Конфлікти у військових колективах та шляхи їх подолання

Шляхи вирішення конфліктів передбачають свідомі, активні дії осіб, зацікавлених в позитивному для групи вирішені суперечностей, використовуючи для цього певні конструктивні заходи.

Однією із складних у практичному відношенні задач, що стоять перед військовим колективом, - оптимальне, справедливе вирішення конфлікту.

Існуюча не один десяток років на заході наука, яка зовсім недавно отримала розвиток і у нас, конфліктологія описує п’ять основних способів вирішення міжособистісних суперечностей.

1. Односторонній відступ - коли один із опонентів жертвує своїми інтересами /повністю чи частково/ на користь іншого;

2. Компроміс - коли вирішення суперечностей вирішується взаємними відсутностями опонентів у тому, що вони не вважають для себе головним;

3. Співробітництво - коли суперечності вирішуються сумісними зусиллями і призводять до виграшу обох сторін;

4. Уникнення конфлікту - відхід від проблем, виключення з конфліктної ситуації, відпуск рішення суперечних питань “на самоплив”.

5. Власне конфлікт - найбільш гострий спосіб вирішення значимих для опонентів суперечностей.

Відповідно і наслідки конфліктів можуть бути самими різноманітними:

1. Повне знищення конфронтації шляхом взаємного примирення сторін чи за допомогою організаційно-структурних змін (переводу до іншого підрозділу і т.ін.);

2. Усунення конфронтації, коли одна із сторін виходить переможцем, чи коли обидві сторони у різних ступенях задовольняють свої домагання, обидві сторони програють і отримають “негативне” задоволення;

3. Послаблення конфлікту чи зняття його шляхом уступок однієї з сторін;

4. “Трансформація” конфлікту, переростання його в інший, видозмінений конфлікт чи в принципово новий, вирішення якого дозволяє чи знизити першопочатковий конфлікт, чи залишає його невирішеним, але “затьмарює” його своїм ефектом, чи відсуває на другий план;

5. Поступове загасання конфлікту шляхом його довільного перебігу, коли а ні учасники, а ні керівники не вживають рішучих заходів щодо його ліквідації;

6. Механічне знищення конфлікту - несподіване переформування підрозділу, перевід одного чи обох учасників у інші підрозділи, звільнення у запас.

Для успішного вирішення конфліктів необхідно реалістично оцінити і проаналізувати кожну конфліктну ситуацію. Це означає вміння:

відрізняти безпосередній привід конфліктного зіткнення від його причини, який може маскуватися учасниками конфлікту;

визначити “ділову” /об’єктивну/ зону конфлікту, тобто встановити, в якій мірі предмет розбіжностей стосується службових питань, а у якій - особливостей взаємовідносин опонентів;

з’ясувати мотиви вступу людей у конфлікт;

визначити спрямованість конфліктних дій учасників конфлікту, маючи на увазі, що у засобах, які використовуються сторонами, відбиваються мотиви участі у конфлікті.

Щоб отримати об’єктивну і всебічну картину того, що відбувається, необхідно вислухати всіх учасників конфлікту, виявляючи при цьому безпристрасність, стриманість, не роблячи попередніх висновків. Слід зосередити увагу на об’єкти конфлікту і позиціях його учасників не роблячи акценту на їх особистісних особливостях. Необхідно уникати проявів тенденціозності, упередженості, що породжується особистісними симпатіями чи антипатіями до учасників конфлікту.

Дані досліджень вказують, що для конструктивних вирішень конфліктів, для їх подолання необхідно прямувати до забезпечення взаєморозуміння конфліктуючих сторін, усвідомлення предметного, а не особистісного характеру протиріч.

Світові досягнення в конфліктології свідчать, що найбільше бажаним шляхом вирішення конфлікту є співробітництво, бо саме на цьому шляху обидві сторони, що конфліктують, мають змогу досягти позитивних результатів, обидві можуть виграти. Але завдяки обмеженості наших знань, а також завдяки особливостям, які накладають на спілкування /особливо конфліктне/ емоційні стани, люди поводять себе згідно зі своєю, так би мовити “життєвою програмою”, яка і визначає стратегію поведінки, в тому числі і в конфлікті.

Таким чином, кожній посадовій особі у своїй діяльності необхідно звертати серйозну увагу на психологічні аспекти спілкування підлеглих, особливо в такій гострій ситуації, якою постає міжособистісний конфлікт. Неуважне ставлення до нього, невміння швидко і ефективно реагувати на виникаючі протиріччя ведуть до помилок, збочень в роботі з людьми, до погіршення взаємин у підрозділі.

Поиск по сайту: