До проведення анкетування

1. Кожен студент-практикант має опитати не менше 40 інформантів і здати на кафедру 40 анкет.

2. Перед опитуванням варто провести попередню бесіду з інформантами, у якій наголосити на важливості та анонімності проведеного дослідження, що дозволить створити атмосферу довіри й отримати відверті відповіді в анкетах.

3. Зазначити, що всі питання є обов’язковими, тому інформанти мають відповідати на кожне з них, не пропускаючи.

4. Якщо інформант вагається з відповіддю, варто допомогти визначитися, поставивши кілька запитань, які б допомогли йому краще зрозуміти суть проблемного пункту анкети.

5. Варто вибирати тільки одну відповідь із запропонованих (окрім питань 9–14, 29)

6. Підрахунок відповідей (у відсотках)

Підрахунок відповідей здійснюється за такою формулою

_{Х =} 100 х к-ть відповідей

⁴⁰

де 100 – це 100% анкет; 40 – загальна к-ть анкет; к-ть відповідей – визначена кількість відповідей на кожен із запропонованих варіантів.

Наприклад:

На питання № 9 анкети щодо володіння мовами інформанти дали такі відповіді:

українською мовою: вільно – 11 учнів; читаю, пишу, розмовляю – 29 учнів

_{Х =} 100 х 11

⁴⁰

отже, х = 27,5% від загальної кількості відповідей на це питання

_{Х =} 100 х 29

⁴⁰

отже, х = 72,5%

російською: вільно – 3; читаю, пишу, розмовляю – 37

_{Х =} 100 х 3

⁴⁰

отже, х = 7,5%

_{Х =} 100 х 37

⁴⁰

отже, х = 92,5%

іншою: вільно – 1; читаю, пишу, розмовляю – 14; читаю, розмовляю – 24, розумію, але не розмовляю – 1.

_{Х =} 100 х 1

⁴⁰

отже, х = 2,5%

_{Х =} 100 х 14

⁴⁰

отже, х = 35%

_{Х =} 100 х 24

⁴⁰

отже, х = 60%

_{Х =} 100 х 1

⁴⁰

отже, х = 2,5%

Перевірити розрахунки можна, додавши отримані:

2,5% + 35% + 60% + 2,5% = 100%

Отже, стосовно володіння українською мовою із 40 респондентів 27,5% відповіли, що володіють вільно, 72,5% – читають, пишуть і розмовляють нею, однак не володіють вільно.

Щодо рівня володіння російською мовою із 40 респондентів 7,5% відповіли, що володіють вільно, 92,5% – читають пишуть і розмовляють нею, однак не володіють вільно.

Відповіді щодо володіння іншими мовами розподілилися так: 2,5% – володіють вільно, 35% – читають, пишуть і розмовляють, 60% – читають розмовляють, 2,5% – розуміють, але не розмовляють.

Протягом 5 днів студенти збирають за відповідними анкетами потрібні матеріали, перевіряють, уточнюють та оформлюють їх, аналізують особливості, знайомляться з усним і писемним мовленням учнів місцевої школи. Інформація в анкетах є попередніми даними. Потрібно узагальнити отримані відповіді на питання. Кожну відповідь треба ретельно проаналізувати і в разі потреби відкинути, якщо зрозуміло, що вона свідомо неправильна, чи з неї неможливо що-небудь зрозуміти, або ж якщо опитуваний відповів просто нещиро, не знаючи предмета дослідження. Після завершення збору даних, а іноді й у процесі надходження, проводиться їх систематизація та аналіз.

Два останні дні відводяться на підведення підсумків та оформлення матеріалів практики.

Під час практики студент повинен зробити та подати на кафедру в окремій папці такі матеріали:

- зошит з конспектами опрацьованої літератури;

- зошит з укладеним списком бібліографічних джерел;

- 40 анкет, заповнених інформаторами;

- звіт про проходження практики (у друкованому вигляді на аркушах формату А-4).

Звіт про збір соціолектних матеріалів доцільно виконати за таким планом:

1. Вступ. Дати загальну характеристику мовної ситуації досліджуваного регіону, школи, класу.

2. Охарактеризувати мовну ситуацію на основі проведеного анкетування:

2.1. Визначити загальну картину – яка мова домінує в спілкуванні одинадцятикласників (детально описати результати відповідей на питання № 7, 9, 11, 12, 13, 15, 19–26, 28; зробити узагальнені висновки).

2.2. Визначити залежність вибору мови спілкування учнів від впливу сім’ї (питання № 6, 8, 10) та від місця проживання в дошкільний та шкільний періоди (№ 5).

2.3. Визначити рівень стабільності в користуванні мовою (чи відбувається перехід з однієї мови на іншу, які причини цього явища) питання № 14, 16, 17,), а також визначити рівень володіння мовою при такому переході (№ 18).

2.4. Виявити бажання мовців досконало оволодіти літературними нормами певної мови (№ 27).

3. Висновки.

3.1. Схарактеризувати мовну ситуацію на досліджуваній території, у тому числі й через характеристику її особливостей інформаторами (№ 29).

3.2. Визначити перспективи розвитку мовної ситуації на території, обраній для дослідження.

Зразком для тексту звіту має стати праця: Залізняк Г. М. Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній та прийдешній / Г. М. Залізняк, Л. Т. Масенко. – К.: Академія, 2001. – 95 с.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Поиск по сайту: