Дати до ХХ століття

2 млн. років тому — поява первісних людей на Землі.

1 млн. років тому — поява первісних людей на території України. С. Королеве на Закарпатті.

1 млн.— 10 тис. рр. до н.е. - Палеоліт. (1млн.–150 тис. — ранній, 150-40 тис. — середній, 40-10 тис. — пізній).

10-6 тис. рр. до н. е. - Мезоліт.

6— 4 тисячоліття до н.е. - Неоліт.

4 - 3 тисячоліття. до н. е. - Енеоліт. Трипільська культура.

Кінець 3 — початок 1 тисячоліття дo н. е. - Бронзовий вік.

1 тис. до н. е. – 2 ст. до н. е. — Панування таврів у Криму.

9—7 ст. до н. є. — розселення кіммерійців між Дністром і Доном, а також на

Кримському та Таманському півостровах.

9 ст. до н. е. - Початок залізного віку. Кіммерійцями.

7 - 5 ст. до н. е. - Грецька колонізація Причорномор'я.

7 ст. до н.е. – 4 ст. н.е. – існування античних міст-держав на території України.

7—3 ст. до н. е. — панування скіфів на території Північного Причорномор´я (4 ст. до н. е. – Початок державності — влада перейшла до єдиного царя — Атея).

512 р. до н. е. — Скіфи перемогли перського царя Дарія.

5 ст. до н. е. (480 р. до н. е.) — в Криму виникає Боспорське царство. Припинило своє існування в IV ст. під ударами гунів.

(107 р. до н.е. — Повстання рабів під проводом скіфа Савмака. Вбито царя Перкада V).

339 р. до н.е — поразка скіфського царя Атея (загинув) в битві проти Македонії (Філіпп ІІ).

331 р. до н. е. — перемога скіфів над греками (Олександр Македонський).

3 ст. до н. е. - 3 ст. н.е — Панування у Північному Причорномор'ї сарматських племен.

(І ст. н. е. — поява нового об’єднання сарматських племен — алани).

1—2 ст. — перші згадки про слов´ян-венедів у творах римських вчених — Плінія Старшого, Тацита, Птолемея.

3 — 4 ст. — готи на території України.

— 4 ст. — держава Гетика — об’єднання готів — остготський король Германаріх,

— 375 р. — війна готів проти антів — король Вінітарій вбиває антського царя Божа.

— 375 р. — гуни підтримали антів і розбили готів.

4 ст. — створено Антський союз — державне об’єднання давніх слов’ян.

4 ст. — гуни витіснили готів, підкорили антів.

— 447 р. — похід Аттіли на Східну Римську імперію,

— 451 р. — битва на Каталаунських полях – поразка гунів (453 р. — смерть Аттіли),

— 469 р. — поразка гунів від Візантії.

4 — 7 ст. — Велике переселення народів (Вторгнення племен на територію Римської імперії, становлення перших варварських держав в Європі).

551 р. — поява твору візантійського історика Йордана «Гетика», в якому він дав детальний опис давніх слов’ян.

6 ст. — навала кочової орди аварів.

— 601-602 рр. — війна аварів проти Візантії і антів. Розпад Антського союзу (формування 14 племінних об’єднань).

6 – 7 ст. – Велике розселення слов’ян.

6 - 9 ст. — Формування східнослов'янської держави Київська Русь (6 - 7 ст. — виникнення Києва. Життя Кия). Існування Куявії, Славії та Артанії (арабські джерела).

9 – 12 ст. – Існування Київської Русі.

7 ст. — утворення Хозарського каганату в Приазов’ї і Прикаспії.

7 ст. – утворення Дулібського племінного союзу. Центр – Зимнівське городище на Волині.

839 – вперше згадується назва «Русь».

860 – 879 – Князювання Рюрика в Новгороді.

860, бл.863, 866, 874 рр. — Походи київських князів Аскольда й Діра на Візантію.

860-і рр. — Просвітницька діяльність Кирила і Мефодія.

882—912 рр. — Князювання Олега, дружинника новгородського князя варяга Рюрика

в Києві після вбивства Аскольда і Діра.

883, 884 — Олег приєднав древлян, сіверян, радимичів.

907, 911 — укладення Олегом договорів між Руссю і Візантією.

912—945 рр. — Князювання Ігоря.

912 – 914 – Ігор приборкав повстання деревлян. Приєднав тиверців, уличів і Тмутараканське князівство до Київської Русі.

915 р. — Ігор укладає мирний договір з печенігами.

941, 944 — походи князя Ігоря на Візантію.

944 р. — похід Ігоревої дружини до Каспійського моря, розгром багатьох мусульманських місій. Заволодів містами Закавказзя Дербентом і Бердаа.

945—964 — регентство княгині Ольги.

946, 957 — візити Ольги в Візантію.

959 р. — Ольга відправляє посольство до німецького імператора Оттона.

961 р. — до Києва прибуває німецька місія на чолі з єпископом Адальбертом.

964—972 рр. — князювання Святослава Ігоревича.

964 – похід Святослава на Волгу і Оку.

965 — 968 рр. — війна проти Хозарського каганату. Розгром хозарів. Воював з Волзькою Болгарією.Захопив ясів і касогів.

967 – 968 – перший Балканський похід князя Святослава.

968 – облога Києва печенігами. Адміністративна реформа Святослава (Ярополк – Київ, Олег – Овруч, Володимир – Новгород).

969 – 971 – другий Балканський похід князя Святослава.

971 р. — мирний договір Святослава з Візантією.

980—1015 рр. Князювання Володимира Святославовича.

981-984 рр. — Володимир приєднав хорватів, дулібів (Червенські міста), радимичів, в’ятичів.

988 рр. — хрещення Русі князем Володимиром.

988 р. — побудовано церкву св. Василя.

989-996 рр. Будівництво Десятинної церкви (Богородиці) в Києві.

989 р. — Володимир завойовує Корсунь, Русь встановлює церковні зв’язки з Болгарією.

1015 р. - Святополк вбиває Бориса і Гліба.

1017 - 1037 рр. — Будівництво Софіївського собору та Золотих воріт в Києві.

1016, 1036 - Укладення зводу права "Руська Правда" Ярославом Мудрим

1019 р. — вирішальна битва між Ярославом і Святополком на р. Альті. Ярослав повернувся до влади в Києві.

1019—1054 рр. - Князювання Ярослава Мудрого.

1024 р. — поразка Ярослава від брата Мстислава в битві під Лиственом. Правили спільно до смерті Мстислава в 1036 р.

1036 – Мстислав у Чернігові побудував Спасо-Преображенський собор.

1031 – Ярослав повернув під свою владу Червенські міста, захоплені Болеславом Хоробрим.

1036 р. — Ярослав остаточно розгромив печенігів.

1037 р. - Заснування при Софіївському соборі школи вищого типу і першої бібліотеки на Русі.

1037—1050 рр. - Виголошення Іларіоном “Слова про закон і благодать” (богословсько-проповідницький твір)

1043 р. – останній і невдалий похід руської флотилії на Візантію (очолював син Ярослава – Володимир).

1049 – шлюб Анни Ярославни з французьким королем Генріхом І.

1051 р. – Вперше київським митрополитом призначено русина Іларіона.

1051 р. – Заснування Києво-Печерського монастиря.

1057 р. – «Остромирове євангеліє» - переписав зі староболгарського оригіналу і оформив диякон Григорій.

1054 – 1068, 1069 – 1073, 1077 – 1078 – князювання в Києві Ізяслава Ярославича.

1068 р. – поразка Ярославичів проти половців на р. Альті. Повстання проти Ізяслава в Києві, викликане поразкою.

1072 р. - Укладення "Правди Ярославичів" на з’їзді у Вишгороді. Перенесення мощів Бориса і Гліба.

1073 – початок боротьби за київський стіл між Ярославичами.

1073 – 1076 – князювання в в Києві Святослава Ярославича.

1073, 1076 рр. – укладення «Ізборників» Святослава. Побудовано Успенський Собор Києво-Печерської Лаври.

1078 – 1093 – князювання в Києві Всеволода Ярославича.

1086 – Янка Всеволодівна (внука Ярослава Мудрого) заснувала в Андріївському монастирі школу для жінок.

1093 – 1113 – князювання в Києві Святополка Ізяславича.

1097 р. - З'їзд князів у Любечі. Закріплено вотчини за князями.

1103 р. – Переможний похід переяславського князя Володимира Мономаха і київського Святополка Ізяславича проти половців

1108 – 1113 – будівництвр Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві.

1113 -1125рр. - Князювання Володимира Мономаха.

1113 р. - Літописний звід Нестора “Повість минулих літ”. Устав Володимира Мономаха.

1117 р. – «Повчання» Володимира Мономаха.

1125 – 1132 рр. – Князювання Мстислава Володимировича. Спорудження церкви Богородиці Пирогощі.

1141 р. ─ Створення Галицького князівства.

1153 ─ 1187 рр. ─ Князювання Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві.

1154 –1157 рр. ─ Ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий на київському престолі.

1169, 1173 – Походи Андрія Боголюбського (сина Юрія Долгорукого) на Київ.

1185 р. – Невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців.

1187 — перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини.

Бл. 1187-88р. - Створення “Слова о полку Ігоревім”.

1199 р. ─ Об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицького і Волинського і утворення Галицько-Волинського князівства.

1199 — 1205 рр. ─ Князювання Романа Мстиславовича. Загинув під Завихвостом на Віслі.

1202 р. ─ Роман Мстиславович приєднує до Галицько-Волинського князівства Київські землі.

1205 ─ 1238 рр. ─ Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства.

1223 — поразка руських дружин і половецького війська в битві на р. Калці.

1238 — 1264 рр. ─ Князювання Данила Галицького у Галицько-Волинському князівстві.

1238 р. ─ Розгром військом Данила Галицького німецьких хрестоносців Тевтонського ордену під Дорогочином.

1239 р. ─ Данило Галицький приєднує Київські землі.

1239 р. ─ Захоплення татаро-монголами Переяславського і Чернігівського князівств.

1240 р. ─ Захоплення Києва татаро-монголами хана Батия. Руйнація Десятинної церкви.

1241 р. ─ Вторгнення татаро-монголів у Галицько-Волинське князівство.

1245 р. ─ Перемога на р. Сян (м. Ярослав) війська Данила Галицького над польсько-угорським.

1245 р. ─ Поїздка Данила до хана Батия, отримання ним ярлика на князювання.

1253 р. ─ Коронування Данила Галицького у Дорогочині делегатом Папи Інокентія IV Опізоном.

1254 р. ─ Данило Галицький перемагає монголо-татарського хана Курамсі.

1256 р. ─ Заснування Львова (1356 р. ─ Львів отримав Магдебурзьке право).

1259 р. ─ Хан Бурундай змушує Данила Галицького визнати себе васалом Золотої Орди.

1264 ─ 1301 рр. ─ Правління Лева Даниловича в Галицько-Волинському князівстві. Приєднав Закарпаття і Люблінську землю.

1301 – 1308 рр. ─ Князювання Юрія Левовича в Галицько-Волинському князівстві.

1303 р. ─ Заснування в Галичині митрополії. Митрополит Нифонт.

1308 - 1323 рр. ─ Князювання Андрія і Лева Юрійовичів.

1325 - 1340 рр. ─ Князювання Юрія II (Болеслава Тройденовича) — останнього Галицько-Волинського князя.

1340 - 1385 рр. – Князювання Любарта Гедиміновича на Волині

1340 - 1349 рр. ─ Князювання в Галичині боярина Дмитра Дядька.

1349 р. ─ Захоплення Львова польським королем Казимиром III.

1345—1377рр. – Князювання великого князя Ольгерда в Литві

1359 р. ─ Молдавське антиугорське повстання. Буковина відходить до складу Молдови.

1362 р. – Розгром великим князем литовським Ольгердом татаро-монголів на р. Сині

Води. Кінець татаро-монгольского іга на українських землях. Зайняття Литвою Київщини і Поділля (Волинь була приєднана його братом Любартом).

1363 – 1394 – князювання Володимира Ольгердовича в Києві.

1364 р. ─ Казимир Великий засновує Краківський університет.

1366 р. – Галичина й частина Волині опиняються під владою Польщі внаслідок війн Казимира ІІІ проти Литви.

1375 р. – Створення Галицької католицької митрополії. Початок експансії католицизму на українські землі.

1380 – Куликовська битва. Звільнення Північно-Східної Русі (Росія) від монголо-татарського іга.

1385 р. – Кревська унія Литви і Польщі. Передбачала передачу українських земель під владою Литви до складу Польщі.

1387 – остаточне приєднання Галичини до Польщі (похід Ядвіги).

1392 р. –Острівська угода за якою Вітовта визнано довічним привителем Литовського князівства (1392—1430 рр. – князювання Вітовта у Литві). Ліквідував Волинське і Київське кн.

1399 – поразка Вітовта від татар на річці Ворскла.

13 ст. – Закарпаття остаточно потрапляє під владу Угорщини. 1393 - 1414 рр. ─ Князювання Федіра Коріятовича на Закарпатті.

1410 — поразка Тевтонського ордена від об´єднаного війська поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом.

1413 р. – Городельська унія Литви і Польщі.

1431 – Боротьба Ягайла проти Свидригайла. До Польщі приєднано Західне Поділля (м. Кремянець), Східне Поділля залишилось у складі Литви.

1435 – битва під Вількомиром. Поразка Свидригайла.

1440 р. ─ Повстання проти Литви на білоруських і українських землях, вбито великого литовського князя Сиґізмунда. Новий князь Казимир IV відновив Київське (Олельковичі) і Волинське удільні князівства.

1434 – було утворене Руське (Львівська, Галицька, Перемишльська, Сяноцька, та Холмська землі) воєводство та Белзьке (Белзький, Бузький, Любачівський, Грабовецький і Городельський повіти) в складі Польщі.

1449 р. ─ Утворення Кримського ханства (столиця Кирк-Ор, пізніше Бахчисарай). Перший хан ─ Хаджі-Гірей.

1478 р. ─ Кримський хан Менглі-Гірей визнає себе васалом Османської імперії.

1482 р. ─ Зруйнування Києва і Житомира ханом Менглі-Гіреєм.

1460 - 1530 – Костянтин Острозький. Брацлавський і луцький староста маршалок

волинський, київський воєвода, великий гетьман литовський. Воював проти татар і Московського царства. Брав участь у литовсько московських війнах 1500-03 і 1507-08. В 1501 і 1512 під Вишнівцем козацькі загони, очолювані О., здійснили вдалі походи проти кримських татар. В 1514 розгромив московське військо під Оршею. 1527 – татарське на р. Ольшаниці.

1526 -1608 – роки життя Василя Острозького. Видатний, український політичний і культурний діяч, князь.Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі

та в Галичині. Був старостою володимирським, маршалком волинським (1550), воєводою київським (1559) і сенатором (1569). Був претендентом на польський престол і московський трон. Не підтримував укладення Люблінської унії 1569 і Берестейської унії 1596. У 1581 на кошти О. був виданий перший повний текст Біблії староукраїнською мовою (Острозька Біблія).

1452 р. ─ Смерть волинського удільного князя Свидригайла, ліквідація Волинського удільного князівства.

1458 р. ─ Остаточний поділ Київської митрополії на Київську і Московську.

1471 р. ─ Смерть київського удільного князя Семена Олельковича, ліквідація Київського удільного князівства. Намісник Ян Гаштовт.

1481 р. – «змова руських князів» боротьба за відовлення Київського князівства. Михайло Олелькович. Федір Бельський, Іван Гольшанський.

1483 р. ─ Професор медицини Болонського і Краківського університетів видає в Римі трактат з астрології «Прогностична оцінка поточного 1483 року»

1489 р. ─ Перша згадка про козаків в «Хроніці Польщі» Мартина Бельського.

1492 – перша згадка про козаків, які точно були українцями (кримський хан скаржився на на козаків литовському гетьману).

1490—1492 р. ─ Повстання Мухи і Борули в Галичині на Буковині та Покутті.

1491 р. ─ Швайпольт Фіоль друкує в Кракові перші українські стародруки (кириличним шрифтом, церковнослов’янською мовою) Октоїх та Часослов.

1494 – 1497 рр. ─ Надання Києву Магдебурзького права (1835 р. ─ скасовано).

1496, 1498 ─ Походи Менглі-Гірея (син) на Волинь, Галичину, Поділля.

1503 – 1514 рр. ─ Московські війська Василя ІІІ відвойовують у Литви Чернігово-Сіверщину і Смоленщину.

1508 р. ─ Антипольське повстання під проводом М. Глинського, управителя двору Великого князя Литовського Олександра Казимировича, якого було звинувачено в вбивстві князя.

1517 р. ─ Франциск Скорина видає в Празі кирилицею Псалтир,

1519 р. ─ Біблію руську в Празі,

1522 р. ─ «Малую подорожню книжицю» в Вільно,

1525 р. ─ Апостол в Вільно.

1529 р. ─ Перша згадка про опришків у Карпатських горах.

1529 р. ─ Прийняття першого Литовського статуту.

1534 р. ─ Ігнатій Лойола створює в Парижі орден єзуїтів.

1544 р. ─ У Львові створено Успенське братство (1586 р. отримало ставропігію).

1556 р. ─ Заснування першої Запорізької Січі на о. Мала Хортиця Д. Вишневецьким (Байдою).

1556 ─ 1561 рр ─ Переклад Михайлом Василевичем і архімандритом Григорієм українською мовою Євангелія ("Пересопницьке Євангеліє").

1557 р. ─ «Устава на волоки» про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи. Вводилася дводенна панщина.

1566 р. ─ Прийняття другого Литовського статуту.

1572 р. ─ Початок реєстрового козацтва. Король Сигізмунд ІІ Август видає універсал про прийом на службу 300 козаків. Гетьман ─ Іван Бадовський.

1569 р. ─ Люблінська унія Польщі й Литви, утворення Речі Посполитої, перехід від Литви до Польщі Волині, Поділля, Брацлавщини, Київщини, частини Лівобережжя.

1571 р. ─ Найдавніший запис історичної пісні-балади «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

1573 р. ─ Постанова сейму Речі Посполитої про закріпачення селян.

1574 р. ─ Іван Федоров видає в Львові перший в Україні друкований твір «Апостол» і перший укр. друкований підручник «Буквар».

1576-1580 рр. ─ Заснування К. Острозьким Острозької академії в м. Острог на Волині. Перший ректор ─ Герасим Смотрицький.

1578 р. ─ Король Стефан Баторій збільшує кількість реєстрових козаків до 600. Гетьман ─ Михайло Вишневецький.

1580 р. ─ Іван Федоров видає в Острозі «Новий Завіт».

1581 р. ─ Іван Федоров видає в Острозі Острозьку Біблію ─ перше повне друковане видання Біблії слов’янською мовою.

1582 р. ─ Запровадження в Речі Посполитій Григоріанського календаря.

1586 р. ─ Засновано школу Львівського Успенського братства.

1588 р. ─ Прийняття третього Литовського статуту. Юридично затверджував закріпачення селян.

1589 р. ─ Створено Московський патріархат.

1591—1593 рр. ─ Козацьке повстання під проводом гетьмана К. Косинського..

1594—1596 рр. ─ Козацьке повстання на чолі з С. Наливайком (сотником придворних козаків К. Острозького) і гетьманом Григорієм Лободою. Придушував Станіслав Жолкевський.

1596—1647 рр. ─ Петро Могила — митрополит Київський (з 1634), засновник Києво-Могилянської колегії (1632р.).

1596 р. ─ Берестейська церковна унія. Ініціатори ─ православні Гедеон Балабан та Іпатій Потій

1577 – похід І. Підкови на Молдовію. Страчений у Львові.

1600 ─ 1602 рр. ─ Друге гетьманування Самійла Кішки (25 років перебував в турецькій неволі). Загинув під час польсько-шведської війни.

1616 ─ 1622 рр. ─ Гетьманування Петра Сагайдачного.

1615 р. ─ Заснування Київської братської школи. Ректор ─ Йов Борецький.

1615 р. ─ Засновано Київське Богоявленське братство (отримало ставропігію).

1616 р. ─ Похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників.

1617 р. ─ Сагайдачний укладає з поляками Вільшанську угоду (реєстр – 1000 тисяча).

1617 р. ─ Похід Сагайдачного на Москву, визволення королевича Владислава.

1618 – Деулінське перемиря, Чернігово-Сіверщина - до Польщі.

1619 р. ─ Сагайдачний укладає з поляками Роставицьку угоду (реєстр – 3000 тисячі).

1619 р. ─ Вийшла друком «Граматика словенська» Мілетія Смотрицького.

1620 р. ─ Відновлення Київської православної митрополії (з ініціативи Петра Сагайдачного). Висвячення митрополитом Іова Борецького.

1621 — Битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином. Поранення Сагайдачного, від якого він невдовзі помер.

1625 р. ─ Козацько-селянське повстання під проводом гетьмана Марка Жмайла. Придушував коронний гетьман Станіслав Конецпольський. Куруківська угода (реєстр ─ 6 тисяч).

1627 р. ─ Виходить друком в Києво-Печерській лаврі перший укр. друкований словник Памво Беринди «Лексикон словенороський» (містить переклад та тлумачення слів церковнослов’янською мовою, понять, імен тогочасною укр. літературною мовою).

1629 р. ─ Виходить друком «Служебник» Петра Могили.

1646 р. ─ Виходить друком в Лаврській друкарні «Требник» Петра Могили.

1630 р. ─ Козацько-селянське повстання під проводом гетьмана Тараса Федоровича (Трясила). Переяславська угода (реєстр ─ 8 тисяч). Придушував Станіслав Конецпольський.

1632 р. ─ Король Владислав ІV видає докумунт під назвою «Статті для заспокоєння руського народу…». Офіційно дозволено легальне існування православної церкви.

1631 р. ─ Петро Могила засновує Лаврську школу.

1632 р. ─ Петро Могила засновує Києво-Могилянську колегію(з 1701 р. ─ академія) шляхом об’єднання створеної ним Лаврської школи з Київською братською школою.

1635 р. ─ Повстання Івана Сулими. Зруйнування фортеці Кодак.

1637-38 рр. ─ Козацько-селянське повстання Павла Бута, Д. Гуні, Карпа Скидана, Якова Острянина. Придушував гетьман С. Потоцький.

1638 р. ─ Польський сейм прийняв «Ординацію війська запорізького реєстрового» спрямовану на скасування привілеїв козацтва (реєстр ─ 6 тисяч, Запорізька січ мала бути ліквідована).

1647 р. ─ Б. Хмельницький з однодумцями розробляє план повстання під Чигирином. Арешт Хмельницького М. Потоцьким. Київський полковник М. Кричевський допомагає втекти.

Квітень 1648—1657 рр. ─ Гетьманування Б. Хмельницького. Визвольна війна українського народу проти шляхетської Польщі.

1648 р. ─ Б. Хмельницький укладає союзний договір з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ, який дозволяє запросити перекопського мурзу Тугай-Бея (4 тис. вершників).

Травень 1648 р. ─ Битва під Жовтими Водами. Розбито польський авангард Стефана Потоцького (1.5 тис). 2.5 тис. реєстрових козаків перейшли на бік Б. Хмельницького (було вбито гетьмана І. Барабаша).

Травень 1648 р. ─ Битва під Корсунем (15 тис. козаків і 4 тис. татар, 20 тис поляків).

Червень 1648 р. ─ Б. Хмельницький пише першого листа московському цареві, де просить взяти Україну під свій захист.

Липень 1648 р. ─ Битва під Махнівкою козаків М. Кривоноса проти карального загону Я. Вишневецького (6 тис.).

Вересень 1648 р. ─ Битва під Пилявцями на Поділлі (80 тис. повстанців, 4 тис. татар і 40 тис. поляків). Перемога козаків.

Жовтень 1648 р. ─ Повстанці під керівництвом М. Кривоноса здобувають фортецю Високий замок (Львів).

Грудень 1648 р. ─ Вступ Б. Хмельницького до Києва, вітання єрусалимського патріарха Паїсія.

1649 р. ─ Битва під Лоєвом. Поразка козаків М. Кричевського (загинув в цій битві) від литовського війська гетьмана Я. Радзивілла.

1649 р. ─ Облога Збаража (обороною керував Я. Вишневецький). Розгром польського війська під Зборовом (місто теж було взято).

Зрада татар. Зборівська угода (Гетьманщина ─ Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства; реєстр ─ 40 тис.)

1650 р. ─ І Молдовський похід Б. Хмельницького, захоплення столиці м. Ясси, угода з молдовським господарем В. Лупулом (передбачала одруження його дочки з Т. Хмельницьким).

1651 р. ─ Виходить друком книга Гійома де Боплана «Опис України…».

Лютий 1651 р. ─ Польські війська М. Калиновського захоплюють м. Красне на Поділлі, знищивши полк Д. Нечая (загинув у битві).

Березень 1651 р. ─ Облога поляками Вінниці (обороною керував І. Богун). Зняли облогу війська Б. Хмельницького.

Червень, липень 1651 р. ─ Поразка козацького війська в битві під Берестечком через зраду татар, які захопили Б. Хмельницького в полон (150 тис. поляків, 120 тис. козацького війська).

Серпень 1651 р. ─ Битва під Таборівкою. Зупинення проходу поляків на Київщину.

Литовське військо гетьмана Я. Радзивілла взяло Київ.

Вересень 1651 р. ─ Білоцерківський мирний договір (Гетьманщина ─ Київське воєводство, реєстр 20 тис.)

1652 р. ─ Розгром 20 тис. польської армії під керівництвом коронного гетьмана М. Калиновського (загинув в битві) військами Б. Хмельницького під Батогом (Вінничина).

1652 р. ─ ІІ Молдовський похід Б. Хмельницького, який змушує В. Лупула виконувати умов угоди.

1653 р. ─ Волоські і семиградські війська захоплюють м. Ясси, передають престол С. Георгіцу.

Війська Т. Хмельницького повертають владу В. Лупулові, але під час наступу на Волощину Т. Хмельницький загинув.

1653 — Перемога козаків на чолі з І. Богуном над польсько-шляхетською армією під Монастирищем.

Вересень ─ грудень 1653 р. ─ Жванецька облога (Поділля). Зрада татар. Укладення Кам’янецької угоди (передбачала відновлення умов передбачених Зборівською угодою.

1 жовтня 1653 р. ─ Московський цар Олексій Михайлович скликає Земський собор в Москві на якому вирішено прийняти Україну під «государеву високу руку…».

8 січня 1654 р. ─ Загальна Військова рада в Переяславі приймає рішення про перехід України під зверхність московського царя.

Березень 1654 р. ─ Укладено «Березневі статті» які визначали політичний та правовий статус України в складі Російської держави (Гетьманщина ─ Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства; реєстр ─ 60 тис.)

1654 р. ─ Б. Хмельницький видає «Статті про устрій війська запорозького».

Серпень 1654 р. ─ Переможна битва на р. Шкловці (біля м. Борисів) рос.-укр. військ проти пол.-лит. (командував Я. Радзивілл). Захоплення Росією Білорусі, частини Литви і Смоленська.

1655 р. ─ Битва під Охматовом. Військо І. Богуна зупиняє польську навалу С. Потоцького на Брацлавщину і Поділля.

1655 р. ─ Військо Б. Хмельницький бере в облогу Львів. З міста було взято великий викуп.

1656 р. ─ Віленське перемир’я між Польщею та Росією

1657 р. ─ Антипольський договір Б. Хмельницького з князем Юрієм ІІ Ракоці. Невдалий українсько-семиградський антипольський похід (20 тис. козаків на чолі з А. Ждановичем).

1657 р. ─ Смерть Богдана Хмельницького в Чигирині (похований в Суботові у Іллінській церкві). І гетьманування Юрія Хмельницького.

1657 ─ 1659 рр. ─ Гетьманування Івана Виговського.

Кін.1657 ─ 1658 рр. ─ Антигетьманське повстання під керівництвом полтавського полковника М. Пушкаря і кошокого отамана Запорізької Січі Я. Барабаша (за уч. дейнеків). Придушене за допомогою татар (з обох сторін загинуло близько 50 тис.). Спалено Виговським Полтаву.

Вересень 1658 р. ─ Гадяцький трактат Івана Виговського про унію України з Польщею і Литвою (передбачала перетворення Речі Посполитої в федерацію трьох самост. держав, Україна ─ «Велике князівство Руське» ─ Чернігівське, Київське, Брацлавське воєводства; реєстр 30 тис. і 10 тис. найманців).

Липень 1659 р. ─ Розгром московських військ О. Трубецького під Конотопом військами І. Виговського спільно з поляками і татарами.

Жовтень 1659 ─ 1663 рр. ─ ІІ Гетьманування Ю. Хмельницького.

Переяславські статті.

1660 р. ─ Поразка рос.-укр. військ від польських під Чудновом.

Слободищенський трактат — угода Ю. Хмельницького з Польщею (відн. більшість пунктів Гадяцького трактату, але Гетьманщина одержувала лише автономію).

1661 р. ─ Польський король Ян Казимир засновує Львівський університет.

1662 ─ 1663 рр. ─ Переяславський полковник Яким Сомко ─ гетьман Лівобережної України.

1663—1668 рр. ─ «Чорна рада» у Ніжині. Обрання І. Брюховецького гетьманом Лівобережної України (Я. Сомка та В. Золотаренка було страчено за його наказом).

1663 р. ─ Батуринські статті Івана Брюховецького

1665 р. ─ Московські статті Івана Брюховецького

1663 ─ 1665 рр. ─ Гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні (жовтень 1663 р. ─ здійснив за підтримки поляків і татар невдалий похід на Лівобережжя).

1665 ─ 1676 рр. ─ Гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні.

1666 р. ─ Російський уряд проводить майновий перепис населення Лівобережжя для визначення розмірів оподаткування.

1667 р. ─ Андрусівське перемир'я між Росією і Польщею. Поділ України на Лівобережну(у складі Росії) і Правобережну (у складі Польщі).

1668 р. ─ Похід П. Дорошенка на Лівобережжя, проголошення його гетьманом всієї України (І. Брюховецького вбили його власні козаки). П. Дорошенко призначає наказним гетьманом Лівобережжя Д. Многогрішного і повертається на Правобережжя.

1669 ─ 1672 рр. ─ Гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережжі. Глухівські статті (реєстр 30 тис. і 1 тис. найманців).

1669 р. ─ П. Дорошенко укладає союзний договір з Туреччиною.

1669 ─ 1672 рр. ─ Турецько-польська війна за Правобережжя.

1672 р. ─ Бучацький мирний договір між Польщею і Туреччиною (Польща відмовляється від претензій на Правобережжя).

1672 ─ 1676 рр. ─ Турецько-польська війна за Правобережжя.

1676 р. ─ Журавненський мирний договір між Туреччиною і Польщею (Поділля залиш. в складі Туреччини, Правобережжя визнається козацькою територією гетьмана П. Дорошенка)

1672 ─ 1687 рр. ─ Гетьманування І. Самойловича на Лівобережжі. Конотопські статті.

1674 р., 1676 р. ─ Проголошення І. Самойловича гетьманом всієї України. Російсько-козацькі походи на Правобережжя (взяття ними столиці ─ Чигирина).

1674 р. ─ Перше видання “Синопсису” Інокентієм Гізелем - нарису історії України

1677 ─ 1681 рр. ─ ІІІ гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі (призначений турецькою владою).

Московсько-Турецька війна за Правобережжя.

1677 р. ─ І Чигиринський похід турків і татар. Невдалий

1678 р. ─ ІІ Чигиринський похід турків і татар. Взяття Чигирина.

1681 р. ─ Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною і Кримським ханством (Правобережжя відходить до Туреччини).

Турки позбавляють гетьманства Ю. Хмельницького.

1683 р. ─ Польща відновлює владу над Правобережжям.

1685 р. ─ Універсал польського короля Яна Собеського про відновлення козаччини на Правобережжі (скасовано 1699 р. польським сеймом).

1685 р. ─ Київським митрополитом обрано луцького єпископа Гедеона який присягнув на вірність московському патріарху Йоахиму.

1686 р. ─ Константинопольський патріарх Діонісій через підкуп з російської сторони визнає правосильність цього акту.

1686 р. ─ "Вічний мир” між Росією і Польщею (підтверджено більшість умов Андрусівського перемир’я, Київ відходив до Росії).

1687 р. ─ І Кримський похід рос.-коз. військ (60 тис. росіян і 50 тис. козаків) у Крим. Російськими військами командував В. Голіцин. Закінчився невдало (війська не дійшли до Криму), внаслідок нього з гетьманства скинуто І. Самойловича.

1687 ─ 1708 рр. ─ Гетьманування Івана Мазепи. Коломацькі статті (реєстр 30 тис.).

1689 р. ─ ІІ Кримський похід рос.-коз. військ (40 тис. козаків) у Крим. Російськими військами командував В. Голіцин. Своєї мети не досяг (війська дійшли до м. Перекоп і за наказом В. Голіцина повернулись назад).

1691 р. ─ Універсал І. Мазепи проти переходу козаків в селянський стан.

1695 ─ 1696 рр. ─ Азовські походи рос.-коз. військ. Перший закінчився невдало (війська підійшли до фортеці Азов в гирлі р. Дон, але не змогли її взяти). Під час другого походу було взято фортецю Азов.

1698 ─ 1699 рр. ─ Карловицький мирний конгрес. До Польщі відходить Поділля і Правобережжя, за Росією залишається здобутий нею Азов.

1701 р. ─ Універсал І. Мазепи про дводенну панщину.

1702 ─ 1704 рр. ─ «Паліївщина». Визвольне антипольське повстання на Правобережжі. Семен Палій ─ Білоцерківський полковник (опорне місто ─ Фастів).

1705 р. ─ В Києві поставлено першу історичну драму «Володимир» Феофана Прокоповича (присвячена Івану Мазепі).

1707 ─ 1719 рр. ─ Адміністративна реформа в Росії, утворення губерній (8).

1708 р. ─ Таємний договір між І. Мазепою і Карлом XII. І. Мазепу підтримав кошовий отаман Запорізької січі К. Гордієнко (з 1 тис козаків).

1708—1722 рр. ─ Гетьманування стародубського полковника І. Скоропадського.

1708 р. ─ Зруйнування російськими військами О. Меншикова гетьманської столиці — м. Батурина. Решетилівські статті (1709 р.)

1709 р. ─ Зруйнування російською армією О. Меншикова Чортомлицької Січі.

1709 р. ─ Полтавська битва. Поразка шведів.

1709 р. ─ Смерть гетьмана І. Мазепи в Бендерах (турецька територія).

1710, квітень Обрання гетьманом України П. Орлика в Бендерах. Ухвалення Конституції ("Пакти прав і вольностей Війська Запорозького")

1711 р. ─ Похід П. Орлика на Правобережжя (за підтримки поляків і татар). Закінчився поразкою.

1711 р. ─ Прутський (р. Прут, м. Ясси, Молдова) похід російського війська Петра І. Капітуляція росіян.

Прутський договір (зокрема, фортеця Азов переходила до Туреччини).

1711 р. ─ Заснування Олешківської Січі.

1714 р. ─ Указ Петра І про заборону вивезення з Гетьманщини будь-яких товарів.

1717 ─ 1721 рр. ─ Петро І створює на зміну 44 приказам 11 колегій.

1720 р. ─ Указ Петра І про заборону друкувати книжки укр. мовою.

1721 р. ─ Петро І приймає титул імператора (Московська держава стає іменуватися імперією).

1722 ─ 1727 рр. ─ Діяльність першої Малоросійської колегії. Голова ─ С. Вельямінов.

1722 ─ 1724 рр. ─ П. Полуботок - наказний гетьман Лівобережної України

1724 р. ─ Коломацькі петиції ─ два звернення гетьмана і старшини до Петра І про відновлення державних прав України.

1722 ─ 1794 рр. ─ Роки життя Г. Сковороди.

1727—1734 р. ─ Гетьманування Д. Апостола.

1728 р. ─ Петро ІІ видає документ «Решительные пункты» (регулював відносини Гетьманщини з Росією).

1728 ─ 1743 рр. ─ Складання кодексу «Права за якими судиться малоросійський народ».

1729 р. ─ Відкриття Глухівської музичної школи.

1729 ─ 1730 рр. ─ Гетьманом Д. Апостолом проведено «Генеральне слідство про маєтності» (було повернуто до попереднього статусу землі незаконно передані в приватну власність).

1734 р. ─ Антипольське гайдамацьке повстання на Правобережжі під проводом Верлана (сотника надвірних козаків). Придушено з допомогою росіян.

1734 ─ 1750 рр. ─ "Правління гетьманського уряду" ─ видозміненої Малоросійської колегії. Голова ─ О. Шаховський, пізніше І. Баратинський.

1734 р. ─ Заснування Нової Січі на р. Підпільній.

1747 р. ─ Указ імператриці Єлизавети «Про буття в Малоросії гетьманові за колишніми звичаями».

1750 р. ─ Велике гайдамацьке повстання на Правобережжі. Придушено з допомогою росіян.

1750 ─ 1764 рр. ─ Гетьманування К. Розумовського (права рука ─ Григорій Теплов). Переніс столицю з Глухова у Батурин.

1752 р. ─ Царський указ про заборону поширювати холопство на українців.

1760 р. ─ Універсал К. Розумовського про обмеження переходу селян до інших господарів.

1764 р. ─ Царський указ Катерини ІІ про ліквідацію гетьманської влади в Україні.

1764 ─ 1786 рр. ─ Друга Малоросійська колегія. Голова ─ П. Рум’янцев.

1765 р. ─ Перетворення козацьких полків Слобожанщини в регулярні війська.

1765 ─ 1769 рр. ─ П. Рум’янцев проводить так званий Генеральний опис Малоросії (став основою для підвищеного оподаткування).

1768 ─ 1774 рр. ─ Російсько-турецька війна (головноком. ─ П. Рум’янцев). Перемога Росії

Кючук-Кайнарджійський мирний договір (Росія приєднала част. Північного Причорномор’я).

1768 р. ─ Коліївщина ─ гайдамацьке антипольське повстання на Правобережній Україні під проводом М. Залізняка та І. Гонти. Придушено з допомогою росіян.

1768 ─ 1772 рр. ─ Барська конфедерація ─ об’єднання польських шляхтичів, які виступали проти втручання Росії в справи Польщі і реформ її внутрішнього устрою. Були розбиті рос. військами О. Суворова.

1772 р. ─ Перший поділ Польщі. Приєднання Східної Галичини до Австрії та Східної Білорусі до Росії.

1770 ─ 80-ті рр. ─ Реформи Марії-Терезії і Йосифа ІІ.

1773 р. ─ Антоній Піллер відкриває в Львові єдину друкарню.

1774 р. ─ Загарбання Австрією Буковини.

1775 р. ─ Ліквідація Росією Запорозької Січі (генералом П. Текелієм). Останній кошовий ─ Петро Калнишевський.

1775—1828 рр. ─ Задунайська Січ.

1776 р. ─ У Львові виходить перша укр. газета (франц. мовою) «Газетт де Леополіс» («Львівська газета»).

1781 ─ 1783 рр. ─ Ліквідація сотенно-полкового устрою Лівобережжя і Слобожанщини, перетворення козацьких полків Лівобережжя в регулярні війська, створення намісництв за російським зразком.

1783 р. ─ Маніфест Катерини ІІ про приєднання Кримського ханства до Росії

1783 р. ─ Царський указ про закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні.

В. Капніст пише «Ода на рабство» (спрямована проти остаточної Ліквідації козацьких полків і запровадження кріпацтва).

1783 р. ─ Заснування Севастополя.

1784 р. ─ Відновлено діяльність Львівського університету.

1785 — «Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством.

1787 ─ 1791 рр. ─ Рос.-тур. війна (головноком. ─ О. Суворов). Перемога Росії.

Ясський мирний договір (Росія остаточно приєднала південноукраїнські землі).

1787 ─ 1809 рр. ─ «Studium Rutenum» ─ заклад при Львівському університеті, призначався для підготовки греко-католицьких священників.

1788 р. ─ Утворення Чорноморського козацького війська. Перший кошовий отаман ─ С. Білий. (1792 р. ─ З частини козаків створено Кубанське козацьке військо).

1789 р. ─ Відкриття в Харкові першого постійного театру.

1791 р. ─ В. Капніст викладає в Берліні свій план включення України до складу Пруссії.

1793 р. ─ Другий поділ Польщі. Включення Правобережної України і центральної Білорусі до складу Росії.

1795 р. ─ Третій поділ Польщі. До складу Росії відійшли Західна Волинь, Західна Білорусь, Литва і Латвія.

1796 р. ─ Запровадження кріпацтва на південноукраїнських землях.

1797 р. ─ Офіційно встановлено триденну панщину.

1798 р. ─ Видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди» І. Котляревського. Ознаменувала появу нової укр. літер. мови і сучасної укр. літератури.

1801 р. ─ Указ Олександра І про право купцям, міщанам, державним селянам купувати незаселені землі і вести господарство використ. найману працю.

1803 р. ─ Указ Олександра І про «вільних хліборобів», згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм земельні наділи.

1804 р. ─ Відкриття в Чернігові першого в Україні ремісничого училища.

1805 р. ─ Відкриття Харківського університету.

1810 р. ─ Перший загальний перепис в Російській імперії.

1812 р. ─ Рос.-франц. війна (вирішальна Бородінська битва). Перемога росіян над військами Наполеона

1812 р. ─ Закладення в Криму Нікітського ботанічного саду.

1813 ─ 1835 рр. ─ Антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка.

1813 ─ 1873 рр. ─ Роки життя С. Гулака-Артемовського ─ автора першої української опери “Запорожець за Дунаєм”.

1816 ─ 1821 рр. ─ Діяльність таємних декабристських організацій «Союз порятунку» (Петербург), «Союз благоденства» (Москва) побічні управи якого діяли в Кишиневі, Тульчині, Полтаві, Києві тощо (1821 р. ─ переформовані в Південне і Північне товариства).

1816 р. ─ І. Могильницький засновує в Перемишлі «Клерикальне товариство» (розповсюджувало релігійні тексти укр. мовою).

1816 ─ 1819 рр. ─ В Харкові виходить перший масовий журнал «Украинский вестник».

1817 ─ 1857 рр. ─ Існування військових поселень.

1817 р. ─ Відкриття Юзефом Оссолінським (істориком, літературознавцем, громадським діячем) Львівского інституту «Оссоленіуму».

1817 р. ─ Закриття царським урядом Києво-Могилянської акдемії.

1818 р. ─ О. Павловський видає граматику з першим описом живої укр. мови (додавався рос.-укр. словник на 1130 слів).

1818 р. ─ Дозвіл представникам всіх станів засновувати промислові підприємства.

1818 р. ─ В Полтаві створено масонську ложу «Любов до істини» Михайлом Новиковим.

В Києві виникає «Ложа об’єднаних слов’ян». Готували до вступу в таємні декабристські організації.

1819 р. ─ В. Лукашевич створює нелегальну організацію Малоросійське таємне товариство (мала за мету незалежність України). Основні програмні документи містились в «Катехізисі автономіста» (В. Лукашевич).

1819 р. ─ Грузин М. Цертелєв видає першу збірку укр. історичних дум.

1820 р. ─ Заснування в Ніжині Гімназії вищих наук.

1822 ─ 1830 рр. ─ Чотиритомна «Історія Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського.

1823 р. ─ «Граматика язика словено-руського» І. Могильницького. Перша в Галичині граматика книжної укр. мови.

1825 ─ 1826 рр. ─ Повстання Чернігівського полку Південного товариства декабристів (голова П. Пестель, потім С. Муравйов-Апостол.

1827 р. ─ М. Максимович вперше видає збірку ліричних народних пісень.

1830 ─ 1831 рр. ─ Польське визвольне повстання (розпочалося в Варшаві польськими офіцерами, мало за мету відновл. Державності Польщі в кордонах 1772 р.). Повстанці висували гасло «За нашу і вашу свободу». Було виключно польським і зазнало поразки.

1832 ─ 1864 рр. ─ Існування Азовського козацького війська (до 1853 р. ─ наказний отаман Й. Гладкий).

1833 ─ 1837 рр. ─ Діяльність напівлегального просвітительсько-літературного гуртка «Руська трійця» (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький).

1834 р. ─ Відкриття Київського університету Св. Володимира (перший ректор М. Максимович).

1834 р. ─ Виходять друком «Малоросійські повісті» Г. Квітки-Основ’яненка, який став засновником укр. прози.

1834 р. ─ «Азбучна війна» в Галичині (В. Лозинський виступив з пропозицією заміни кирилиці на латинку).

1836 р. ─ Греко-католицький священник М. Шашкевич виголошує першу україномовну релігійну проповідь.

1837 р. ─ Видання в Будапешті літературного альманаху “Русалка Дністровая” (написаний народною мовою).

1840 р. ─ Видання в Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка.

1842 ─ 1843 рр. ─ П’ятитомна «Історія Малоросії» М. Маркевича.

1846 р. ─ Перше видання в Москві “Історії русів” (Й. Бодянським).

1846 ─ 1847рр. ─ Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (12 осіб).

Організатори: М. Гулак, П. Куліш, Т. Шевченко,

М. Костомаров («Закон Божий, або Книга буття укр. народу»),

В.Білозерський («Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія»).

За мету бачили демократично-християнську незалежну Україну в конфедеративному зв’язку таких же держав. Було ліквідоване внаслідок доносу студента О. Петрова.

1847—1848 — запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил».

1848 ─ 1849 рр. ─ Революційні події в Австрійській імперії.

1848 ─ 1851 рр. ─ Існування у Львові першої укр. політ. організації ─ ГРР (Головна руська рада). Голова ─ Григорій Якимович. Друкований орган ─ газета «Зоря галицька».

1848 р. ─ У Львові зібрався Собор руських учених (було схвалено єдину граматику укр. мови, висунуто вимоги до влади).

1848 р. ─ У Львівському університеті відкрита кафедра укр. мови і літератури (Я. Головацький).

1848 ─ 1849 рр. ─ Діє перший австрійський парламент (39 українців).

1848 р. ─ Ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині (1853 р. ─ на Закарпатті).

1848 р. ─ Селянське повстання на Буковині під проводом депутата парламенту Л. Кобилиці.

1852 р. ─ Засновано Київський центральний архів (став головним джерелом для вивчення укр. історії).

1853 ─ 1856 рр. ─ Кримська війна.

1855 р. ─ Розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козаччини».

1856 р. ─ «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення селян Катеринославщини та Херсонщини.

1860 ─ 1861 рр. ─ Гурток київських хлопоманів поступово трансформується в таємну організацію «Українська громада» (В. Антонович, П. Чубинський, М. Драгоманов і. т. д.).

1861 р. ─ Царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії.

1861 ─ 1862 рр. ─ Видання в Петербурзі щомісячного громадсько-політичного і

літерат. журналу укр. мовою «Основа» (засновники В. Тарновський, Г. Ґ алаґан).

1862 р. ─ В Львові засновано першу народовську (українську) організацію Галичини.

1862 р. ─ Фінансова реформа (зосереджувала управління грошовим господарством в руках міністерства фінансів).

1862 р. ─ С. Гулак-Артемовський створює першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм».

1862 р. ─ П. Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна…».

1863 р. ─ Валуєвський циркуляр про заборну діяльності недільних шкіл, видання укр. мовою наукових, релігійних, освітніх праць.

1863 — Написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту до сучасного гімну України.

1864 р. ─ Земська реформа (створено виборно-станові органи влади в масштабі губернії і повіту, відповідали тільки за господарські, культурні справи і. т. д.).

─ Судова реформа (суд ставав незалежним від адміністрації, загальностановим, гласним).

─ Шкільна реформа (представники всіх станів отримали можливість здобувати освіту усіх рівнів).

1865 р. ─ Відкриття Новоросійського університету в Одесі.

1865 — Відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта.

1867 р. ─ Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську (внаслідок поразки Австрії в війні з Пруссією).

1868 р. ─ Заснування культурно-просвітницького товариства “Просвіта” у Львові (голова ─ А. Вахнянин).

1869 р. ─ Заснування в Чернівцях культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда» (1884 р. перейшло до народовців від москвофілів).

1873 р. ─ Заснування Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1892 р. Наукове товариство ім. Т. Шевченка, яке 1897 р. очолив М. Грушевський).

1873 р. ─ В Києві засновано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

1874 р. ─ Військова реформа (запровадила загальну військову повинність, з 21 року, 6-7 років для осіб без освіти).

1875 р. ─ Заснування Чернівецького університету.

1878 ─ 1882 рр. ─ М. Драгоманов організовує видання в Швейцарії першого укр. політичного журналу (переправлявся в Україну).

1876 р. ─ Емський указ Олександра II про заборону видавати і ввозити з-за кордону літературу укр. мовою, використовувати укр. мову на сцені, викладати нею в початкових школах.

1876—1879р. ─ Діяльність народницької організації «Земля і воля».

1877 — «Чигиринська змова».

1882 р. ─ Сворення в Єлисаветграді М. Кропивницьким першої української професійної трупи ─ Товариства українських акторів.

1885 р. ─ Заснування Народної Ради (Львів, очолив Ю. Романчук) ─ керівного політичного органу народовців.

1890 р. ─ Утворення Русько-Української радикальної партії (РУРП) І. Франком та М. Павликом — першої укр. політ.партії. Стояла на позиціях автономізму, багато уваги приділяла соціальним питанням.

1891 р. ─ В Каневі створено першу наддніпрянську. політ. партію ─ нелегальну студентську організацію «Братство тарасівців» (засн. І. Липа, М. Міхновський, В. Шемет; члени М. Коцюбинський, Б. Грінченко, М. Вороний і. т. д.). ЇЇ програму доповнила «Декларація віри молодих українців» (надр. 1893 р. в львівській газеті «Правда»). Метою була повна незалежність України. (1893 р. розпалася через арешт 20 членів за «українофільську пропаганду»).

1895 р. ─ Ю. Бачинський видає брошуру «Україна irredenta (уярмлена)». В ній доводилась необхідність політ. самостійності України задля її економічного і культурного піднесення.

1897 р. ─ Всеукраїнський з’їзд громад в Києві, створена «Загальна українська безпартійна демократична організація».

1897 — організація київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу»;

— перший загальний перепис населення Росії;

— на Харківському паровозобудівному заводі завершено будівництво першого паровоза.

1899 р. ─ Створення у Львові Української національно-демократичної партії (УНДП), яка об’єднала групу народовців, деяких радикалів, зокрема Ю. Романчука, К. і Є. Левицьких, В. Охрімовича, І. Франка (головна мета ─ незалежність України).

1899 р. ─ Створення Української соціал-демократичної партії (УСДП) з частини РУРП (Ю. Бачинський, С. Вітик, М. Ганкевич). Друкований орган ─ газета «Воля». Засновувалася як частина австрійської соціал-демократії, під впливом якої відмовилися від пункту своєї програми про незалежну укр. державу.

Поиск по сайту: