Передмова

ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ З ЛІКВІДАЦІЇ, ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ СКАЗУ.

Виконавець:

Студентка 5 курсу 3 групи ФВМ

Сокова Тетяна Володимирівна

Харків, 2011

План

1. Пердмова.

2. Мета та задач.;

3. Огляд літератури.

4. Характеристика населеного пункту.

5. Епізотологічна ситуація місця виникнення захворювання.

6. Історія виникнення та перебігу захворювання.

7. Характеристика епізоотичного вогнища:

7.1 Епізотологія захворювання;

7.2. Клінічні ознаки;

7.3. Особливості патологічних ознак;

7.4. Діагностичні та лабораторні дослідження.

8. Заходи з ліквідації та запобігання поширення захворювання тварин на сказ.

9. Висновки і пропозиції.

10. Список використаної літератури.

11. Додатки.

Передмова.

Стрімкий розвиток сучасного суспільства і поява проблеми емерджентних інфекцій передбачає розробку новітніх підходів до їх вирішення.

Незважаючи на значний прогрес у галузі вірусології, імунології, молекулярної біології та генної інженерії, а також колосальні зусилля багатьох поколінь учених і практиків у боротьбі зі сказом, цей особливо небезпечний зооантропоноз залишається надзвичайно складною проблемою для багатьох країн світу в т.ч. для України, яка нині є однією із найнеблагополучніших щодо сказу країн Європи.

Щороку в світі гине від сказу 45 – 60 тис. людей, а близько 10 млн осіб отримують антирабічні щеплення з приводу укусів дикими і домашніми тваринами, що підозрюються в захворюванні. [8]

В період 60 – тих років ХХ ст. на території України розпочалась епізоотія «лисичого» сказу, яка стабільно продовжується і сьогодні, незважаючи на всі зусилля. У 2011 р. епізоотична ситуація зі сказу залишається напруженою. Це свідчаить про наявність в Україні двох типів рабічної інфекції: природновогнищевого та антропоургічного. [10]

Однією з головних причин цього є незадовільний рівень організаційних заходів, низький рівень імунопрофілактичних робіт, ослаблення контролю за виконання правил утримання собак і котів, безвідповідальність власників домашніх тварин, особливо у приміських зонах, та дачних територіях, садово – городніх ділянках, на околицях великих міст, а також відсутність засобів моніторингу, збільшення популяції лисиць, зростання популяції бродячих собак і котів, відсутність системи контролю за кількістю й міграцією цих тварин. [6]

Не менш важливе значення має також процес синантропізації лисиць, наближення місць їх мешкання до населених пуктів і контакти з безпритульними собаками. У цих умовах зростає рівень передачі вірусу, відбувається наближення вірусу до людини.

Складна епізоотична та епідемічна ситуація, що склалася в Україні зі сказу, вимагає комплексу рішучих заходів та посилення науково-методичного забезпечення з метою вирішення цієї проблеми.

Поиск по сайту: