Підбиваємо підсумки

УРОК № 14. БУДОВА РЕЧОВИНИ. АТОМИ Й МОЛЕКУЛИ.

Мета: поглиблювати знання учнів про речовину та оточуюче середовище,ознайомити учнів з особливостями будови речовини, сформувати поняття «атом», «молекула»; виховувати мотиви навчання й праці, акуратність, почуття обов’язку, відповідальності, дисциплінованість; розвивати увагу, уяву, пам`ять, абстрактне й логічне мислення, фізичне мислення.

Обладнання, демонстрації, наочність: дидактичний матеріал, схеми, малюнки, моделі молекули.

Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.

План уроку.

1. Організаційний етап.

2. Повідомлення теми й мети, мотивація навчальної діяльності.

3. Повідомлення нового матеріалу.

4. Розв`язування задач.

5. Закріплення нового матеріалу.

6. Підведення підсумків.

7. Задання домашнього завдання.

План-конспект уроку.

1. Розрізняємо атом і молекулу. З попереднього курсу «Природознавство» ми вже знаємо, що всі речо­вини складаються з дрібних частинок — молекул та атомів. Ми також знаємо, що первинні складові речовини — атоми — мають спеціальні назви та символи для позначення кожного з видів атомів. Наприклад: Гідроген (Н), Меркурій (Hg), Оксиген (О), Карбон (С). Атоми різних видів відрізняються один від одного своїми хімічними властивостями та масою. З фізичною ве­личиною під назвою «маса» ми вже познайомилися в нашому курсі. Що таке «хімічні властивості», ми дізнаємося з курсу хімії.

Станом на 2005 рік науці відомі тільки 116 різних видів атомів. «Не може бути,— заперечите ви. — Як це, тільки 116? Кожний із нас із лег­кістю перелічить 200-300, а може, і більше різних речовин». Так, дійсно, у світі існують мільйони різних речовин. Як же поєднати існування тіль­ки 116 видів атомів з мільйонами різних речовин? Річ у тім, що речовини здебільшого складаються з молекул.

Мал. 1

Молекулою називається найменша частинка речовини, що має її основні хіміч­ні властивості та складається з атомів.

Ситуація з різними речовинами дуже подібна до складання тисяч різних слів із «тільки»

33-х літер абетки. У цьому порівнянні кожна літера — це, так би мовити, окремий атом, а

кожне слово відповідає певній молекулі, тобто певній речовині.

На мал. 1, а ми бачимо схематичне зображення молекули метану, яка складається з п’яти атомів: чотирьох атомів Гідрогену та одного ато­ма Карбону. Користуючись нашою аналогією — це слово з п’яти літер. На мал. 2, б наведено схему більш складної молекули сірчаної кислоти, яка складається з семи атомів, Аналог цієї молекули ― слово з семи літер. З наведених прикладів зрозуміло, що кожна нова молекула (нова комбіна­ція атомів) відповідає новій речовині.

2. Знайомимося з простими та складними речовинами. Продовжимо нашу аналогію речовин зі словами. Ми знаємо, що по­ряд зі словами, які складаються з декількох різних літер, ми іноді ви­мовляємо і слова з використанням тільки однієї літери (наприклад, «я», «аа...», «ууу...»). Так само і з речовинами. Декілька з них складаються тільки з одного виду атомів (одного хімічного елемента) і тому назива­ються простими (мал. 2). Прикладами таких речовин є вуглець, залізо та ін.

Мал. 2

Цілком очевидно, що слів, які складаються з декількох літер, набага­то більше, ніж слів з однієї літери. Так само і з речовинами. Найчастіше в повсякденному житті ми маємо справу з речовинами, які складаються з атомів декількох різних сортів. Ці речовини так і називаються — складні (мал. 1).

Нагадаємо, що в науковій літературі, щоб уникнути плутанини, засто­совують різні назви для простих речовин і для хімічних елементів, із яких ці речовини складаються. Приклади назв простих речовин та відповідних хімічних елементів наведено в таблиці.

3. Переконуємося в наявності проміжків між молекулами. Після того як ми познайомилися з найменшими частинками речо­вини, пригадаймо деякі відомості про будову речовини. У результаті дослі­джень учені з’ясували, що між молекулами (атомами) існують проміжки. Цей висновок учених можна легко підтвердити досить простим дослідом. Якщо змішати 100 мл води і 100 мл спирту, то об’єм суміші буде мен­шим, ніж 200 мл. Після змішування двох рідин молекули води потрап­ляють у проміжки між молекулами спирту. Наведений дослід можна змоделювати, наприклад, за допомогою пшона і гороху. Наповнімо склянку до половини пшоном, а потім додамо стільки ж гороху. Ми одержимо двошарову композицію та до краю заповнену склянку. Акуратно перемішаймо цю композицію, і ми побачимо, що об’єм суміші буде меншим, ніж вихідний, — частина пшона розмістилась у порожнинах між горохом.

4. Намагаємося уявити собі розміри атоми. Атоми є дуже малими. З’ясовано, що розміри атомів приблизно дорівнюють 10⁻¹⁰ м (0,0000000001 м.). Щоб уявити, наскільки ма­лим є це значення, наведемо таке порівняння: діаметр молекули в стільки ж разів менший за діаметр яблука, у скільки разів діаметр яблу­ка менший, ніж діаметр Землі.

Про розміри атомів також можна судити з прикладу. Якби всі люди нашої планети проводили все життя, займаючись тільки лічбою, усі разом ми змогли б полічити атоми тільки в головці однієї малої шпильки.

5. Пригадуємо будову атома. Досліди показали, що атом має складну структуру. Він являє собою позитивно заряджене ядро, оточене хмарою легких частинок електронів, які мають негативний заряд (мал. 3). Маса ядра незначно відрізняється від маси атома. Маса ж електронів порівняно з ядром дуже мала.

Звичайно, наведені в цьому параграфі дані ― це тільки незначна части­на сучасних відомостей про атоми й молекули. З деякими іншими їхніми властивостями ми познайомимося далі.

Мал. 3. Моделі атома: а ― планетарна модель: у центрі атома ― ядро, навколо ядра обертаються електрони; б ― сучасна: електрони нібито «размазані» по орбіталях ― частинах простору, що оточують ядро. Для наочності на малюнку відстань від ядра до електронів показано у 2-3 рази більшою, ніж діаметр ядра. Насправді ця відстань перевищує розмір ядра в 100000 разів.

Підбиваємо підсумки.

Усі речовини складаються з дрібних частинок — молекул або атомів. Між молекулами (атомами) існують проміжки.

Молекулою називається найменша частинка речовини, що має її основні хімічні властивості та складається з атомів. Атом має складну структуру і являє собою позитивно заряджене ядро, оточене хмарою легких части­нок — електронів, які мають негативний заряд.

Розв`язувані задачі.

Усно: по І. М. Гельфгату на с. 14 № 4.1-4.6, 4.9.

№ 4.1. Чи однакові молекули води в гарячому чаї та арктичній кризі?

№ 4.2. Які частинки входять до складу атома?

№ 4.3. Які частинки входять до складу атомного ядра?

№ 4.4. Яка з частинок у складі атома є електрично нейтральною?

№ 4.5. Яка з частинок у складі атома має найменшу масу?

№ 4.6. За якими ознаками можна відрізнити рідину від газу?

№ 4.9. Чи може кисень бути рідким? Твердим?

Робота біля дошки (задачі на повторення): по Р. Я. Гандзію на с. 9 Варіант-5 № 1, 2.

№ 1. Обчислити масу дошки з тополі товщиною 25 мм, шириною 20 см, довжиною 4 м, густиною 0,42 г/см³.

№ 2. Яка маса цукру густиною 1600 кг/м³ міститься в мішку об’ємом 30 дм³?

Питання для закріплення.

1. Скільки різних видів атомів відомі науці? Чим вони відрізняють­ся один від одного?

2. Які речовини називають простими? Наведіть приклади.

3. Наведіть приклади деяких складних речовин. Із яких атомів вони складаються?

4. Як можна довести, що між частинка­ми речовини існують проміжки?

5. Як довести, що атоми й молеку­ли є дуже малими?

6. У перекладі з грецької «атом» означає «не­подільний». Чи так це?

Поиск по сайту: