Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається

1. Ч. 1 ст. 254 КПК України містить пряму заборону щодо розголошення особами, яким стало відомо під час відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, передбаченому ст. 290 КПК України, про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводили, інформацію, отриману в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в тому числі щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб. Про кримінальну відповідальність за розголошення такої інформації, передбачену ч. 1 ст. 387 КК України, ці особи повідомляються письмово у відповідному протоколі.

2. Особливістю ознайомлення осіб з протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них є те, що не допускається виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та з додатків до них.

Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні

Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.

Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов’язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.

У разі якщо власник речей або документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути зацікавлений у їх поверненні, прокурор зобов’язаний повідомити його про наявність таких речей або документів у розпорядженні прокурора та з’ясувати, чи бажає він їх повернути. Допустимість дій, передбачених цією частиною, та час їх вчинення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав та законних інтересів осіб, а також запобігання завданню шкоди для кримінального провадження.

Знищення відомостей, речей та документів здійснюється під контролем прокурора.

Знищення відомостей, речей та документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не звільняє прокурора від обов’язку здійснення повідомлення згідно з вимогами статті 253 цього Кодексу.

1. Нормативні положення ст. 255 КПК України, поряд із відповідними положеннями ст. 252-254, 256, 257, 259, 265 КПК України, є складовими кримінального процесуального механізму захисту відомостей, речей та документів, які отримані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та унеможливлення їх розповсюдження окрім як в порядку, визначеному КПК України.

2. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути отримані відомості, речі та документи, які при подальшій їх оцінці прокурором можуть бути визначені ним як такі, що не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні. У цьому випадку прокурор зобов’язаний забезпечити знищення таких матеріалів, про що складає постанову, в якій визначає спосіб знищення та осіб, яким доручається це провести. Така постанова підлягає негайному виконанню під контролем прокурора. За результатами знищення речей, документів складається протокол із дотриманням положень ст. 104, 106 КПК України.

3. Забороняється знищувати речі або документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якщо їх власник може бути зацікавлений у їх поверненні. Про наявність таких речей або документів прокурор зобов’язаний письмово повідомити їх власника з метою з’ясування його бажання отримати ці речі або документи. Про повернення речей або документів їх власнику складається розписка. Допустимість таких дій та час їх вчинення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав та законних інтересів осіб, а також запобігання завданню шкоди для кримінального провадження.

Не підлягають знищенню речі, документи або їх копії, отримані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які визначені прокурором для використання як докази у кримінальному провадженні. Вирішення питання про них здійснюється в порядку ст. 100 КПК України.

4. Знищення відомостей, речей та документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не звільняє прокурора від обов’язку здійснення повідомлення згідно з вимогами ст. 253 КПК України.

Поиск по сайту: