АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Приклад оформлення бібліографічного опису джерел

Читайте также:
  1. E Знищення гризунів - джерел інфекцій
  2. II. ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
  3. II. Оформлення і порядок захисту курсового проекту
  4. V Оформлення звіту з переддипломної практики
  5. VІ Вимоги до складання та оформлення документації про проходження ВИРОБНИЧОЇ практики
  6. Акти цивільного законодавства як джерело цивільного права
  7. БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ
  8. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
  9. В якому році відбулося юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності?
  10. Важливість національних атласів. Національний атлас України як джерело фактографічної та аналітичної інформації.
  11. ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ПОСТАЧАННЯ АБЗ СИРОВИННИМИ МАТЕРІАЛАМИ
  12. Використані нормативні та наукові джерела
Характеристика джерела Приклад оформлення
  один автор Буга П.Г. Гражданские, промышленные и сельскохозяйственные здания. – М.: Высшая школа, 1987. – 351 с.
два автори Петришин Г.П., Обідняк М.М. Архітектурна графіка. – Л.: РАСТР-7, 2009. - 271 с.
п'ять та більше авторів Рыжанкова Н.А., Буймистру Т.А., Чебаница И.И., Кочин А.И., Лукьянов Н.А. Объемная композиция. – Кишинев: ТУМ, 2009. – 26 с.
  Объемная композиция/Рыжанкова Н.А., Буймистру Т.А., Чебаница И.И. и др. - Кишинев: ТУМ, 2009. – 26 с.
Багатотомні видання Економічна енциклопедія: У 3-х т. Т. 3 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія, 2002. – 952 с.
Перекладні Энтони Уайт. Архитектура. Формы, конструкции, детали/Пер. з англ. – Москва: АСТ Астрель, 2005. - 112 с.
Стандарти ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
журнал Гадомська М. А. 7 вариантов цоколя// Murator. – 2010.- № 11. – С. 64-69.
Інтернет-джерела Доступний з: http://www.ukrsensus.gov.ua/low/kmu94-p.

 

4. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТІВ

4.1 Формати і масштаби креслень

Графічна частина дипломних проектів розробляється згідно з завданням, відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.301-68 на аркушах формату А1 (594 х 841 мм).

Графічна частина виконується олівцем лініями, яку мають відповідну товщину і форму (міждержавний стандарт ГОСТ 2.303.68) на креслярському аркуші в обсязі, передбаченому завданням на проектування.

Дипломний проект, за пропозицією керівника проекту, може бути розроблений в системі комп'ютерної графіки AutoCAD або ArhiCAD.

Всі надписи на кресленнях повинні виконуватись креслярським шрифтом, чорним кольором згідно з міждержавним стандартом

ГОСТ 2.304- 85. Всі креслення графічної частини повинні бути відмиті.

На кресленнях дипломного та курсового проектів повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша - 20 мм, від інших - 5 мм.

 

Усі креслення у масштабі згідно з ГОСТ 2.302-68.

Масштаби зображень на кресленнях вибираються з наступного ряду:

Масштаби зменшення 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000
Натуральна величина 1:1
Масштаб збільшення 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1

 

 

Графічна частина проекту повинна мати заповнення аркушів не менше як на 75%.

4.2 Основні написи

Усі аркуші графічної частини дипломного проекту повинні мати основні написи, розміщені в правому нижньому куті за формою 3:

Форма 3 основних написів на будівельних кресленнях

У графах основного напису за формою 3 треба вказувати:

• у графі 1 - позначення документу (див. 2.2.2); - ДП 5.06010201.15.АБ;

• у графі 2 - найменування району будівництва - м. Вінниця;

• у графі 3 - найменування будівлі, наприклад: „Адміністративно-побутовий корпус";

• у графі 4 - найменування зображень, які містяться на даному аркуші. Наприклад, „План поверху", „Фасад 1-10" тощо;

• у графі 5 - умовне позначення стадії проектування (навчальним документам умовне позначення не присвоюється, а тому графу 5 не заповнюють);

• у графі 6 - порядковий номер аркуша;

• у графі 7 - загальну кількість аркушів графічної частини;

• у графі 8 - характер роботи, виконуваної особою, яка підписує креслення. У графі 8 заповнюють тільки два рядки, у яких пишуть „Розробив" і „Керівник";

• у графі 9 - прізвища осіб, які підписали документ;

• у графі 10 - підписи осіб, прізвища яких вказано в графі 9;

• у графі 11 - дату підпису креслень, наприклад 13.05.06.;

• у графі 12 - розрізняльний індекс навчального закладу і навчальної групи, які пишуться один під одним. Розрізняльний індекс навчального закладу - „ВБТ", розрізняльний індекс навчальної групи - „Група 48А".

Зразок заповнення форми 3 для аркушів дипломного проекту наведено нижче.

 

4. 3 Нормоконтроль

Нормоконтроль є завершальним етапом курсового і дипломного проектування і виконується відповідно вимог ГОСТ 2.111-68, ЄСКД „Нормоконтроль". Дипломні проекти підлягають нормо контролю, який здійснює керівник проектування. При цьому перевіряється вся документація (пояснювальна записка та графічна частина) і в залежності від її виду увагу зосереджують на таких пунктах (див. Таблицю 4.3.1.).

 

Таблиця 4.3.1.

Вид документа Що перевіряється
1. Конструк­торські всіх видів 1.1. Відповідність позначення, присвоєного конструкторському документу 1.2. Комплектність документації 1.3. Правильність викладання основного напису 1.4. Наявність і правильність посилань на стандарти та літературу
2. Тестові 2.1. Дотримання вимог стандартів на текстові конструкторські документи (ГОСТ 2.105-79 і ГОСТ 2.306- 68) 2.2. Відповідність показників і розрахункових величин, встановлених стандартами
3. Специ­фікація 3.1. Відповідність форми специфікації, встановленій стандартом, і дотримання правил її заповнення. 3.2. Правильність назв і позначань виробів і документів, записаних у специфікації
4. Креслення всіх видів 4.1. Дані, які вказані в пункті 1 даної таблиці 4.2. Виконання креслень відповідно до вимог стандартів ЄСКД на формати, масштаби, зображення (види, розрізи, перерізи, нанесення розмірів, умовне зображення конструктивних елементів) 4.3. Раціональне використання конструкторських елементів

 

Якщо документація дипломного проекту відповідає стандартам ЄСКД, ЄСТД та вимогам, що наведені у таблиці 4.3.1 то керівник проекту ставить свій підпис у відповідній графі основного напису.

 

4.4 Нормативні документи, на які є посилання при оформленні пояснювальної записки і графічних матеріалів

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України про стандартизацію і сертифікацію, який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування, нормативні документи розподіляють за такими категоріями:

- державні стандарти України - ДСТУ;

- галузеві стандарти України - ГСТУ;

- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ;

- технічні умови України - ТУ У;

- стандарти підприємств - СТП.

До державних стандартів додаються державні будівельні норми та правила, також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації.

Республіканські стандарти колишньої УРСР застосовують як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування.

Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів.

Як державні стандарти України використовуються також міждержавні стандарти, передбачені Угодою про проведення погодженої політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписаної в м. Москві 13 березня 1992 року (надалі - міжнародні стандарти).

ДСТУ 1.5.-93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту.

ДСТУ 3008-95 Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. ГОСТ 2.102-68.

ЕСКД Виды и комплектность конструкторских документов.

ГОСТ 2.104-68 ЕСКД. Основные надписи.

ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам. ГОСТ 2.108-68 ЕСКД. Спецификация.

ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам.

ГОСТ 2.111-68 ЕСКД. Нормоконтроль.

ГОСТ 2.201-80 ЕСКД. Обозначения изделий и конструкторских документов.

ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы.

ГОСТ 2.302-68 ЕСКД. Масштабы.

ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии.

ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные.

ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения - виды, размеры, сечения.

ГОСТ 2.306-68 ЕСКД. Обозначения графических материалов и правила их нанесения на чертежи.

ГОСТ 21.508-85 Генеральные планы предприятий сооружений и жилищно-гражданских объектов. Рабочие чертежи.

ДБН А.2.2-3-97 Проектування. Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації в будівництві.

ДСТУ А.2.4-7-2009 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.

ГОСТ 21-108-18 Условные графические изображения и обозначения на чертежах генеральных планов и транспорта.

ГОСТ 6.38-90 Система организационно-распорядительной документации. Требования к оформлению документов.

ДБН 360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

ДБН A3-1-5-96 Організація будівельного виробництва.

ДБН В.2.6-14-95 Конструкції будинків і споруд.

ДК 018-2000 Державний класифікатор будівель і споруд.

СНиП 2.09.04-87* Административные и бытовые здания.

СНиП 2.09.02-85* Производственные здания.

СНиП 2.03.01-84 Бетонные и железобетонные конструкции.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)