: