МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної та індивідуальної роботи

студентів денної та заочної форми навчання

з дисципліни „Облік в бюджетних установах”

галузь знань 0305 „Економіка і підприємництво”

напряму підготовки 6.030509 „Облік і аудит”

Миколаїв – 2012

ВСТУП

В Україні функціонує велика кількість установ та організацій, які повністю або частково утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів. Вони покликані забезпечити виконання функцій держави, а на державу покладено обов’язок забезпечувати їх діяльність. Такі особливості функціонування бюджетних установ здійснюють суттєвий вплив на організацію та ведення бухгалтерського обліку їх діяльності.

Бухгалтерський облік у бюджетних установах, передусім, призначений забезпечити збереження державного майна України. Крім того, він має специфічні об’єкти, що зумовлюють існування плану рахунків, який використовується лише бюджетними установами, балансу, що суттєво відрізняється від балансу госпрозрахункових підприємств.

Методичні вказівки та завдання складені відповідно до програми курсу “Облік в бюджетних установах” та призначені для самостійної роботи студентів над курсом.

Методичні вказівки містять перелік теоретичних питань і комплексне практичне завдання. Їх метою являється поглиблене вивчення та засвоєння студентами всіх форм навчання теоретичних основ курсу та набуття практичних навичок обліку в бюджетних установах.

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО – МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Після вивчення дисципліни “Облік в бюджетних установах” студенти заочної форми навчання зобов‘язані виконати самостійну роботу згідно з графіком учбового процесу до початку сесії.

Самостійна робота являється складовою частиною підсумкового контролю знань студентів заочного відділення в вивченні питань, викладених в програмі курсу, а також ознайомлення з чинними законодавчими актами. Виконання самостійної роботи дасть змогу більш глибоко засвоїти теоретичні аспекти вивчаємої дисципліни та застосовувати набуті знання в визначенні кореспонденції рахунків, заповненні регістрів аналітичного та синтетичного обліку.

Самостійна робота виконується за варіантами, що відповідають порядковим номерам студентів у списку групи. Змістом самостійної роботи є висвітлення теоретичного питання та виконання комплексного практичного завдання.

Самостійна робота містить в собі одне теоретичне питання та задачу. При висвітленні теоретичного питання необхідно досконально ознайомитися з нормативною базою щодо зазначених питань, відповідними розділами в підручниках, навчальних посібниках, з публікаціями в періодичних виданнях. Під час відповіді на питання необхідно наводити посилання на відповідні джерела інформації. Крім теоретичного аспекту необхідно розкрити практичне застосування набутих знань (показати типові бухгалтерські проводки, вказати регістри аналітичного та синтетичного обліку, навести схему документообороту тощо).

Друге завдання вимагає від студента застосувати набуті знання на практиці. Необхідно вказати кореспонденцію рахунків, визначити необхідні суми, заповнити меморіальні ордери. Завершальним етапом виконання другого завдання являється заповнення книги “Журнал - Головна” та визначення залишків на рахунках. Документи повинні бути заповнені належним чином і наведені у роботі як Додатки. Для виконання цього завдання студент опрацьовує інструкції, методичні вказівки, накази, положення тощо.

Вимоги до виконання самостійної роботи:

- робота повинна бути виконана в окремому зошиті чи на листах стандартного формату, акуратно та розбірливо;

- при виконанні роботи необхідно залишати на кожному листі поля для зауважень викладача – рецензента;

- викладання матеріалу повинно бути детальним, містити посилання на використані джерела інформації;

- всі розрахунки повинні супроводжуватись необхідними поясненнями;

- у кінці роботи обов‘язково наводиться список використаних джерел інформації, якими користувався студент при виконанні контрольної роботи;

- листи роботи повинні бути пронумеровані, номера листів, на яких починаються відповіді на питання контрольної роботи, необхідно вказати у ЗМІСТІ, який наводиться за титульним листом;

- строк надання самостійної роботи на кафедру – не пізніше 5 днів до сесії;

- після перевірки самостійна робота може мати наступні варіанти оцінок: “На доробку” та “До захисту”. В роботі з оцінкою “На доробку” студент повинен виправити всі помилки та надати роботу знов на кафедру. Робота з оцінкою “До захисту” видається студенту перед захистом.

Самостійні роботи, що не відповідають зазначеним вимогам, до захисту не допускаються.

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИКОНАННЮ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

До бюджетних установ належать органи, установи чи організації, створені органами державної влади України або органами місцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Бюджетні установи відносяться до одного з різновидів установ некомерційного характеру, для якого отримання прибутку не є метою діяльності. Основною для них є діяльність з надання просвітницьких, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, послуг зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та виконання інших завдань, передбачених установчими документами.

Основи побудови бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах має певні особливості, адже ці структури створюються з метою забезпечення виконання функцій держави. Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в бюджетних установах є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів. Бухгалтерський облік у бюджетних установах призначений для:

- забезпечення збереження державного майна України;

- відображення процесу виконання кошторису доходів і видатків, забезпечення цільового використання коштів бюджету та контролю за виконанням кошторису доходів і видатків;

- забезпечення інформацією для прийняття управлінських рішень щодо ефективного використання коштів, отриманих з бюджету; формування кошторису доходів і видатків;

- визначення результату виконання кошторису доходів і видатків.

Предметом бухгалтерського обліку в бюджетних установах являється діяльність бюджетної установи, спрямована на виконання функцій держави. Об’єктами бухгалтерського обліку в бюджетних установах є господарські засоби та джерела їх утворення, а також процеси, які забезпечують діяльність бюджетної установи. Інформація бухгалтерського обліку бюджетних установ являється базою для прийняття рішень її користувачами, якими є розпорядники грошових коштів вищих рівнів, органи Державного казначейства

України та інші органи державної і місцевої влади, громадськість, працівники та керівництво бюджетної установи. Відповідальність за надану інформацію користувачам несуть керівник бюджетної установи, бухгалтер і особи, відповідальні за збереження та використання майна держави.

Особливістю організації бухгалтерського обліку бюджетних установ полягає у забезпеченні контролю за виконанням кошторису доходів і видатків, що вимагає чіткого та правильного ведення обліку фактичних видатків і пов’язаного з ним обліку зобов’язань.

Інформація про стан і зміни майна бюджетної установи, яка необхідна для контролю за її діяльністю, ступенем виконання кошторису, узагальнюється за допомогою системи рахунків бухгалтерського обліку. На рахунках бухгалтерського обліку накопичуються дані про стан і зміни складу майна установи, про наявність і зміни джерел його утворення, а також про результати виконання кошторису доходів і видатків. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ складається з восьми класів балансових рахунків і одного класу позабалансових рахунків: Клас 1 “Необоротні активи; Клас 2 “Запаси”; Клас 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”; Клас 4 “Власний капітал”; Клас 5 “Довгострокові зобов’язання”; Клас 6 “Поточні зобов’язання”; Клас 7 “Доходи”; Клас 8 “Витрати”; Клас 0 “Позабалансові рахунки”

Особливістю Плану рахунків бюджетних установ є те, що він враховує відсутність комерційної діяльності в таких установах, у зв’язку з чим облік видатків ведеться на рахунках класу 8 “Витрати”. За необхідності бюджетні установи можуть використовувати додаткові рахунки (другого, третього і т.д. порядків) з обов’язковим збереженням номерів рахунків типового Плану рахунків.

В бюджетних установах ведення бухгалтерського обліку здійснюється за меморіально – ордерною формою обліку, основними принципами якою являються:

- оформлення всіх бухгалтерських проводок меморіальними ордерами на основі первинних документів;

- розподіл синтетичного обліку на хронологічний і систематичний;

- ведення аналітичного обліку на картках;

- особлива побудова книги “Журнал - Головна”, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролю за правильністю записів.

Наказом Державного казначейства України затверджено 16 меморіальних ордерів встановленої форми. Для відображення операцій, які не фіксуються в меморіальних ордерах з 1 по 16, а також для операцій, щодо яких немає необхідності складати накопичувальні відомості та зведення, використовується меморіальний ордер ф. №274. Суми оборотів по меморіальним ордерам підлягають реєстрації в книзі “Журнал - Головна” ф. №308.

Альтернативою меморіально – ордерній формі ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах являється комп’ютерна форма обліку.

Облік доходів і видатків бюджетних установ

Для виконання функцій, визначених у статуті (положенні), кожна бюджетна установа отримує надходження у вигляді доходів. Доходи бюджетної установи – це кошти, які надходять бюджетній установі відповідно до затвердженого кошторису доходів і видатків. Залежно від джерел утворення доходи поділяються на два види: доходи загального фонду бюджету та доходи спеціального фонду бюджету.

Доходи загального фонду – це кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного або місцевого бюджету для її утримання. Їх ще називають асигнуваннями (фінансуванням) з бюджету відповідного рівня. Для обліку доходів за загальним фондом призначений пасивний рахунок 70 “Доходи загального фонду”, який має два субрахунки:

- 701 “Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи”;

- 702 “Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи”.

Кредитовий залишок рахунку 70 “Доходи загального фонду” протягом бюджетного періоду відображає суму асигнувань з бюджету наростаючим підсумком з початку періоду. В кінці звітного періоду цей залишок підлягає списанню на субрахунок 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом” для визначення результату виконання кошторису за загальним фондом. Отримання фінансування на реєстраційний рахунок відображається кореспонденцією:

Д – т 321 “Реєстраційні рахунки”

К – т 70 “Доходи загального фонду” (в розрізі відповідних субрахунків).

Доходи спеціального фонду - це надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з законодавством України, а також кошти, перераховані бюджетним установам для виконання ними доручень, благодійні внески, гранти та дарунки. Доходи, отримані за послуги, що надаються бюджетними установами, мають постійний характер і обов’язково плануються в бюджеті. Доходи за іншими джерелами власних надходжень не мають постійного характеру й плануються лише у випадках, що попередньо визначені законодавством. Для обліку доходів спеціального фонду передбачено рахунок 71 “Доходи спеціального фонду”, до якого відкриваються субрахунки:

- 711 “Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги”;

- 712 “Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ”;

- 713 “Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду”;

- 714 “Кошти батьків за надані послуги”;

- 715 “Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду”;

- 716 “Доходи за витратами майбутніх періодів”.

За кредитом зазначених субрахунків відображаються суми нарахованих доходів у розрізі видів наданих послуг та суми надходжень спеціального фонду з інших джерел. За дебетом відображається списання сум доходів, отриманих установою протягом бюджетного року, а також в порядку закриття рахунків з обліку доходів на субрахунок 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом” для визначення результату виконання кошторису за спеціальним фондом.

Надходження грошових коштів на спеціальний реєстраційний рахунок відображається кореспонденцією:

Д – т 323 “Спеціальні реєстраційні рахунки”

К – т 71 “Доходи спеціального фонду” (в розрізі відповідних субрахунків).

Аналітичний облік доходів загального та спеціального фондів ведеться в картках аналітичного обліку отриманих асигнувань у розрізі видів надходжень за кожним кодом бюджетної класифікації доходів окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету відповідного рівня. Таке ведення аналітичного обліку забезпечує можливість здійснення контролю за виконанням кошторису за доходами.

Видатки бюджетних установ - це сума коштів, використаних установою у процесі господарської діяльності в межах сум, передбачених кошторисом доходів і видатків. Особливістю обліку видатків у бюджетних установах є розподіл їх на касові та фактичні. Касові видатки - це сума коштів, витрачених бюджетною установою шляхом їх перерахування з реєстраційних рахунків, відкритих на її ім’я в органах ДКУ, для оплати за спожиті послуги, отримані матеріальні цінності, виплати заробітної плати тощо. Фактичні видатки – це кінцеві видатки установи, підтверджені документально, які здійснюються для забезпечення нормального функціонування бюджетної установи (нарахування заробітної плати та стипендій, прийняття до оплати рахунків підприємств – постачальників і надавачів послуг, витрачання запасів на забезпечення потреб установи тощо)

Суми видатків відображаються за кожним із рахунків бухгалтерського обліку один раз, а за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) – двічі (за фактичними та касовими видатками). Це необхідно для організації аналітичного обліку фактичних і касових видатків. Касові та фактичні видатки пов’язані між собою. Тому розподіл і одночасний взаємозв’язок дозволяють при аналізі видатків одержати повну інформацію щодо використання бюджетних коштів і здійснювати своєчасний контроль за їх цільовим використанням.

Відповідно до джерел фінансування діяльності бюджетної установи, фактичні видатки поділяються на видатки загального фонду та видатки спеціального фонду. Для обліку фактичних видатків загального фонду бюджетних установ використовується рахунок 80“Видатки із загального фонду ”, який має субрахунки:

- 801”Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи”;

- 802 ”Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи”.

У дебет зазначених субрахунків записуються суми здійснених фактичних видатків за рахунок коштів загального фонду. Після закінчення року всі видатки, зібрані за дебетом субрахунків списуються бюджетними установами за кредитом цих субрахунків у дебет субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”.

Облік фактичних видатків за рахунок спеціального фонду відповідно до кошторисів ведеться на рахунку 81 “Видатки спеціального фонду”, який має наступні субрахунки:

- 811 “Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги”;

- 812 “Видатки за іншими джерелами власних надходжень”;

- 813 “Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду”.

У дебет зазначених субрахунків записуються суми здійснених фактичних видатків за рахунок коштів спеціального фонду. Після закінчення року всі видатки, зібрані за дебетом субрахунків списуються бюджетними установами за кредитом цих субрахунків у дебет субрахунку 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”.

Аналітичний облік фактичних видатків ведеться на картках аналітичного обліку фактичних видатків, які ведуться щомісячно за кодами економічної класифікації видатків окремо за загальним та спеціальним фондами.

Облік фінансово – розрахункових операцій

Грошові відносини бюджетних установ у процесі виконання кошторису доходів і видатків здійснюються як у готівковій, так і безготівковій формі. Сфери готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано, хоча між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв’язок.

Операції, які пов’язані з прийманням і видачею готівкових коштів під час здійснення розрахунків через касу установи (виплата заробітної плати, стипендій, різних видів соціальної допомоги, авансів на відрядження, господарських та інших витрат) і відображаються в касовій книзі, називаються касовими. Для синтетичного обліку наявності та руху грошових коштів у касі призначено активний рахунок 30 “Каса”, який має наступні субрахунки:

- 301 “Каса в національній валюті”;

- 302 “Каса в іноземній валюті”.

За дебетом рахунка відображаються суми, що надходять до каси, а за кредитом – видана з каси установи готівка.

Синтетичний облік касових операцій здійснюється в меморіальному ордері №1”Накопичувальна відомість за касовими операціями” (форма 380 бюджет), а при автоматизованому веденні бухгалтерського обліку за формою №380-авт. Якщо касові операції виконуються в національній та іноземній валюті, то меморіальні ордери складаються окремо по кожній валюті і нумеруються відповідно №1/1, №1/2 і т.д. Сума оборотів за меморіальним ордером №1 переноситься до книги “Журнал - Головна”.

Для відображення операцій з готівкою в касі бюджетної установи застосовується картка аналітичного обліку готівкових операцій, в якій готівкові операції відображаються за кодами бюджетної класифікації та видами видатків, окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду. Картка відкривається щомісячно, записи в ній здійснюються на підставі кожного звіту касира.

Для здійснення безготівкових розрахунків бюджетним установам відкриваються відповідні рахунки в органах Державного казначейства. Головною умовою витрачання коштів бюджетною установою є наявність затвердженого кошторису доходів і видатків на певні цілі. Крім того, у платіжному дорученні, яке готується бюджетною установою, у реквізиті “призначення платежу” необхідно зазначити КЕКВ, за яким здійснюється витрачання коштів.

Для обліку руху коштів на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, використовується рахунок 32“Рахунки в казначействі”. За дебетом рахунку відображається зарахування бюджетних асигнувань на рахунки установи, а за кредитом – використання коштів на цілі, передбачені кошторисом. Рахунок має наступні субрахунки:

- 321 “Реєстраційні рахунки”;

- 322 “Особові рахунки”;

- 323 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги”;

- 324 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень”;

- 325 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум”;

- 326 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду”;

- 328 “Інші рахунки в казначействі”.

Для відображення в аналітичному обліку операцій з надходження на рахунок установи асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду використовується меморіальний ордер №2 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)” ф. 381(бюджет), а касових видатків спеціального фонду - меморіальний ордер №3 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)” ф. 382(бюджет). Сума оборотів за меморіальними ордерами переноситься до книги “Журнал - Головна”

Розрахунки з покупцями та замовниками за виконані роботи і надані послуги, умови угод між якими передбачають попередню оплату, обліковуються на рахунку 35 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. Цей рахунок застосовується тільки в науково – дослідних установах, навчальних закладах професійно – технічної освіти, виробничих (навчальних) майстернях. На субрахунку 351 “Розрахунки із замовниками з авансів на науково – дослідні роботи” обліковуються аванси, одержані від замовників у рахунок виконання НДР за договорами. Суми отриманих авансів відображаються в бухгалтерському обліку проведенням:

Д–т 323 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги”

К-т 351 “Розрахунки із замовниками з авансів на науково – дослідні роботи”

За дебетом субрахунку 351 “Розрахунки із замовниками з авансів на науково – дослідні роботи” і кредитом субрахунку 634 “Розрахунки із замовниками за науково – дослідні роботи, що підлягають оплаті” відображаються суми авансів, що зараховані при оплаті рахунків.

Аналітичний облік ведеться за кожним покупцем і замовником, пред’явленим до сплати рахунком, операцією. З цією метою бюджетна установа може вести картки (книги) аналітичного обліку за кожним дебітором або за кожним замовленням окремо.

Для обліку розрахунків бюджетної установи з іншими дебіторами призначено рахунок 36 “Розрахунки з різними дебіторами”, до якого відкриваються наступні субрахунки:

- 361 “Розрахунки в порядку планових платежів”;

- 362 “Розрахунки з підзвітними особами”;

- 363 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”;

- 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

Планові платежі застосовуються в таких випадках:

- контрагентів договору не влаштовують ні передоплата, ні оплата за фактом здійснення угоди;

- угода реалізується протягом тривалого періоду, її оплата здійснюється протягом цього ж періоду, як правило, рівними частками, незалежно від ритму поставок;

- обсяг угоди при укладенні договору відомий приблизно та може уточнюватися в ході її реалізації.

За дебетом субрахунку 361“Розрахунки в порядку планових платежів” відображається сума виданого авансу, проведеної передоплати, за кредитом – сума отриманих цінностей, наданих послуг, виконаних робіт. Аналітичний облік ведеться в меморіальному ордері №7 ”Накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів” ф.410 (бюджет). Облік ведеться окремо за кожним постачальником, для якого відводиться необхідна кількість рядків з метою відображення операцій протягом місяця за кодами економічної класифікації видатків. Операції, виконувані за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремому меморіальному ордері. Залишок на кінець місяця за субрахунком 361 обчислюється як загальний, так і за кожним постачальником окремо згідно з кодами економічної класифікації видатків. Облік розрахунків в порядку планових платежів може вестись на картках або у книгах аналітичного обліку ф. №292.

У процесі діяльності бюджетних установ виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам під звіт на господарські витрати та службові відрядження. У такому випадку виникають розрахункові відносини з підзвітними особами, облік яких ведеться на субрахунку 362 “Розрахунки з підзвітними особами”. Дебіторська заборгованість підзвітних осіб виникає при отриманні ними підзвітних сум і погашається при повному розрахунку. Фактично здійснені та документально підтверджені витрати підзвітної особи, пов’язані з діяльністю бюджетної установи, списуються на фактичні видатки бюджетної установи, а на придбання товарно–матеріальних цінностей – включаються до суми касових видатків на придбання цих цінностей за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в меморіальному ордері №8 “Накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами” ф.386 (бюджет), записи до якого здійснюються за кожною підзвітною особою в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Залишок на кінець місяця за субрахунком 362 розраховується як загальний, так і окремо за кожною підзвітною особою за кодами економічної класифікації видатків. При цьому він може бути як дебетовим, так і кредитовим. У балансі бюджетних установ дебетове сальдо показується у складі оборотних активів, кредитове – у складі зобов’язань установи. В установах з незначною кількістю підзвітних осіб аналітичний облік розрахунків ведеться за кожною підзвітною особою у картках аналітичного обліку (ф. 292-а) та у книзі аналітичного обліку (ф.292).

Бюджетні установи ведуть розрахунки зі своїми працівниками із відшкодування завданих збитків, завданих ними в результаті недостач і розкрадань грошових і товарно – матеріальних цінностей, виявлених втрат від псування майна та матеріалів, допущеного браку, а також інших видів шкоди. Віднесення на винних осіб виявленої недостачі цінностей відображається за дебетом субрахунку 363 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків” і кредитом рахунків відповідних цінностей; погашення заборгованості – за дебетом рахунків 30 “Каса”, 32 “Рахунки в казначействі” та кредитом субрахунку 363 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”. Утримання із заробітної плати суми завданих збитків (за згодою працівника, на підставі виконавчого листа суду, наказу керівника) відображається за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки із заробітної плати” та кредитом субрахунку 363. Аналітичний облік на субрахунку 363 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків” ведеться за кожною винною особою.

При здійсненні попередньої оплати рахунків постачальників за матеріальні цінності та послуги, які будуть поставлені чи надані бюджетній установі в майбутньому, або при відвантаженні установі матеріальних цінностей і наданні послуг, плата за які буде проведена пізніше, здійснюється запис за дебетом субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” і кредитом субрахунку 32 “Рахунки в казначействі”. Вартість отриманих матеріальних цінностей і послуг, оплачених бюджетною установою раніше, відображається записом за дебетом рахунків обліку запасів (20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 23 “Матеріали і продукти харчування”) і кредитом субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”. Субрахунок 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” використовується також при розрахунках за надані платні послуги. За дебетом субрахунку відображається нарахування відповідної плати, а за кредитом – її надходження від дебіторів.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за субрахунком 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведеться у меморіальному ордері №4 “Накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами” ф. 408(бюджет), записи у якому здійснюються окремо за кожним дебітором і в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Облік операцій з дебіторами, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведеться в окремому меморіальному ордері за зазначеною формою. Сума оборотів за меморіальним ордером переноситься до книги “Журнал - Головна”.

У разі отримання матеріальних цінностей та послуг, за які установа розрахується в майбутньому, або зарахування грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, що будуть відвантажені або надані установою в майбутньому, використовується пасивний субрахунок 675 “Розрахунки з іншими кредиторамиозрахунки з іншими кредиторамиРоРо”. За кредитом субрахунку 675 проводиться збільшення кредиторської заборгованості, а за дебетом – зменшення.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за субрахунком 675 “Розрахунки з іншими кредиторамиозрахунки з іншими кредиторамиРоРо” ведеться у меморіальному ордері №6 “Накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами” ф. 409(бюджет), записи у якому здійснюються окремо за кожним кредитором і в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Облік операцій з кредиторами, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведеться в окремому меморіальному ордері за зазначеною формою. Сума оборотів за меморіальним ордером переноситься до книги “Журнал - Головна”.

Залишок на кінець місяця за субрахунками 364 та 675 визначається як загальний, так і за кожним дебітором і кредитором, а також за кодами економічної класифікації видатків. У балансі сальдо за субрахунками 364 та 675 показується розгорнено: дебетове в активі, а кредитове – в пасиві.

Облік розрахунків із заробітної плати, страхування і стипендій в бюджетних установах

Для обліку розрахунків із працівниками за всіма видами заробітної плати призначено пасивний субрахунок 661 “Розрахунки із заробітної плати” рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”. За кредитом цього субрахунку відображаються нараховані суми, а за дебетом – утримання, вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця.

Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або за виконану роботу, для бюджетних установ становить фактичні видатки за кодом економічної класифікації 1111”Заробітна плата”, за кодом 1112 обліковуються нараховані за поточний місяць суми грошового забезпечення військовослужбовців.

На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок 661“Розрахунки із заробітної плати” і дебетуються рахунки 80 “Видатки із загального фонду”,81 “Видатки спеціального фонду”,82 “Виробничі витрати” залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюються нарахування.

Суми, утримані з заробітної плати, відображаються за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки із заробітної плати”, при цьому залежно від виду утримань кредитуються різні субрахунки:

- субрахунок 641 “Розрахунки за платежами і податками до бюджету” – на суму податку з доходів фізичних осіб;

- субрахунок 651 “Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування” – на суму утриманого єдиного соціального внеску;

- субрахунок 666 “Розрахунки із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків” – на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків. Безготівкові розрахунки за профспілковими внесками здійснюються за наявності письмових заяв членів профспілки або тоді, коли таку умову передбачено колективним договором. У разі перерахування членських внесків галузевій профспілці цей субрахунок дебетується;

- субрахунок 668 “Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання” – на суми, утримані з заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами. У разі перерахування сум отримувачам цей субрахунок дебетується.

На суму депонованої заробітної плати дебетується субрахунок 661“Розрахунки із заробітної плати” та кредитується субрахунок 671 “Розрахунки з депонентами”.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати й утримань з неї відображаються на підставі розрахункових відомостей у Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій – типова форма №405(бюджет), яка являється одночасно меморіальним ордером №5. Аналітичний облік за субрахунком 661 ведеться на картках – довідках форми №417, які відкриваються окремо на кожного працівника.

Суми нарахувань на фонд оплати праці єдиного соціального внеску щомісячно включаються до фактичних видатків бюджетних установ такими бухгалтерськими записами:

Д - т рахунків 80 “Видатки із загального фонду”, 81 “Видатки спеціального фонду”, 82 “Виробничі витрати”

К – т відповідного субрахунка 65 “Розрахунки зі страхування”.

Тобто, суми нарахованого єдиного соціального внеску відносяться на ті самі рахунки, на які віднесено нараховану заробітну плату, тільки за іншим кодом економічної класифікації видатків – код 1120 “Нарахування на заробітну плату”. Одночасно на рахунку 65 показується збільшення кредиторської заборгованості по єдиному соціальному внеску.

Перерахування установою єдиного соціального внеску відображається записами:

Д – т відповідний субрахунок рахунка 65 “Розрахунки зі страхування”

К – т субрахунків 321 “Реєстраційні рахунки”, 323 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги” (в залежності від того, за рахунок коштів якого фонду здійснено нарахування заробітної плати – загального чи спеціального).

Суми відрахувань та утримань з заробітної плати до фондів соціального страхування відображаються у меморіальному ордері №5 “Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій”. Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться на картках за фондами.

Для обліку розрахунків зі стипендіатами призначено пасивний субрахунок 662 “Розрахунки зі стипендіатами”, який за своєю побудовою близький до субрахунку 661“Розрахунки із заробітної плати”. Нарахована стипендія для бюджетної установи являється фактичними видатками і відображається за дебетом рахунка 80 “Фактичні видатки загального фонду”, код економічної класифікації видатків – 1342 “Стипендії”

Зі стипендій (дебет субрахунку 662) утримуються:

- податок з доходів фізичних осіб (кредит субрахунку 641“Розрахунки за платежами і податками до бюджету”);

- профспілкові внески за заявою студента чи аспіранта (кредит субрахунку 666 “Розрахунки із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків”);

- за проживання в гуртожитку (кредит субрахунку 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”);

- аліменти (кредит субрахунку 668 “Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання”).

Поиск по сайту: