Загальні відомості про будівельні матеріали

1. Властивості будівельних матеріалів розподіляються на:

1) загальнофізичні, гідрофізичні, теплофізичні, акустичні;

2) фізичні, механічні, хімічні, технологічні;

3) загально фізичні, технологічні, теплофізичні.

2. Будівельні матеріали це –

1) все те, що в процесі застосування або перед ним дозується, перемішується, прирізається або піддається обробці;

2) продукція, що має закінчену геометричну форму;

3) взаємозв'язані конструкційні тіла з певною формою і структурою, призначені для виконання у складі споруди несучих або захисних функцій.

3. До складу органічних будівельних матеріалів належать:

1) природні кам’яні матеріали, обпалювальні керамічні матеріали, матеріали та вироби із склорозплавів, металеві матеріали та вироби;

2) деревина, органічні в’яжучі матеріали, полімерні матеріали та вироби;

3) тверді мінеральні в’яжучі, повітряні в’яжучі, гідравлічні в’яжучі.

4. До складу неорганічних будівельних матеріалів належать:

1) природні кам’яні матеріали, обпалювальні керамічні матеріали, матеріали та вироби із склорозплавів, металеві матеріали та вироби;

2) деревина, органічні в’яжучі матеріали, полімерні матеріали та вироби;

3) тверді мінеральні в’яжучі, повітряні в’яжучі, гідравлічні в’яжучі.

5. До складу мінеральних в’яжучих матеріалів належать:

1) природні кам’яні матеріали, обпалювальні керамічні матеріали, матеріали та вироби із склорозплавів, металеві матеріали та вироби;

2) деревина, органічні в’яжучі матеріали, полімерні матеріали та вироби;

3) тверді мінеральні в’яжучі, повітряні в’яжучі, гідравлічні в’яжучі.

6. Міцність це –

1) мимовільне відновлення первинної форми і розміру після припинення дії зовнішньої сили;

2) властивість змінювати форму і розміри під дією зовнішніх сил не руйнуючись, причому після припинення дії зовнішніх сил тіло не може мимоволі відновлювати форму і розмір;

3) властивість матеріалу чинити опір руйнуванню під дією внутрішньої напруги, викликаної зовнішніми силами або інше.

7. Пластичність це –

1) мимовільне відновлення первинної форми і розміру після припинення дії зовнішньої сили;

2) властивість змінювати форму і розміри під дією зовнішніх сил не руйнуючись, причому після припинення дії зовнішніх сил тіло не може мимоволі відновлювати форму і розмір;

3) властивість матеріалу чинити опір руйнуванню під дією внутрішньої напруги, викликаної зовнішніми силами або інше.

8. Пружність це –

1) мимовільне відновлення первинної форми і розміру після припинення дії зовнішньої сили;

2) властивість змінювати форму і розміри під дією зовнішніх сил не руйнуючись, причому після припинення дії зовнішніх сил тіло не може мимоволі відновлювати форму і розмір;

3) властивість матеріалу чинити опір руйнуванню під дією внутрішньої напруги, викликаної зовнішніми силами або інше.

9. Твердість це –

1) втрата первинної маси зразка при проходженні цим зразком певної дороги абразивної поверхні;

2) властивість матеріалу чинити опір одночасно дії стираючих і ударних навантажень;

3) показник, що характеризує властивість матеріалів чинити опір проникненню в нього іншого, щільнішого матеріалу.

10. Стирання це –

1) втрата первинної маси зразка при проходженні цим зразком певної дороги абразивної поверхні;

2) властивість матеріалу чинити опір одночасно дії стираючих і ударних навантажень;

3) показник, що характеризує властивість матеріалів чинити опір проникненню в нього іншого, щільнішого матеріалу.

11. Знос це -

1) втрата первинної маси зразка при проходженні цим зразком певної дороги абразивної поверхні;

2) властивість матеріалу чинити опір одночасно дії стираючих і ударних навантажень;

3) показник, що характеризує властивість матеріалів чинити опір проникненню в нього іншого, щільнішого матеріалу.

12. Бетон це —

1) штучний камінь правильної форми, сформований з мінеральних матеріалів і набуваючий каменеподібних властивостей після випалення;

2) штучний каменеподібний матеріал, результат раціонально підібраної суміші в'яжучого, заповнювачів, води і, при потребі, спеціальних добавок;

3) поєднання бетону і сталевої арматури, монолітно сполучених і спільно працюючих в конструкції.

13. Залізобетон це –

1) штучний камінь правильної форми, сформований з мінеральних матеріалів і набуваючий каменеподібних властивостей після випалення;

2) штучний каменеподібний матеріал, результат раціонально підібраної суміші в'яжучого, заповнювачів, води і, при потребі, спеціальних добавок;

3) поєднання бетону і сталевої арматури, монолітно сполучених і спільно працюючих в конструкції.

14. Цегла це –

1) штучний камінь правильної форми, сформований з мінеральних матеріалів і набуваючий каменеподібних властивостей після випалення;

2) штучний каменеподібний матеріал, результат раціонально підібраної суміші в'яжучого, заповнювачів, води і, при потребі, спеціальних добавок;

3) поєднання бетону і сталевої арматури, монолітно сполучених і спільно працюючих в конструкції.

15. До столярних виробів відносяться –

1) бруси, бруски, дошки, шпали;

2) віконні блоки і рами, дверні блоки і полотна, плінтуси, підвіконні дошки, наличники;

3) шпон, фанера, фіброліт, арболіт.

16. До пиломатеріалів відносяться –

1) бруси, бруски, дошки, шпали;

2) віконні блоки і рами, дверні блоки і полотна, плінтуси, підвіконні дошки, наличники;

3) шпон, фанера, фіброліт, арболіт.

17. Які з приведених є розмірами звичайної глиняної цеглини?

1) 250×120×88;

2) 250×120×65;

3) 288×138×65.

18. Класифікація бетону за призначенням.

1) цементні, вапняні, силікатні, шлакові, гіпсові та ін;

2) конструкційні, спеціальні;

3) щільні, поризовані, вічкові, великопористі.

19. Класифікація бетону за структурою.

1) важкі, легкі;

2) конструкційні, спеціальні;

3) щільні, поризовані, вічкові, великопористі.

20. Класифікація бетону за щильністю.

1) важкі, легкі;

2) конструкційні, спеціальні;

3) щільні, поризовані, вічкові, великопористі.

Змістовий модуль ІІ. Загальні відомості про будівлі та споруди.

Теоретичне обґрунтування.

Будівля складається з окремих конструктивних елементів (частин). Кожна частина має своє призначення і залежно від цього її виготовляють з відповідних матеріалів: цегли, бетону, залізобетону, деревини, металу, скла тощо. До основних конструктивних елементів будівель належать фундаменти, стіни, перекриття, перегородки, дах, сходи, вікна, двері тощо (рис. 1).

Залежно від сприймання навантаження виділяють несучі та огороджувальні конструкції. Несучі конструкції (фундамент, перекриття, стіни), крім власної маси, здатні сприймати й інші тимчасові та постійні навантаження. Огороджувальні конструкції (перегородки, двері, вікна) ніяких навантажень, крім власної маси, не несуть і призначені для поділу будівлі на окремі приміщення та захисту їх від навколишнього середовища.

За ступенем вогнестійкості конструкції бувають спалимі, важкоспалимі і неспалимі. Щоб запобігти розповсюдженню вогню в разі виникнення пожежі, у будівлях влаштовують протипожежні стіни, які розрізують всю будівлю по вертикалі і виступають над рівнем даху не менш як на 0,7 м. Для запобігання розповсюдженню вогню у вертикальному напрямі в багатоповерхових будинках влаштовують вогнестійкі перекриття.

Огороджувальні конструкції будівель і перекриття слід розраховувати на термічний опір, звукопроникність, міцність, стійкість та інші показники якості. Огороджувальні конструкції повинні добре зберігати тепло в холодний період року, бути теплоємними, мати низький коефіцієнт звуко- і повітропроникності тощо.

Основи та фундаменти. Ґрунт, який може без додаткового зміцнення сприймати масу будівлі з усіма навантаженнями на неї, називають природною основою. Якщо ґрунт неміцний, то під фундаментом влаштовують штучну основу з шару зволоженого піску (піщана подушка) або забивають дерев'яні, залізобетонні чи металеві палі. Основа завжди повинна бути міцною і нерухомою. Підземну частину будівлі, що сприймає на себе всі навантаження і передає їх на основу, називають фундаментом.

Виділяють фундаменти стрічкові й стовпчасті. Стрічкові фундаменти закладають у вигляді суцільних смуг під капітальними (несучими) стінами. Стовпчасті фундаменти застосовують у житлових та промислових будівлях під колонами І окремими стояками. Споруджують фундаменти з бутового каменю, бутобетону або залізобетону Няні дуже широко застосовують збірні фундаменти з бетонних і залізобетонних елементів заводського виготовлення.

Рисунок 1. Розріз будинку та його частини.

1 — фундамент, 2 — зовнішня стіна, 3 — міжповерхове перекриття, 4 — внутрішня стіна, 5 — двері, 6 — вінцевий карниз, 7 — дах, 8 — перегородка, 9 – вікно, 10 — сходовий марш, 11— сходова площадка, 12— цоколь.

Для захисту стін будівлі від вологи, що може просочуватись з ґрунту, у цокольній частині її на висоті 15— 20 см від рівня землі влаштовують гідроізоляційний шар з толю або руберойду Якщо в будівлі є підвал, то зовнішню поверхню його стін вкривають шаром бітуму Для надійного захисту фундаменту від стічних вод по периметру будівлі на поверхні землі роблять вимощення.

Стіни і перегородки. Стіни поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні стіни призначені для захисту приміщень від атмосферних впливів, внутрішні стіни — для поділу будівлі на менші об'єми. Стіни водночас з виконанням захисних функцій е опорою для перекриття, даху та інших частин будівлі. Верхня частина стін (під дахом) закінчується вінцевим карнизом, що виступає за межі площини стіни. Карниз захищає стіни від зволоження під час дощу, а також є декоративною частиною. З цією самою метою в багатоповерхових будинках роблять міжповерхові карнизи або пояски. Будують стіни з штучних або природних кам'яних матеріалів: глиняної чи силікатної цегли, силікатних, керамічних або бетонних блоків, залізобетонних панелей, вапняків, туфів, черепашників тощо. Поверхні стін будівлі з декоративною метою штукатурять, фарбують або облицьовують керамічними плитками.

Перегородки, поділяють внутрішній простір будівлі на окремі приміщення, їх роблять з гіпсових панелей або штучних матеріалів: цегли, шлакобетонного каменю, гіпсових блоків, деревини тощо.

Перекриття. Залежно від розміщення перекриття може бути підвальним, міжповерховим або горищним.

Підвальне перекриття відокремлює приміщення підвалу від першого поверху. Щоб захистити житлові, службові та інші приміщення від вологи, яка може проникати з підвалу, перекриття роблять з водонепроникного матеріалу або прокладають шар гідроізоляції.

Міжповерхові перекриття відокремлюють приміщення з майже однаковою температурою та вологістю повітря, тому гідроізоляційний шар застосовують рідко. Проте в цих перекриттях обов'язково повинна бути належна звукоізоляція, щоб запобігти поширенню звуків з одного поверху на інший.

Горищне перекриття відокремлює тепле приміщення від холодного горища, воно повинно мати шар теплоізоляційного матеріалу.

Несучою частиною перекриття, через яку передаються навантаження на стіни від маси устаткування, людей, меблів тощо, є залізобетонні плити (панелі), металеві, залізобетонні або дерев'яні балки. У сучасному великопанельному будівництві найширше застосовують залізобетонні панелі, які за конструкцією бувають суцільні, багатопорожнисті, шатрові, ребристі тощо. На залізобетонні панелі перекриття укладають звукоізоляційний шар з фібролітових плит або інших матеріалів, а на нього підлогу. Підлоги бувають дощані, паркетні, плиткові, бетонні, з лінолеуму та інших матеріалів. Нижню площину перекриття (стелю) штукатурять або опоряджують безпісковою накривкою і потім фарбують або обклеюють шпалерами.

Дахи. Залежно від конструкції будівлі дах може бути одно-, дво-, чотирисхилий, шатрової форми тощо. Дах захищає будівлю від опадів. Несучою його частиною є дерев'яні, металеві або залізобетонні крокви, що спираються на вкладені поверх стін балки (мауерлату) По кроквах укладають рейки або дошки, а по них черепицю, азбофанеру, покрівельну сталь, руберойд тощо. Покриття повинно бути водонепроникним та довговічним,

У великопанельних будівлях застосовують безгорищні дахи з залізобетонних панелей, які укладають під певним кутом до горизонту, щоб з них стікали атмосферні опади. Зовні такий дах покривають гідроізоляційним шаром.

Сходи призначені для сполучення між поверхами, їх розміщують у сходовій клітці будівлі. Сходи складаються з східців та площадок. Ряд східців між двома площадками називають сходовим маршем. Східці спираються на похило розміщені дерев'яні, залізобетонні або металеві балки, які називають косоурами. Сходи можуть бути дерев'яні, металеві, з кам'яними або бетонними східцями, що спираються на сталеві чи залізобетонні косоури, а також у вигляді збірного залізобетонного маршу. Остання конструкція сходів нині дуже поширена.

Вікна і двері. Розміри і конструкцію вікна вибирають залежно від площі приміщення та архітектурних вимог до будівлі. Віконний блок складається з трьох конструктивних елементів: коробки, рами та підвіконника. У житлах рами роблять подвійні: зовнішні і внутрішні. Крім того, вони можуть бути глухі (що не відкриваються), або стулкові. Коробки, віконні рами та підвіконники виготовляють з деревини, металу, бетону, залізобетону, скла та інших матеріалів.

Двері бувають зовнішні і внутрішні. Дверний блок складається з коробки і дверного полотна. Залежно від кількості полотен виділяють однопільні, двопільні та полуторні двері. Розміри дверей вибирають залежно від розмірів і призначення приміщень. Виготовляють їх з деревини, металу, скла та інших матеріалів.

Тести з модулю ІІ.

Поиск по сайту: