Стаття 256. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні

Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.

У разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.

1. Коментована стаття визначає рівноцінним значення як джерел доказів протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії, відповідному значенню протоколів, аудіо- або відеозаписів, фотознімків, інших результатів, отриманих при проведенні гласних слідчих (розшукових) дій. Однак це не означає, що відомості про подію злочину, злочинця та інші обставини, що мають значення для досудового розслідування, якщо вони містяться в протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, додатках до них та у вилучених під час їх проведення речах і документах або їх копіях, то вони відразу набувають статус доказів у конкретному кримінальному провадженні. Отримані матеріали підлягають перевірці та оцінці так само, як і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій (див. докладно коментар до ст. 94, 252 КПК України, а також до ст. 84-89, 91 КПК України). Ключовою умовою використання в доказуванні результатів конкретних негласних слідчих (розшукових) дій є визнання в результаті здійснення їх перевірки і оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом процесуальними джерелами доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. В процедуру доказування включаються фактичні дані, які відповідають вимогам ст. 84-86 КПК України.

Термін збирання доказів є умовним, оскільки доказів в готовому вигляді не існує, об’єктивно в оточуючому середовищі залишаються сліди вчиненого кримінального правопорушення у формі відображень різних подій у пам’яті осіб, що їх спостерігали або були їх учасниками, та у формі матеріальних слідів-відображень дій по готуванню, вчиненню та приховуванню кримінального правопорушення, матеріальних об’єктів, які були знаряддями вчинення кримінальних правопорушень, об’єктів кримінально протиправних дій, гроші, цінності, та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом тощо. В ході кримінального провадження шляхом проведення не тільки гласних але й негласних слідчих (розшукових) дій, реалізації їх процесуальної форми і застосування відповідних пізнавальних прийомів ці сліди виявляються, відображаються в свідомості суб’єктів доказування, а потім фіксуються в процесуальних документах, а за необхідності із застосуванням технічних засобів фіксації кримінального провадження, вилучаються самі матеріальні об’єкти, що є носіями відомостей, які мають значення для досудового розслідування, в результаті чого виникають дані, що утворюють об’єктивну основу доказів. Самі по собі такі дані не можуть бути доказами, оскільки вони не відповідають вимогам, що пред’являються до них в ст. 84 КПК України, проте при певних умовах вони можуть стати змістом окремих видів доказів при наявності таких вимог:

1) отримані дані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій повинні відноситись до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України);

2) фактичні дані повинні бути отримані із процесуальних джерел вказаних в ч. 2 ст. 84 КПК України;

Поиск по сайту: