Поняття конкурентного середовища підприємства

Тема 2. Діагностика конкурентного середовища підприємства.

Зовнішнє середовище неоднорідне і відрізняється за силою, періодичністю, характером впливу на підприємство. З позицій сучасного менеджменту зовнішнє середовище розглядається як сукупність суб'єктів і сил, що знаходяться за межами підприємства і здійснюють будь-який вплив на його стан. Найчастіше зовнішнє середовище підприємства розглядається як дворівнева система, що складається з мікро- (середовища безпосереднього оточення) і макросєредовища (середовища непрямої оточення). При аналізі впливу зовнішнього середовища на стан підприємства можна деталізувати зовнішнє оточення за силою впливу на:

- аналіз макрооточення;

- аналіз стану й перспектив розвитку галузі;

- аналіз конкурентного середовища в галузі; аналіз впливу конкурентів.

Макрооточення створює загальні умови, в яких діє підприємств, визначаючи для нього та інших підприємств межі припустимого й неприпустимого. Макрооточення стосовно підприємства виступає: як причина та умова обмеження (або можливості розширення) діяльності: як перед мова, що викликає необхідність змін на підприємстві. До середовища безпосереднього оточення відносять ту частину зовнішнього середовища, з якою підприємство конкретно й безпосередньо взаємодіє. Об'єктами вивчення є всі елементи галузевого ринку і виникаючі на ньому ситуації. У центрі уваги знаходяться споживачі, конкуренти, постачальники. У разі потреби вивчають також організацію торгівлі, діяльність посередників. Крім цього об'єктом вивчення є місце розташування підприємства на ринку серед конкурентів. Галузь являє собою групу підприємств, які випускають однорідну продукцію та конкурують на одному ринку.

Аналіз рушійних сил полягає у визначенні того, що сприяє розвитку галузі, в якому напрямку він здійснюється, як будуть змінюватися ринкові умови (на рівні техніко-економічних показників, співвідношенні попиту та пропозиції, складі покупців, інтенсивності конкурентної боротьби, продукції та способах її виготовлення й іншому).

Конкуренція – це змагання між товаривиробниками (учасниками ринкової економіки) за найбільш вигідні сфери застосування капіталу, ринки збуту, джерела сировини. Вона є досить дієвим механізмом стихійного регулювання пропорцій суспільного виробництва.
Однак сам термін «конкуренція» часто розуміється економістами у різних сенсах. Так, Адам Сміт вважав, що це - поведінкова категорія, коли індивідуальні продавці і покупці суперничають на ринку за більш вигідні продажу і покупки відповідно.
Свої підходи до визначення цієї категорії мали Д. Рікардо, К. Маркс, Дж. Мілль, А. Маршалл та ін Поняття конкуренції неоднозначно.
Існують різні форми конкуренції, які вивчалися в політекономії:

Чистий конкуренція;.

Досконала конкуренція;

Ефективна конкуренція (або реальна).

Сучасне поняття конкуренції

Конкуренція - економічний процес взаємодії ¸ взаємозв'язку і боротьби між підприємствами, які функціонують на ринку, з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців і одержання найбільшого прибутку.
У законодавстві України говориться:

Конкуренція - змагальність підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво товарів, які потрібні споживачеві.

Основні функції конкуренції:
• Регулююча;

• Адаптивна

• Контролююча

• Аллокаційна

• Інноваційна

Конкурентне середовище представлене значною кількістю самостійних (незалежних) підприємств, які прагнуть зміцнити свої конкурентні позиції (економічний стан), залучаючи покупців пропозицією кращих умов продажу порівняно з конкурентами, формується не тільки під впливом боротьби внутрішньогалузевих конкурентів. Аналіз повинен встановити, які сили визначають ступінь інтенсивності конкурентної боротьби. До них можна віднести: розміри ринку; темпи зростання ринку та стадії життєвого циклу; потужності; перешкоди для входу на ринок або виходу з нього; ціна; рівень стандартизації товарів; швидкі технологічні зміни; вимоги до розміру необхідних капіталовкладень; вертикальна інтеграція; при- бутковість галузі; економія на масштабах виробництва; швидке відновлення асортименту продукції.

Під впливом цих та інших факторів можливі наступні варіанти зміни сили конкуренції між підприємствами:

1) конкуренція посилюється зі збільшенням кількості підприємств, які змагаються;

2) конкуренція посилюється, коли великі підприємства приєднують інше підприємство та вживають рішучі заходи до виходу його в лідери;

3) конкуренція сильна, коли попит на товар зростає повільно;

4) конкуренція посилюється, коли умови господарювання в галузі спонукають підприємство до зниження ціни або на застосування інших засобів збільшення обсягу продажів;

5) конкуренція посилюється, коли витрати покупців при переході зі споживання однієї марки на інші невеликі;

6) конкуренція посилюється, коли одне або кілька підприємств не задоволені своєю часткою ринку;

7) конкуренція посилюється пропорційно зростання прибутку від успішних стратегічних рішень;

8) конкуренція посилюється, коли необхідні значні витрати на виході;

9) хід конкуренції передбачуваний, коли стратегії, ресурси, організаційні особливості, місії підприємств відомі й значною мірою розрізняються.

Умови конкурентного середовища можуть бути як сприятливими так і несприятливими для діяльності більшої частини учасників ринку.

Можна виділити три групи умов формування конкурентного середовища.

Перша група — умови конкурентного середовища, що формуються державою (механізми "слухняності" й контролю).

Друга група — умови конкурентного середовища, що формуються конкурентами на ринку (механізми встановлення загальних для ринку правил гри).

Третя група — умови конкурентного середовища, що формуються кожним учасником ринку в процесі його ділової активності (механізм конкурентної боротьби конкретного суб'єкта ринку).

Порушення балансу умов при формуванні конкурентного середовища призводить до негативного розвитку ситуації на тому або іншому ринку.

Поиск по сайту: