Луг біля с. Мостище – с. Делева - с. Долина – с. Сокирчин – с. Возилів - с. Монастирок – травертиновий водоспад «Дівочі сльози» (радіальний піший вихід) – с. Незвисько

- місце виходу

- місце ночівлі

- напрям руху (водна частина)

- напрям руху (піша частина)

- небезпечні ділянки

- місце краєзнавчого дослідження

День четвертий

Серпня

Маршрут: Днівка

Метеоумови: Зранку ясно, сонячно, ближче до полудня – легкий сх. вітер, безхмарно, +28°С.

День п’ятий

Серпня

Маршрут: с. Незвисько – с. Лука – с. Раковець – Раковецький замок (радіальний піший вихід) – с. Уніж – туристична стоянка «Біля дуба» – туристична стоянка «Копачинці» – с. Губин – урочище «Червона гора»

Кілометраж: 28,9 км – сплав, 0,4 км - пішки

Чистий ходовий час: 5 год. 30 хв.

Метеоумови: Цілий день, ясно, сонячно, ближче до полудня – пори

ви сильного пд.-сх. вітру, спекотно, +28°С, на вечір –

вітер вщухає.

Природні та штучні перешкоди, небезпечні ділянки: При низькому рівні води з’являються мілини та окремі каміння. Групу з трьох островів проходимо по правій вузькій протоці. Острів біля с. Губин – по правій протоці. Перед місцем впадіння р. Стрипи – велика мілина по ширині Дністра.

Ранок п’ятого дня видався теплим та безвітряним. Після сніданку йдемо у магазин с. Незвисько, щоб поповнити продукти. Трохи чекаємо на свіжий хліб. Від місця ночівлі стартуємо о 12⁰⁰, напрям руху - 135°, абсолютна висота рівня води – 173 м, ширина ріки – 210 м. До Незвиського мосту – 1,2 км. Йдемо серединою ріки, глибина сягає до 1 м, справа мілини та поодинокі валуни. Міст плануємо проходити у другому зліва прольоті (фото 69) (найбезпечніший варіант при низькому рівні води). Зліва продовжується село Лука. Через 15 хв. сплаву, проходячи лівий поворот ріки, спостерігач вказав на сторожову башту Раковецького замку (фото 70, 71).

Після повороту рухаємось за А=15° і в 13⁰⁰ причалюємо до правого берега перед першою хатою с. Раковець (3,1 км від моста). Робимо піший радіальний вихід до замку. Відстань від річки до сторожової башти – 200 м, проходимо її добре втоптаною стежкою, повільно піднімаючись догори. Залишки Раковецького замку (фото 72-73) детально описано у розділі 9 «Опис краєзнавчої роботи на маршруті». Зійшовши до ріки, одягаємо страхувальні жилети, шоломи, готуємось до подальшої подорожі (фото 74). Поповнюємо запаси води з джерела і в 13³⁵ відчалюємо і продовжуємо сплав. На правому березі ще протягом 2,5 км тягнеться село Раковець (фото 75). Справа минаємо пришвартований двоповерховий туристичний пліт (фото 76). Течія під правим берегом найшвидша і ми залюбки її використовуємо. Лівий берег крутий і заліснений. В 13⁵⁰ проходимо село Раковець, а ще через 10 хв. входимо в правий поворот ріки. В 14¹⁰ причалюємо до берега. Тут під лісом гарне місце для відпочинку, можна знайти приємний затінок у спеку, поряд гарний пляж з неглибокою водою та дном, встеленим дрібною галькою. Проводимо заняття по рятуванню на воді, купаємось і потім обідаємо.

В 15²⁰ продовжуємо сплав. Пройшовши поворот йдемо в пд.-сх. напрямку, де нас стримує сильний зустрічний вітер. Вихід один, ділянку в 1,5 км проходимо під правим берегом. Через 20 хв. веслування та боротьби з вітром вирішуємо відпочити. Стаємо на лівому березі на краю лісу перед лівим поворотом ріки. Тут в яру можна набрати дуже смачної джерельної води, є місце для стоянки. Відпочивши, продовжуємо сплав і ще 1,5 км боротьби з вітром, поки ріка не повертає на північ. Зліва проходимо с. Уніж. Високий правий берег захищає від рвучкого вітру і наступних 4,5 км сплаву будемо йти в пн.-зх. напрямку. Проходимо під лінією електропередачі та телефонною лінією, що проведені до Уніжа. Далі ріка розширюється і в кінці плеса бачимо острів (фото77). В 17⁰⁰ підходимо ближче до острова і вирішуємо йти правою протокою. Довжина острова – 400 м, права протока – 90 м, ліва – 50 м. На острові спостерігали за колонією сірих чапель. Обидва береги високі, вкриті лісом, відчуття реального каньйону. Через 1,6 км після острова на правому березі біля струмка розташована обладнана туристична стоянка «Копачинська», яку проходимо близько 17³⁵ год. Ширина ріки напроти стоянки – 100 м, абсолютна висота рівня води – 165 м, азимут руху ≈ 350°. Бачимо, що десь за кілометр ріка повертає вправо (фото78). Через 14 хв. підходимо до великої обмілини (фото 79), що утворилась перед гирлом річки Золота – лівої притоки Дністра. Мілину обходимо справа. Проходимо поворот і далі продовжуємо сплав за А=115°. В 18³⁰ підходимо до групи островів. Це три острова довжиною 395 м, 320 м та 375 м з вузькими протоками між ними. Лівий рукав Дністра тут трохи ширший (60-85 м), правий – біля 40 м. Минаємо два острови правим рукавом (фото 80) і перед третім островом робимо коротку зупинку, закріплюємо спорядження. Далі заходимо у вузьку праву протоку і попадаємо на швидку течію з різким лівим поворотом (фото 81). Далі виходимо на широке плесо, де ще метрів з 200 посеред Дністра проходить ділянка з швидшою течією. Бачимо попереду катамаран та каяки. В 19⁰⁵ минаємо правою протокою (фото 82) великий острів (довжина острова – 560 м), підходимо до лівого берега і перед с. Губин проходимо ще один острівець. Проходимо с. Губин, що розташувалось на лівому березі. Тут ріка міняє свій напрям (А=330°) і вітер стає нашим союзником. Нас легко обганяє тримісний каяк (фото 83). Двокілометрову ділянку до гирла р. Стрипи проходимо під правим берегом. Тут часто виходять на поверхню води великі валуни.

В 19⁴⁰ проходимо значну мілину, яка починається за 200-250 м від гирла р. Стрипи – лівої притоки Дністра. Глибина води тут (фото 84) сягає 20-40 см (при теперішньому рівні води в Дністрі). Перед нами на лівому березі бачимо Червону гору (абсолютна висота – близько 320 м) та місце причалу біля гирла струмка (фото 85). Пройшовши обмілину, минаємо гирло р. Стрипи (фото 86), переходимо під лівий берег, спостерігаємо цікавий «геологічний пляцок» на крутому схилі Червоної гори – виходи на поверхню різних за віком порід (фото 87). В 19⁵⁵ причалюємо до лівого берега на ночівлю. Нас запрошує до себе на пліт наш добрий знайомий, його туристи поїхали ночувати на ранчо. На плоті готуємо смачну вечерю (фото 88), відпочиваємо біля каміну (фото 89). Опускаємо навіс і ночуємо в спальниках прямо на палубі.

Картосхема маршруту V – го дня подорожі.

С. Незвисько – с. Лука – с. Раковець – Раковецький замок (радіальний піший вихід) – с. Уніж – туристична стоянка «Біля дуба» – туристична стоянка «Копачинці» – с. Губин – урочище «Червона гора»

- місце виходу

- місце ночівлі

- напрям руху (водна частина)

- напрям руху (піша частина)

- небезпечні ділянки

- місце краєзнавчого дослідження

Поиск по сайту: