Стаття 259. Збереження інформації

Якщо прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов’язаний забезпечити збереження всієї інформації або доручити слідчому забезпечити збереження.

1. Протягом часу проведення втручання в приватне спілкування за допомогою технічних засобів фіксується значний об’єм інформації, який потребує свого опрацювання та визначення які саме відомості мають доказове значення, а які ні. Таке опрацювання та визначення здійснюється слідчим в ході дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, в порядку, передбаченому ст. 266 КПК України, про що складається протокол (див. коментар до ст. 266 КПК України). На виконання вимог ч. 3 ст. 252 КПК України слідчий протягом двадцяти чотирьох годин передає його прокурору для прийняття ним рішення про використання як доказ інформації, отриманої в наслідок втручання в приватне спілкування, в цілому або певного її фрагменту.

2. Для забезпечення безпосереднього дослідження судом отриманої під час втручання в приватне спілкування інформації, оцінки її доказового значення коментована стаття передбачає обов’язок прокурора зберегти всю інформацію, незалежно від того чи вся зафіксована на технічному носії інформація визначена прокурором для використання як доказ, чи тільки її певний фрагмент. Збереження інформації, отриманої в наслідок втручання у приватне спілкування, забезпечується прокурором з дотриманням вимог ст. 100 КПК України або ним складається доручення слідчому щодо забезпечення збереження цієї інформації в порядку, визначеному ст. 100 КПК України та Кабінетом Міністрів України.

Стаття 260. Аудіо-, відеоконтроль особи

Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

1. Аудіо-, відеоконтроль особи, як різновид втручання у приватне спілкування, полягає у отриманні без відома конкретної особи аудіо- або аудіо- та відеозапису її розмов або інших звуків, рухів, дій, пов’язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо, що можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

2. Відмінність аудіо-, відеоконтролю особи від спостереження за особою, річчю або місцем (див. коментар до ст. 269 КПК України) та аудіо-, відеоконтролю місця (див. коментар до ст. 270 КПК України) полягає у використанні аудіо-, відеозаписуючих пристроїв встановлених в середині публічно недоступних місць для фіксації поведінки особи.

3. Проведенню аудіо-, відеоконтролю особи в середині публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи завжди передує обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, в результаті таємного проникнення до яких встановлюються технічні засоби аудіо-, відеоконтролю особи (п. 5 ч.1 ст. 267 КПК України). Тому в разі отримання слідчим (прокурором) фактичних даних, що розмови конкретної особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю та перебуванням в середині публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування, та за неможливості отримати ці відомості іншим шляхом окрім як проведенням цієї негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий (прокурор) складає окремі клопотання, узгоджені з прокурором, до слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи та про дозвіл на проведення аудіо-, відеоконтролю особи в середині цих місць.

4. Порядок та тактика проведення аудіо-, відеоконтролю особи, що визначені законодавством України, зумовлюють доцільність, після отримання ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, її письмового доручення слідчим в порядку п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК України оперативному підрозділу уповноваженому на проведення оперативно-технічних заходів.

5. Клопотання узгоджене з прокурором до слідчого судді про дозвіл на проведення аудіо-, відеоконтролю особи повинно бути укладеним відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК України, також до клопотання додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

6. Посадова особа уповноваженого оперативного підрозділу правоохоронного органу, якій було доручено аудіо-, відеоконтроль особи, негайно після завершення даної негласної слідчої (розшукової) дії повідомляє про це слідчого та надає йому для дослідження інформацію, отриману при застосуванні технічних засобів. Слідчий, а у разі необхідності за участю спеціаліста, відповідно до вимог ст. 266 КПК України вивчає зміст отриманої інформації, про що складає протокол. В цьому протоколі він, зокрема, описує технічні носії інформації, технічні засоби за допомогою яких була відтворена наявна на них інформація, результати дослідження наданої інформації, у разі виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, відтворює її в повному обсязі із зазначенням змісту розмови осіб або інших звуків, рухів, дій, пов’язаних з її діяльністю. Протокол про проведення дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення аудіо-, відеоконтролю особи передається прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК України).

Поиск по сайту: