Методологічні основи дослідження

Методологічні основи дослідження -це філософські основи дослідження, його світоглядна функція й загальнонаукові положення.

Наприклад:

Тема магістерського дослідження: ” Гуманістичні засади інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів: управлінський аспект”.

Об’єкт дослідження: інноваційна діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Предмет дослідження: гуманістичні засади управління інноваціями в загальноосвітніх навчальних закладах.

Мета дослідження: полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження: передбачає, що управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах буде сприяти результативності педагогічного процесу за умов: пріоритету гуманістичних цінностей у розвитку інноваційного простору навчального закладу; демократизації основ внутрішкільного управління; впровадження нових підходів до змісту внутрішкільного управління; врахування ціннісних орієнтацій у виборі стратегій управління; людинознавчої компетентності менеджера освіти.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці, уточнити сутність базових понять і термінів.

2. Визначити провідні концептуальні ідеї гуманістично спрямованого управління інноваційними процесами в сучасній школі.

3. Розробити модель гуманістично орієнтованого управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах.

4. Розробити методику діагностування рівня гуманізації систем внутрішкільного управління.

5. Визначити гуманістичні засади управління інноваціями в закладах загальної середньої освіти.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософсько-педагогічні та культурологічні підходи до аналізу інноваційних освітніх процесів, а саме: необхідність вивчення педагогічних явищ у їхньому розвитку та змінах; вивчення гуманістичних засад в управлінні інноваційними процесами як складової цілісного управлінського процесу; системного, соціокультурного, діяльнісного, синергетичного підходів, сукупність яких дозволяє розглянути управлінські процеси на внутрішкільному рівні.

Наприклад:

Теоретичну основу дослідження становлять:

· філософська теорія цінностей (С. Анісімов, О. Дробницький, М. Каган, В. Тугарінов, Ю. Турчанінова, З. Файнбург, І. Фролов та інші);

· теоретичні засади щодо цілісності педагогічного процесу (Ю. Бабанський, В. Давидов, С. Золотухіна, В. Краєвський, В. Кушнір, В. Лозова, Л. Новикова, М. Сметанський та інші);

· основні положення теорії особистості, діяльності й спілкування (І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, О. Лактіонов, О. Леонтьєв, А. Маркова, А. Маслоу, С. Рубінштейн та інші);

· сучасні концепції педагогічної діагностики знань (Б. Гершун­ський, М. Вайндорф-Сисоєва, Л. Крившенко, І. Лернер, І. Підласий, П. Підка­систий та інші);

· принципи і положення особистісно-зорієнтованої освітньої пара­дигми (Ш. Амонашвілі, І. Бех, Є. Бондаревська, В. Сєриков, І. Якиманська та інші);

· концепції гуманізації освіти (А. Бойко, С. Гончаренко, В. Гриньова, М. Євтух, Ю. Мальований, О. Мороз, О. Савченко, О. Сухомлинська, В. Сухомлинський, А. Сущенко та інші).

Наукова новизна дослідження -це отримання нового знання під час дослідження та його значення для науки і практики. У формулюванні наукової новизни важливо враховувати три провідні умови:

- розкриття виду результату, тобто необхідно вказати, який тип нового знання добув дослідник. Це може бути вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей тощо, або методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, форм виховної роботи, які раніше не були відомі у педагогіці. Тобто слід розрізняти теоретичну та практичну новизну;

- визначення рівня новизни отриманого результату, його місця серед відомих наукових фактів. У зіставлені з ними нова інформація може виконувати різні функції: уточнювати, конкретизувати існуючи відомості, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати. В залежності від цього виділяють такі рівні новизни: конкретизація, доповнення, перетворення.

- оцінкою нових результатів є їх розгорнутий чіткий виклад, а не формальне, нічим не підкріплене запевнення, що теоретичні позиції і практичні висновки є новими.

Наприклад:

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

· вперше розкрито аксіологічні засади організації педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ сту­пенів, котрі включають систему провідних ціннісних пріоритетів для шкільної освіти та шляхи їхнього впровадження; теоретично обґрунтовано систему організації ціннісно-зорієнто­ва­ного педагогічного процесу у шкільних закладах, визначено її структурні компоненти (стратегічна мета-цінність, тактичні цілі-цінності та завдання-цінності,зміст-цінність, ціннісно-зорієнтована взаємодія педа­гога та учнів, результати-цінності); визначено провідні напрями здійснення педагогічного процесу на аксіологічних засадах; науково обґрунто­вано модель змісту науково-методичного забезпечення ціннісного підходу у шкільному педагогічному процесі; розкрито взаємозв’язок і взаємозумов­леність між аксіологічним й іншими методологічними підходами до організації педагогічного процесу у шкільному закладі: системним, синер­гетичним, культуро­логічним, особистісно-діяльнісним, компетент­ніс­ним та акмеологічним;

· подальшого розвитку дістали поняття “освітні цінності”, “педаго­гічні цінності”, “ціннісно-зорієнтований педагогічний процес”, “стра­тегіч­на мета-цінність, тактичні цілі-цінності та завдання-цінності”, “зміст-цінність педагогічного процесу” та ін.; набуло визначення комплексу педаго­гічних засобів (дослідження проблем аксіологічного характеру, розв’язання суперечливих ситуацій на основі врахування загально­людських пріори­тетів, метод проектів, ділові ігри, аналіз ціннісно-зорієнтованих мате­ріалів та ін.) для активізації суб’єктної позиції школярів під час здійснен­ня педагогічного процесу на аксіо­логічних засадах;

· удосконалено систему підготовки вчителів до організації педа­гогічного процесу на аксіологічних засадах, а також підготовки школярів до участі в зазначеному процесі; уточнено сукупність чинників, які забезпечують рефлективне ставлення до власних досягнень під час здійснення педагогічного процесу з боку вчителів і учнів.

Поиск по сайту: