Кризові явища в промисловості України і шляхи їх подолання

Перша половина 2009 р. продемонструвала значну глибину кризових явищ в Україні. Згідно даних Державного комітету статистики, в І кварталі 2009 р. ВВП країни скоротився на 20,3 %, що є одним із найгірших показників економічної динаміки в цей період у світі. Це підтвердило висновки багатьох експертів про досить слабке підґрунтя економічного зростання, що спостерігалося в Україні в останні роки. В досить складному стані опинилася вітчизняна промисловість, яка вносить значний вклад в економічне зростання країни, суттєво впливає на рівень інвестиційної активності, зайнятості населення та формує значну частку доходів бюджетів усіх рівнів.

За таких умов украй актуальними є аналіз причин, які обумовили таке глибоке падіння, та визначення зовнішніх та внутрішніх чинників кризових тенденцій в промисловості України. Це дозволить оцінити ефективність дій уряду у передкризовий період і розробити ефективні заходи антикризової політики.

Одним із найбільш дискусійних тверджень, які пояснюють причини настільки негативних показників економічного стану України, є посилання на вплив глобальної фінансової кризи як визначальний чинник. Між тим, схожі з Україною за економічними характеристиками країни (передусім країни СНД), які, подібно до України, виступали більшою мірою реципієнтами капіталу на світових фінансових ринках, постраждали значно менше, ніж країни ЄС і Північної Америки. Більш того, багатьом із них вдалося зберегти позитивну динаміку економічного зростання. Зокрема, в першому кварталі 2009 року в Узбекистані зафіксовано зростання ВВП на 7,9 %, Молдові – на 7,2 %, Азербайджані – на 4,1 %, Таджикистані – на 3,5 %, Грузії – на 2,6 %, Білорусії – на 1,1 %.

До числа проявів фінансової кризи, які стосувалися України, варто насамперед віднести:

1. Звуження ліквідності на світових ринках, що підірвало галузі вітчизняної економіки, які в процесі своєї діяльності активно використовували боргові ресурси (передусім, будівництво, машинобудування). Світова фінансова криза в першу чергу обмежила доступ до дешевих,.довгих”. грошей для промислових підприємств, які змушені були зменшувати інвестиційні плани.

2. Погіршення кон'юнктури на світових ринках, внаслідок чого українські експортери, що були локомотивами економічного зростання в останнє десятиліття, вимушені були частково піти зі світових ринків та скоротити обсяги виробництва. Найбільш негативного впливу українська промисловість зазнала від,,обвалу” цін на світових ринках металопродукції. За вересень-грудень 2008 р. ціни на неї знизилися в 2,5-3 рази. Це відразу ідентифікувало найбільш гострі проблеми вітчизняного гірничо-металургійного комплексу – високу ресурсо - та енергоємність, що знаходили вираз у вищій собівартості металу вітчизняного виробництва. Низхідна траєкторія цін на металопродукцію почала,,витісняти” зі світових ринків продукцію з високою собівартістю виробництва. Вітчизняні компанії в жовтні-листопаді 2008 р. скоротили свою присутність на ринках утричі в порівнянні з докризовим періодом. Більш того, вони почали втрачати і внутрішній ринок. Зокрема, в 2008 р. іноземні конкуренти зайняли більш ніж 30 % внутрішнього ринку металопродукції, тоді як ще два роки тому їх частка не досягала 10 %. Подібний тиск відчули практично всі галузі промисловості.

3. Відплив спекулятивного капіталу з України, що мало наслідком різку девальвацію гривні. Враховуючи, що понад 50 % кредитів в національній економіці було видано в іноземній валюті, це збільшило величину боргу та вартість його обслуговування.

Отже,,,слабкі місця” вітчизняної економіки, які виступили в ролі дієвих каналів проникнення світової фінансової кризи в Україну, були ідентифіковані давно, відтак національний уряд мав усі підстави заздалегідь розробити та впровадити комплекс відповідних інструментів для забезпечення належного рівня економічної безпеки України.

Через відсутність системних оперативних антикризових заходів зовнішні чинники актуалізували низку внутрішніх проблем. До найбільш гострих чинників, які сприяли глибокому падінню вітчизняної промисловості, належать:

1. Падіння платоспроможності підприємств. Неможливість залучення позичкових коштів для промислових підприємств ускладнює реалізацію не лише інвестиційних планів, а й поточної діяльності. Наявні фінансові ресурси багатьох суб’єктів господарської діяльності акумульовані в запасах готової продукції, ціна і попит на яку зменшуються. Зокрема, ціни на металопродукцію за останній рік зменшилися в 2-3 рази, хімічну – на 20-40 %, продукцію вагонобудування – 15-25 %. Через дефіцит ліквідних коштів ускладнюється процес розрахунків з контрагентами. Внаслідок цього запускається циклічний процес нарощування дебіторської та кредиторської заборгованості по всій промисловості та подальше зв’язування ліквідності. Зокрема, на 1 січня 2008 р. обсяг поточних зобов’язань в промисловості складав 278,1 млрд грн, а на 1 квітня 2009 р. сума сягнула 376,6 млрд грн.

2. Зниження добробуту населення. Від’ємна кумулятивна динаміка зростання реальних доходів миттєво відобразилося на зменшенні внутрішнього попиту на продукцію вітчизняної промисловості. Крім того, важливу роль зіграло ускладнення доступу до кредитів. Зниження добробуту населення найбільш вдарило по автомобілебудуванню, харчовій та легкій промисловості. Загалом обсяг роздрібного товарообороту за 5 місяців 2009 р. зменшився на 15,3 % в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

3. Посилення фіскального тиску. Через відсутність коригування видатків бюджету відповідно до темпів зниження ВВП, в бюджеті утворився значний дефіцит коштів, компенсація якого відбувається за рахунок підвищення ставок податкових платежів (зокрема, акцизних зборів та податку з власників транспортних засобів), збільшення термінів повернення ПДВ, авансових стягнень з підприємців податків майбутніх періодів тощо. Зокрема, якщо на початок року переплати до зведеного бюджету складали майже 9 млрд грн, то на 01.07.09 – 11,3 млрд грн (приріст за півріччя - 2,3 млрд грн або 25,4 %).

4. Зменшення обсягів кредитування економіки. Ускладнення доступу до дешевих грошей на світових ринках, стрімке звуження ресурсної бази всередині країни, спровоковане панікою вкладників, призвело до того, що вітчизняні банки практично заморозили кредитування як сектору домогосподарств, так і сектору нефінансових корпорацій. За перше півріччя 2009 р. обсяг кредитів в економіку України зменшився з 722,6 млрд грн в січні до 714,7 млрд грн в червні. Кредитування сектору домогосподарств (фізичних осіб) зменшилося з 268,9 млрд грн до 248,2 млрд грн, в той же час, кредитування юридичних осіб збільшилося з 453,7 млрд грн до 466,5 млрд грн. Проте значну частку приросту кредитування юридичних осіб приходиться на надання державними банками НАК,,Нафтогаз” кредитів для погашення зобов’язань перед постачальниками газу.

5. Знецінення акцій вітчизняних компаній. Відтік спекулятивного капіталу України, падіння кредитних рейтингів, пов’язане з несприятливою макроекономічною ситуацією, та глобальна переоцінка ризиків і привабливості окремих галузей економіки мали наслідком падіння ринкової вартості акцій вітчизняних компаній. Особливо глибоким виявилося падіння акцій публічних компаній. Подібна волатильність акцій змусила деяких >кредиторів, переоцінюючи заставу (як правило, цінні папери компаній) внаслідок зниження її вартості, вимагати достроково погасити зобов’язання, або збільшити заставу. Це, в свою чергу, негативно відобразилося на фінансовому стані багатьох компаній.

6. Порушення функціонування платіжно-розрахункової системи. Виникнення проблем зі здатністю обслуговувати свої зобов’язання в декількох крупних банках та введення в них тимчасової адміністрації мало наслідком заморожування на деякий час поточних та строкових рахунків багатьох компаній, через що вони понесли значні збитки та вимушені були зменшити економічну активність.

7. Глибоке падіння виробництва в галузях економіки, які формують попит на продукцію промислового виробництва. Будівництво почало знижувати обсяги робіт ще з кінця 2007 року, коли на ринках посилилися проблеми з ліквідністю. Вплив світової кризи наклався на низку внутрішніх проблем (монополізація та надмірний ступінь регуляції галузі, відсутність власних фінансових ресурсів) через що об'єми виконаних робіт в січні-травні 2009 р. різко скоротилися - на 55,8 % проти аналогічного періоду 2008 р. Будівництво, яке формує значний сегмент попиту на промислову продукцію, почало скорочувати обсяги закупівель та нарощувати борги перед клієнтами.

Поиск по сайту: