Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим

1. Накладення арешту на кореспонденцію полягає у затриманні установою зв’язку відправлення кореспонденції особи (листів усіх видів, бандеролей, посилок, поштових контейнерів, переказів, телеграм, інших матеріальних носіїв передання інформації між особами) без її відома на підставі ухвали слідчого судді.

2. На сьогодні у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття “кореспонденція”. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (“Голдер проти Об’єднаного Королівства”, “Класс та інші проти ФРН”, “Мелоун проти Об’єднаного Королівства”, “Круслен проти Франції” тощо) нами вбачається, що термін “кореспонденція” в широкому розумінні охоплює змістовну частину повідомлення, спосіб передавання інформації (наприклад, «листування», «телефонні розмови», «телеграфні повідомлення» тощо) та дані, що пов’язані з процесом її передачі.

3. Перелік поштово-телеграфної кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, визначено у ч. 4 ст. 261 КПК України. Разом з цим пленум Верховного Суду України у постанові від 28.03.2008 року № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» роз’яснив, що судам при визначенні переліку кореспонденції на яку може бути накладено арешт необхідно враховувати також положення ст. 1 Закону України “Про поштовий зв’язок”.

У цій статті, а також у ст. 1 Закону України “Про поштовий зв’язок” визначено такі види кореспонденції: «Лист – поштове відправлення у вигляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і масу якого встановлено відповідно до законодавства України; бандероль– поштове відправлення з друкованими виданнями, діловими паперами, предметами культурно-побутового та іншого призначення, розміри, маса і порядок упакування якого встановлено відповідно до законодавства України; посилка – поштове відправлення з предметами культурно-побутового та іншого призначення, не забороненими законодавством до пересилання, розміри, маса і порядок упакування якого встановлено відповідно до законодавства України; переказ грошових коштів (поштовий переказ) – послуга поштового зв'язку щодо виконання доручення користувача на пересилання та виплату адресату зазначеної ним суми грошей; поштова картка – поштове відправлення у вигляді стандартного бланка, що містить відкрите письмове повідомлення; секограми – письмові повідомлення, написані секографічним способом, друковані видання для сліпих, кліше із знаками секографії, що подаються у відкритому вигляді, а також звукові записи та спеціальний папір, призначені виключно для сліпих, за умови, що вони відправляються офіційно визнаними установами для сліпих або на їх адресу; дрібний пакет – міжнародне рекомендоване поштове відправлення із зразками товарів, дрібними предметами подарункового та іншого характеру, розміри, маса і порядок упакування якого встановлено відповідно до законодавства України”; поштовий контейнер – спеціалізований контейнер, призначений для перевезень та тимчасового зберігання пошти; телеграма – документальне повідомлення, лист або інформація, які передаються способами телеграфного зв’язку; радіограма– повідомлення, що передається радіотелеграфом.

Одним з об’єктів кореспонденції, на який може бути накладено арешт, кримінально-процесуальне законодавство передбачає поштовий переказ, під яким розуміється послуга поштового зв’язку з виконання доручення користувача на пересилання й виплату адресату визначеної ним суми грошей.

Останнім часом розвиваються мережі грошових переказів, що здійснюються установами банківської системи. Такі перекази не регулюються ЗУ «Про поштовий зв’язок», отже, до них не може бути застосовано порядок арешту на кореспонденцію, передбачений ст. 261 КПК України. У таких ситуаціях арешт має здійснюватися за нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність», який передбачає процедуру накладення арешту на кошти й інші цінності юридичних та фізичних осіб, що знаходяться в банку.

Варто зазначити, що в майбутньому можлива поява нових видів кореспонденції. Це врахували автори цього КПК України, у ч.4 ст. 261 якого зазначено: «Кореспонденцією, передбаченою цією статтею є… інші матеріальні носії передання інформації між особами».

4. Закон дозволяє арешт, огляд і виїмку як вхідної, так і вихідної кореспонденції. Реальніше це здійснити щодо вхідних поштово-телеграфних відправлень, що надходять до установи зв’язку, куди слідчий уже направив постанову суду про накладення арешту на кореспонденцію. Вихідна кореспонденція може бути вкинута в будь-який поштовий ящик і надійти до установи зв’язку як даного, так і іншого населеного пункту. Тому складніше забезпечити контроль за нею, її затримання і виїмку.

5. Фактичними підставами для порушення слідчим клопотання про надання дозволу на накладення арешту на кореспонденцію є отримані під час кримінального провадження відомості, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що є джерелами відомостей, які мають істотне значення для розслідування.

6. У клопотанні узгодженому з прокурором до слідчого судді про дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію зазначаються відомості, що перелічені у ч. 2 ст. 248 КПК України, а також види поштово-телеграфної кореспонденції, що підлягають затриманню та установа зв’язку на керівника якої покладається обов’язок здійснювати відповідний контроль і протягом доби повідомляти про це слідчого.

7. На підставі ухвали слідчого судді про накладення арешту на кореспонденцію слідчий вправі в подальшому провести її огляд та виїмку.

8. Факт накладення арешту на конкретне поштово-телеграфне відправлення отримує свою фіксацію у протоколі затримання кореспонденції, який складається слідчим в установі зв’язку за участю представника цієї установи, відповідно до вимог ст. 104-107, 252, ч. 1 та 4 ст. 262 КПК України, з обов’язковим описанням всієї затриманої кореспонденції та способу забезпечення її збереження.

9. При закінченні строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим і затримана на установі зв’язку кореспонденція, яка не була вилучена слідчим, підлягає негайному відправленню адресату.

Поиск по сайту: