Розміщення галузей паливно-енергетичного комплексу: вугільної, нафтової, газової промисловості та електроенергетики

В структурі промисловості України на частку паливної припадає 15% вартості основних фондів і майже 8% середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) виробляє 11% вартості промислової продукції України. ПЕК - це складна міжгалузева система видобутку й виробництва палива та енергії, їхнього транспортування, розподілу і використання. До його складу входять паливна промисловість (нафтова, газова, вугільна, сланцева, торфова) та електроенергетика, тісно пов'язані з усіма галузями національної економіки. Високими темпами зростає потреба у різних видах енергії і палива при звуженому використанні таких видів енергетичних ресурсів, як нафта, природний газ, ядерне паливо і навіть вугілля, у зв'язку з обмеженістю їх запасів і видобутку.

За обсягом виробництва палива промисловість характеризується за останні роки постійним зростанням. Так, у 1998 році обсяги склали 9586 млн. грн., у 1999 р. - 12039 млн. грн., у 2000 р. - 14575 млн. грн.

Удосконалення паливного балансу України зумовлюється передусім значною диференціацією рівнів забезпечення паливом окремих районів, діаметрально протилежних у системі видобутку і споживання палива. Тому у подальшому необхідно вдосконалювати галузеву й територіальну структуру паливного балансу, а також реконструювати розміщення основних споживачів палива. Щодо вдосконалення структури паливного балансу, то в перспективі для західних і південних районів України найекономнішими будуть електроенергія АЕС, а для східних - вугілля Донбасу,

Паливно-енергетичний баланс - це баланс виробництва, перетворення та використання всіх видів енергії: мінеральної, сонячної, вітрової, хвильової, геотермальної.

Вугільна промисловість - посідає перше ^місце за обсягами видобутку. Основний район - донецький басейн з 295 кам'яновугільними шахтами, із яких 13 з коксівним вугіллям. Видобуток з кожним роком зменшується внаслідок проблем економічного та технічного характеру. Вугільні шахти зосереджені в центрі й на півночі Донецької та півдні Луганської областей. Нове шахтне будівництво зосереджене в Західному Донбасі - Дніпропетровській області. Майже 14 млн. т кам'яного вугілля видобувають у Львівсько-волинському кам'яновугільному басейні. Дніпропетровський буровугільний басейн розташований переважно на Правобережжі України й об'єднує родовища Житомирської, Вінницької, Київської, Кіровоградської, Черкаської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Понад 58 родовищ характеризуються відкритим способом вугледобування.

Нафтова промисловість - характеризується низькими показниками, хоча багато невикористаних можливостей. Нині перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній Україні, де працюють нафтогазові управління в Чернігівській області на базі Гнідинцівського і Прилуцького родовищ, Сумській - на основі Охтирського і Качанівського родовищ і в Полтавській на базі Сагайдацького, Зачепилівського та Радченківського родовищ. Друге місце займають Прикарпатські родовища (Бориславнафтогаз і Долинонафтогаз). Видобута нафта в Україні має високу собівартість внаслідок способу і умов видобутку. Нафтопереробна промисловість представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським та Надвірнянським нафтопереробними заводами. При потребі 45 млн. тон в Україні у 2001 р. було видобуто 3,8 млн. тон. Перспективним напрямками є: розвідки на суходолі України і у підводних надрах Чорного моря, та використання нафти для виробництва двигунного палива і як сировини для хімічної промисловості.

Газова промисловість - почала інтенсивно розвиватись у 70-х роках, коли було освоєно Передкарпатську нафтогазову область (припадає 3,1% всього видобутку газу), розвідані запаси газу якої становлять 94 млрд. м³. Більша половина газових запасів (65 млрд. м³) сконцентрована в Івано-Франківській області. У Прикарпатті Дошавське родовище використовується для підземного зберігання газу. Крім Угерського, Кутківського на Прикарпатті виявлено Немирівське, Солотвинське, Мукачівське, Іршавське родовища. Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область найбільша в Україні (93,8% всього газу країни). Основні родовища газу розташовані у Харківській (Шебелинське, Хрестищенське, Дружелюбівське), Полтавській (Солохо-Диканськє), Дніпропетровській, Чернігівській областях.

У Причорноморсько-кримській нафтогазоносній станції відкрито і експлуатується родовище (із запасом 14,3 млрд. м³). Майже 4/5 газу використовуються для потреб промисловості. Торфова промисловість є однією з найдавніших галузей паливної промисловості. Основні родовища торфу зосереджені в Сумській, Чернігівській, Житомирській, Рівненській та Львівській областях. У Карпатах і Поліссі, ряді районів Лісостепу як місцеве паливо використовують дерево.

Електроенергетика є складовою частиною енергетичного комплексу і впливає на територіальну організацію продуктивних сил. Розміщення її залежить від наявності паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії. З кожним роком збільшуються обсяги виробництва електроенергії в Україні. У 1998 р. вони склали 13637 млн. грн., у 1999 р. - 17472 млн. грн., у 2000 р. - 17596 млн. грн. Усі електростанції поділяють на теплові, гідравлічні, атомні та такі, що використовують нетрадиційні джерела енергії. За останніх 35 років потужність найпоширеніших електростанцій зросла у 5 разів. Перевагами ТЕС є вільне розміщення і вдвоє дешевша вартість капіталовкладень. Найбільші ТЕС є в Донецькій області - Старобешівська, Кухарівська, Слав'янська; в Дніпропетровській - Криворізька, Придніпровська; в Івано-Франківській -Бурштинська; у Вінницькій - Ладижинська; в Київській - Трипільська. В Україні працює кілька атомних станцій: Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька. Під натиском громадськості припинено будівництво Кримської, Чигиринської, Харківської та Одеської АЕС.

ГЕС є однією з найефективніших джерел, де видобувають у 5-6 разів дешевшу електроенергію. ККД ГЕС складає біля 80%. Основні ГЕС розташовані на Дніпрі - Дніпрогес, Кременчуцька, Каховська, Дніпродзержинська, Канівська та Київська, на Дністрі - Дністровська, у Закарпатській області - Теребле-Ріцька ГЕС.

Необхідно збільшити виробництво електроенергії з нетрадиційних джерел - сили вітру, енергії сонця та хвиль. Так хвильові електростанції Чорного і Азовського морів можуть виробляти до 17 млрд. Отже, за умов забезпечення пріоритетного розвитку різних видів енергоносіїв, Україна може себе повністю забезпечити паливом та електроенергією.

Структура паливно-енергетичного балансу світу наступна: нафта - 40%; природний газ - 23%; вугілля - 31%; атомна енергія - 2%; гідроенергія - 3%; інші види - 1%. Серед загальних ресурсів викопного органічного палива на вугілля припадає 65 - 90%. Розвиток вугільної промисловості у США та Західній Європі гальмується екологічними факторами та нестачею водних ресурсів для гідровидобутку. Найбільшим виробником вугілля у 2000 р. став Китай - 1,5 млрд. т. У Європі видобуток вугілля падатиме в середньому на 3% на рік через збільшення собівартості видобутку. Серед континентів світу за запасами вугілля лідирує Північна Америка -24% світових запасів, Азія - 25%. Серед країн світу за покладами вугілля: США - 23%, Росія -13%, Китай - 11%. По видобутку лідерство займають КНР - 1 млрд. 300 млн., США - 934 млн., Індія - 285 млн., Росія - 265 млн.

Найбагатші на буре вугілля, яке використовується як хімічна сировина та в електроенергетиці, США, Китай, Австралія, Німеччина, Росія. За різними оцінками потенційні ресурси нафти у надрах Землі становлять 185- 390 млрд. т. Західна Європа споживає 705 млн. т нафти на рік. З них 24% - власний видобуток, 30% поступає з Близького Сходу, 26% - з Африки, 17% - з Росії, 3% - з інших джерел. Видобуток нафти найбільше спостерігається в Саудівській Аравії (403 млн. т), США (380 млн. т), Росії (300 млн. т), Ірані (180 млн. т.), Мексиці (150 млн. т.), КНР (150 млн. т).

Одним із специфічних видів палива є торф. За його запасами виділяються країни північної півкулі помірних широт Росія, Україна, Білорусь, Естонія.

Запаси природного газу у світі оцінюються в 140 трлн. м³. За запасами газу лідирує Росія - 46 трлн. м³, Іран - 21 трлн. м³, ОАЕ - 5,3 трлн. м³, Саудівська Аравія - 5,2 трлн, м³, США - 4,6 трлн. м³. За видобутком у 2000 р. лідирувала Росія 560 млрд. м³, США - 538 млрд.м³, Канада -145 млрд. м³. З країн Латинської Америки за запасами й видобутком газу можна виділити Венесуелу, Аргентину, Бразилію. У Західній Європі за розмірами видобутку і експорту газу виділяються Нідерланди з найбільшим родовищем природного газу - Гронінгем.

За обсягом виробництва електроенергії перше місце належить США. 75% світового виробітку електроенергії припадає на: США, Росію, Японію, Китай, Канаду, Німеччину, Францію, Англію, Бразилію, Італію. За виробництвом електроенергії перед у світі беруть ТЕС. Питома вага гідроенергії у світовому енергетичному балансі на середину 90-х років дорівнювала 20%. За потужністю і кількістю електростанцій першість належить Бразилії, США та Венесуелі. За оцінками МАГАТЕ у світі діє 445 реакторів загальною потужністю 2,2 трлн. кВт у 33 країнах. Ядерна енергетика у загальному обсязі виробництва енергії у 2000р. становила 19%. До першої десятки за обсягом виробітку електроенергії на АЕС увійшли: США, Франція, Японія, Росія, Канада, Англія, Швеція, Іспанія, Корея.

3. Структура, перспективи розвитку будівельного комплексу. Будівельний комплекс включає: виробництво будматеріалів, власне будівництво, будівельне машинобудування та проектно-конструкторські і дослідні роботи в галузі будівництва. До виробництва будматеріалів належать такі галузі: цементна, азбестоцементних виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будматеріалів, пористих заповнювачів. В Україні розроблені родовища вогнетривких глин, каолінів, кварцитів, будкаменя. Основна продукція галузі - стінові (цегла, бетонні, гіпсопанельні, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельний гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, толь, руберойд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, кераміка, фаянс, сантехнічні вироби.

Найбільші центри промисловості будматеріалів - Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь, Кривий Ріг. Цементна промисловість представляється найбільшими цементними комбінатами Амвросіївським (Донбас), Краматорським, Єнакіївським, Балаклійським (Харківська), Дніпропетровським, Криворізьким, Миколаївським (Львівська область), Здолбунівським (Рівненська область), Кам'янець-Подільським, Ямщицьким (Івано-Франківська область). В Україні на кожне із 15 підприємств цементної промисловості приблизно припадає 1,3 млн. т цементу в рік. Цемент завозять у Сумську, Чернігівську, Київську, Херсонську та Черкаську області.

З кожним роком збільшуються обсяги виробництва промисловості будматеріалів. Так у 1998 р. вони склали 2696 млн. грн., у 1999 р. - 330 млн. грн., у 2000 р. - 3799 млн. грн.

Збірний залізобетон виготовляють на 25 виробничих об'єднаннях Харкова, Львова, Кривого Рогу, Луганська, Сум. Домобудівні комбінати розміщені в усіх областях країни, випускають щороку 5,5 млн. м³ залізобетонних конструкцій. Основні підприємства великопанельного та об'ємно-блокового домобудування розміщені в: Київській, Харківській, Полтавській, Херсонській, Запорізькій областях. Виробництво цегл й. зосереджене в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Бахматі, Слов’янську, Чернігові, Львові, Івано-Франківську. Користуються попитом за кордоном цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь, граніти, лабрадорити, мармур, мармуровидні вапняки. Керамзит виробляють з легкоплавильних глинистих порід, термозит (шлакова пемза) - в доменних печах; перліт - з природної сировини, яка залягає в Закарпатті.

Виробництво будкераміки зосереджене в Харківській, Львівській областях, Слов’янську (Донецька область). Працюють керамічні заводи в Києві, Артемівську. Будівельний фарфор і фаянс виробляють у Славуті (Хмельницька область), електроізоляційні вироби в Первомайську (Житомирська область), у Слов’янську (Донецька область).

В Україні щороку виробляється 730 тис. т будівельного вапна, 130 тис. т будівельного гіпсу та 7,5 млн. т технологічного вапна для цукрової та металургійної промисловості. Основними виробниками будівельного вапна є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська та Чернігівська області. Виробництво крейди (для малярних робіт) зосереджене а Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Волинській та Чернігівській областях. М'яка покрівля (руберойд, толь, пергамін) найбільше виробляється в Києві (майже 20% всього виробництва). Виробництво віконного скла зосереджене в Лисичанському ("Пролетар"), Запорізькому склоробних заводах.

Фарфорова промисловість має в Україні центри: Коростень, Баранівка, Городниця, Кам'яний Брід, Довбичі (Житомирська область), Дружківка (Донецька область). Високим розвитком промисловості будматеріалів характеризується Харківська (7%), Одеська і Львівська (5%), Хмельницька (4,5%) області.

Будівництво - одна з найстаріших галузей, яка розподіляється на промислове (спорудження заводів, фабрик), гідротехнічне (ГЕС, водосховища), енергетичне (електромережі, електростанції), транспортне (автомобільні, залізничні шляхи, аеропорти, трубопроводи), сільське (спорудження тваринних ферм, елеваторів), житлове. Капіталовкладення в економіку України у 2000 р. дорівнювали 19,5 млрд. грн., вартість будівельних і монтажних робіт - 8,5 млрд. грн. Найбільші капіталовкладення були у промисловість 40%, житлове будівництво - 19%, охорону здоров'я - 16%. В умовах розвитку ринкових відносин час забудови гігантських заводів пройшов. Важливу роль в капітальному будівництві займають проектно-конструкторські роботи, з яких започатковують всі будівельні роботи. В проектних роботах зайняті тисячі фахівців з різних галузей будівництва, економісти, екологи, географи. Проектування зосереджене у великих індустріальних центрах, які мають велику розвинену мережу науково-дослідних закладів, архітектурно-проектних інститутів. В Україні такі заклади й проектні організації зосереджені в: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі.

До будівельного комплексу слід віднести й будівельне машинобудування. Основною продукцією галузі є екскаватори, бульдозери, грейдери, бетономішалки, скрепери, крани. Україна повністю забезпечує себе будівельною технікою. Найбільшими центрами її виробництва є: Київ (виробництво екскаваторів), Харків (бетономішалки, шляхові машини), Одеса (важкі крани), Миколаїв (шляхові машини), Краматорськ, Кременчук, Бердянськ.

Поиск по сайту: