Визначте наявні в реченнях фонетичнi засоби стилiстики

Прочитайте. Чи має, на вашу думку, сенс звукосимволічна теорія походження мови? Відповідь підтвердіть прикладами.

Німецький філософ ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Г. Лейбніц уважав,

що слова виникли завдяки стихійному, інстинктивному

наслідуванню їхнього звучання відповідно до тих вражень, які

отримували первісні люди від довколишніх предметів, звірів, реалій

тощо. У тих природних звуках він убачав не «справжнє коріння», а

лише «соки, якими живиться коріння мови». Відповідно до цього

виникла звукосимволічна теорія походження мови, за якою звуки

передають враження про навколишній світ. Цю теорію

підтримували такі визначні лінгвісти, як В. Гумбольдт («…звук за своєю індивідуальною якістю вказує на якість предмета»), Я. Грімм,

Г. Штайнталь, О. Потебня, Ш. Баллі. Отже, за Г. Лейбніцом, є звуки

сильні й шумні, а є м’які й тихі – і ті, й інші передають відповідні

уявлення. Приголосні символізують твердість, гладкість.

Наприклад, звук [р] викликає сильний рух і шум, тому в

найрізноманітніших мовах він передає слова зі значенням сильної

дії. Найпоказовіші тут поетичні приклади. Як не згадати

Франкового «Вічний р еволюціоне р — / Дух, що тіло р ве до бою, / Р ве

за поступ, щастя й волю, —/ Він живе, він ще не вме р. / Ні

попівськії то р ту р и,/ Ні тю р емні ца р ські му р и, / Ані війська

мушт р овані, / Ні га р мати лаштовані, / Ні шпіонське р емесло / В

г р іб його ще не звело» («Гімн»). Не менш промовистим є Шевченкове:

«За к р ажу, за войну, за к р ов, / Щоб б р атню к р ов п р олити, п р осять

/ І потім в да р тобі п р иносять / З пожа р у

вк р адений пок р ов» («Кавказ»). Статикою

руїни наповнений повторюваний [р] у

В. Стуса: «Яка несте р пна р ідна чужина. /

Цей пога р р аю, х р ам, зазналий скве р ни»;

«Пощо, недоле осо р ужна, оця п р ост р ація

поко р ?»

Звук [лі5] позначає тихий і м’який шум. Як

зазначає Г. Лейбніц, властивість цього звука

привела до того, що за його допомогою в

латинській, верхньонімецькій та інших

мовах творять слова зі зменшувальним

значенням – себто поняття формує для себе

звукову оболонку слова. Таки жодна наша

колискова не містить скупчення шиплячих,

свистячих та дрижачого [р], але неодмінно

наявний у ній[лі5], що нагадує задоволене

белькотіння дитини в колисці: «Ой л ю л і,

л ю л і, моя дитино».

О. СМОЛЯНІНОВА.

Прочитайте. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

Визначте наявні в реченнях фонетичнi засоби стилiстики.

1. Шумить ж..ття журливе жовте ж..то, подiй х..тає повнi

колоски. Додолу вiт..р гне плоди важкi, як спiє зерно людських мрiй

налите (Б._I. Антонич). 2. Куйовдить вiтер срiбний струм осик, i

полохливе листя щось л..пече, мов немовля настрашене...

(Є. Маланюк). 3. Ходжу у ліс, в його осінню тишу, у тихе шел..стіння

вітрове. Бо тільки в нім я від трудів оддишу, обл..шу клопіт в шепоті

д..рев (В. Іващенко). 4. Схопився вiт..р по дiбровi i полохливо втiк у яр

(Олександр Олесь). 5. Мiж межами жваво, живо жовте ж..то жнуть

ж..нцi (Д. Загул). 6. Ж..не з гір бур..лом, котить валуни, ріка глухо

гуркоче, пер..мелюючи все в гл..бині на кам’яних своїх жорнах.

Серед брудних бурунів пл..ве дер..во з..лене, гіллясте! (З журналу).

􀂋Позначте орфограми. Поясніть напи$

сання слів.

Розкажіть, як ви мрієте провести свій

вихідний день. Уживайте стилістичні

засоби фонетики.

Доберіть і запишіть приклади

звукової епіфори з текстів художньої

літератури, популярних пісень тощо.

Роздивіться репродукцію картини

Д. Стецька. Пригадайте пісню,

співзвучну настроєві картини.

Дмитро СТЕЦЬКО.

Поиск по сайту: